Розділ «ТЕМА 7. МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У СКОТАРСТВІ»

9. Далі визначаємо загальну кількість кліток (секцій) у кожному виробничому періоді вирощування за залежністю:

де К — загальна кількість кліток (секцій) у і-тому виробничому періоді, штук; Гі — кількість технологічних груп тварин у цьому ж періоді, штук; Дсі

— кількість днів санітарної перерви в одному виробничому періоді, днів; Т

— такт роботи ферми, днів.

Отже для нашого прикладу: К1 = 6 + 14/14 = 7; К2 = 6 + 14/14 = 7; К3 = 8 + 14/14 = 9; К, = 10 + 14/14 = 11; К5 = 7 + 14/14 = 8; К6 = 9 + 14/14 = 10; К7 = 12 + 14/14 = 13; Кі = 6 + 14/14 = 7;

10. При розрахунку кількості головомісць у груповій клітці (секції) кожного виробничого періоду слід пам'ятати, що місцем необхідно забезпечити всіх тварин, які надходять у виробничий період. Під час вирощування в ньому поголів'я технологічної групи може зменшитись, за рахунок вибракування і інших видів вибуття. Тому в наступному періоді кількість головомісць у груповій клітці (секції) може бути меншою. Потребу головомісць в груповій клітці (секції) за залежністю:

де М кл.і — кількість головомісць потрібних у груповій клітці (секції) по закінченню і-того періоду вирощування і переведенні тварин у наступний; Пг.о. — кількість теличок у технологічний групі (секції) на початок першого періоду (модуль комплектування), голів; к; — коефіцієнт збереження поголів'я по закінченню і-того періоду вирощування і переведенні у наступний виробничий період (у частках одиниці).

Якщо за нашим завданням відсоток вибракування (виранжирування) за період вирощування і оцінки становить 23, то коефіцієнт збереження відповідно дорівнюватиме 0,77. Залежно від запланованої системи вирощування встановлюємо певний відсоток вибракування (виранжирування) тварин у кожному конкретному виробничому періоді і виходячи з нього визначаємо коефіцієнт збереження поголів'я на кінець кожного періоду (табл. 114).

Коефіцієнт збереження поголів'я по періодах вирощування і оцінки

Примітка: * коефіцієнт збереження розраховується від початкового поголів'я, яке ставиться на вирощування в перший виробничий період.

Використовуючи встановлені нами коефіцієнти визначаємо потребу головомісць у груповій клітці (секції) для кожного виробничого періоду. Оскільки при комплектуванні ферми новою технологічною групою місце необхідно передбачити для всіх тварин, у першому виробничому періоді потреба головомісць у груповій клітці (секції) буде дорівнювати кількості тварин у технологічній групі (Пг.о.), для наступних вирішальне значення має коефіцієнт збереженості на кінець попереднього періоду.

Для нашого прикладу ці значення будуть наступними: Мкл1 = 5x0,97 = 4,85 = 5 (головомісць); Мкл2 = 5x0,95 = 4,75 = 5 (голово-місць); Мкл3 = 5x0,94 = 4,705 = 5 (головомісць); Мкл4 = 5x0,93 = 4,65 = 5 (головомісць); Мкл5 = 5x0,90 = 4,50 = 5 (головомісць); Мкл6 = 5x0,90 = 4,50 = 5 (головомісць); Мкл7 = 5x0,90 = 4,50 = 5 (головомісць). Мкл8 = 5x0,77 = 3,85 = 4 (головомісць).

11. Загальну потребу головомісць для кожного виробничого періоду визначаємо за залежністю:

де Мці — кількість головомісць, які необхідно мати у і-тому виробничому періоді; М клі — кількість головомісць в одній груповій клітці або секції і-того виробничого періоду; Кі — кількість групових кліток або секцій в і-тому виробничому періоді.

Для нашого прикладу:

Мц1 = 5 x 7 = 35 (головомісць); Мц2 = 5 x 7 = 35 (головомісць);

Мц3 = 5 х 9 = 45 (головомісць); Мц4 = 5 х 11 = 55 (головомісць); Мц5 = 5 х 8 = 40 (головомісць); Мц6 = 5 х 10 = 50 (головомісць); Мц7 = 5 х 13 = 65 (головомісць); Мц8 = 5 х 7 = 35 (головомісць).

12. Загальна потреба головомісць для ферми (Мф) (розмір ферми в головомісцях) визначається як їх сума по окремих виробничих періодах.

Для нашого завдання ця потреба складе:

Мф = 35+35+45+55+40+50+65+35 = 360 (головомісць).