Розділ «ТЕМА 7. МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У СКОТАРСТВІ»

Ор = 374 + 89 = 463 отелення.

У випадках, коли відомо, скільки бичків повинно бути поставлено на ферму за рік, розраховують кількість корів і нетелей (первісток), необхідних для одержання відгодівельного поголів'я, використовуючи залежність:

де Пк — поголів'я корів і нетелей (первісток), необхідне для одержання бичків, яких поставлять на вирощування і відгодівлю за рік, голів; кн — коефіцієнт нерівномірності отелень (визначається із матеріалів "Плану осіменіння і ..." відношенням найбільшої кількості отелень за місяць до найменшої або середньомісячної); Н — вихід телят від 100 голів маточного поголів'я, голів; кб — коефіцієнт народжуваності бичків (кб = 0,5 - 0,52); кХ — коефіцієнт технологічності, вказує частку бичків, із тих що народилися, придатних для інтенсивного вирощування і відгодівлі (кХ = 0,9 - 0,97).

Поголівя бичків яке може бути поставлено на ферму за рік складе:

Бв = 463/2 х 0,96 = 223 голови.

2. Знаючи загальну кількість бичків, що надійдуть на ферму за рік, визначаємо можливе їх щоденне надходження на ферму за залежністю:

Для нашого прикладу: Щн = 223/365 = 0,71 голів.

Особливістю даного технологічного процесу, як і процесу вирощування ремонтних телиць, є те, що секції (приміщення, станки, клітки) повинні працювати за принципом — "все зайнято — все пусто". Отже, тут розміром приміщення або окремої секції (станка, клітки) буде зумовлюватися ритм процесу, тобто г = Вс — розмір секції, яку формують за такт (технологічна секція).

3. Враховуючи зазначене, визначають такт роботи ферми за залежністю:

де Т — такт роботи ферми, діб; Вс — місткість приміщення або окремої його секції (станка, клітки), яка працюватиме як окрема технологічна одиниця (ритм роботи), голів; Щн — щоденне надходження бугайців на ферму, голів. Для нашого прикладу: Т = 7/0,7 = 10 діб.

Такт повинен бути цілим числом або максимально наближеним до нього. Крім того, враховуючи вимоги, щоб у секції були тварини, максимально близькі за фізіологічним розвитком, величина його не повинна перевищувати 15 діб.

4. Після цього визначаємо часові параметри виробничого циклу (табл. 181), тобто кількість технологічних періодів та їх тривалість у днях і тактах. Враховуючи вимогу, що тварини з одного виробничого періоду (фази, секції) у другий повинні переводитися синхронно, тривалість вирощування у кожному із них повинна бути кратна величині такту. Все це не означає, що тривалість вирощування у кожному виробничому періоді має бути однакова. Звичайно, наведені вікові параметри не є постійною сталою для будь-якого випадку, але постійно при визначенні їх кількості і тривалості необхідно враховувати фізіологічні зміни організму, особливо травлення, у тому чи іншому віці.

Часові параметри виробничого циклу

5. Далі визначаємо кількість технологічних секцій у кожному періоді (цеху) за залежністю:

де Гі — кількість технологічних секцій (станків, кліток, приміщень) у кожному виробничому періоді; Дт — кількість діб вирощування у кожному виробничому періоді; Т — такт процесу, діб.

Для нашого прикладу це складе: Г1 = 170/10 =17 секцій; Г2 = 120/10 =12 секцій; Г3 = 120/10 =12 секцій; Г4 = 90/10 = 9 секцій.

6. Враховуючи, що кожна секція (приміщення) у виробничому періоді повинна працювати за принципом "все зайнято — все пусто", для її санації і ремонту необхідно мати вільний час у такті технологічного процесу або вільну секцію (станок, клітку, приміщення) для розміщення тварин, що надходять. Наукою і практикою доведено якщо такт становить 8 днів і більше — додаткових секцій (станків, кліток, приміщень) не потрібно тому, що за таку тривалість такту можна провести санацію і ремонт секції (станка, клітки, приміщення) та поставити нову технологічну групу бичків. У іншому випадку потребу цих секцій розраховують за залежністю:

де Кс — кількість санітарних секцій (станків, кліток, приміщень) необхідних для ферми; Дсі — кількість діб санітарного розриву у і-тому виробничому періоді; Ц — кількість виробничих періодів (фаз) вирощування і відгодівлі на фермі.

Найкращий варіант, коли у кожному цеху є одна вільна секція, тобто коли Дсі = Т. Хоча з економічної точки зору це головомісця, від яких не одержують прибуток. Для нашого розрахунку приймемо, що тривалість санітарного розриву дорівнює такту процесу:

Кс = 10 х 4/10 = 4 секції (станки, клітки, приміщення).