Розділ «ТЕМА 7. МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У СКОТАРСТВІ»

Тобто у кожному виробничому періоді постійно буде одна вільна секція (станок, клітка, приміщення).

7. Після цього визначаємо загальну кількість секцій у кожному виробничому періоді за залежністю:

де Кі — загальна кількість секцій (станків, кліток, приміщень) у і-тому виробничому періоді, штук; Гі — кількість технологічних секцій (станків, кліток, приміщень) у цьому ж і-тому виробничому періоді; Дсі — кількість діб санітарного розриву у і-тому виробничому періоді; Т — такт процесу, діб.

Для нашого прикладу: К1 = 17 + (10/10) = 18 секцій (станків, кліток, приміщень); К2 = 12 + (10/10) = 13 секцій (станків, кліток, приміщень); К3 = 12 + (10/10) = 13 секцій (станків, кліток, приміщень); К4 = 9 + (10/10) = 10 секцій (станків, кліток, приміщень).

8. Далі визначаємо кількість головомісць у груповій секції (станку, клітці, приміщенні) кожного наступного виробничого періоду вирощування, оскільки воно може зменшуватися на величину вибракування бичків. Для цього використовуємо залежність:

де МС1 — кількість головомісць у секції (станку, клітці, приміщенні) по закінченню і-го -1 періоду вирощування і переведенні у наступний період; Вс — місткість приміщення або окремої його секції (станка, клітки), яка працює як окрема технологічна одиниця; к — коефіцієнт збереження поголів'я по закінченні і-го періоду і переведенні у наступний період (за весь період вирощування і відгодівлі його значення може становити від 0,985 ... 0,97).

Для нашого прикладу візьмемо, що вибракування за весь виробничий цикл складе 3%, а по виробничих періодах: перший — 2%, другий — 0,5%, третій — 0,5% і четвертий — вибракувань не має. Тобто коефіцієнт збереження становитиме 0,97.

Мс1 = 7 х 0,98 = 7; МС2 = 7 х 0,975 = 7; Мс3 = 7 х 0,97 = 7; Мс4 = 7 х 0,97 = 7.

9. Кількість головомість, які необхідно мати в кожному виробничому періоді визначаємо із залежності:

де Мці — кількість головомісць, які необхідно мати в і-тому виробничому періоді;

— кількість головомісць у секції (станку, клітці, приміщенні) по закінченню і-го — 1 періоду вирощування і переведенні у наступний період; К — загальна кількість секцій (станків, кліток, приміщень) у і-тому виробничому періоді, штук.

Для нашого прикладу це матиме такий вигляд: Мц1 = 17 х 7 = 119 головомісць; Мц2 = 12 х 7 = 84 головомісця; Мц3 = 12 х 7 = 84 головомісця; Мц4 = 9 х 7 = 63 головомісця.

10. Загальну потребу головомісць для ферми визначаємо із залежності:

Для нашого прикладу: Мф = 119 + 84 + 84 + 63 = 350 головомісць.

11. Далі визначаємо фронт робіт по виробничих періодах ферми (табл. 182).

Загальну чисельність виробничої групи у кожному виробничому періоді визначають, перемноживши кількість тварин у технологічній групі (секції) (графа 4) на кількість технологічних груп (секцій) у виробничому періоді (графа 5).

12. Для визначення річної потреби в кормах, воді, підстилці і деяких інших розрахунків використовується значення середньорічного поголів'я по виробничих періодах ферми. Його визначають із залежності з точністю до десятих:

Пер, = (Пні + Пві) х Дпі/2 х 365, (118)

де Пер.і — середньорічна кількість тварин у і-му виробничому періоді вирощування чи відгодівлі, голів; ПНі — поголів'я тварин, яке надійде у виробничий період за рік, голів; ПВі — поголів'я, що вийде після вирощування із даного виробничого періоду за рік з урахуванням коефіцієнта збереження, голів.

Фронт робіт по виробничих періодах ферми