Розділ «ТЕМА 6. ПЛЕМІННА РОБОТА У СКОТАРСТВІ»

Оцінка екстер'єру з використанням промірів дає можливість надати їй об'єктивності, Тобто, якщо при окомірній оцінці один експерт вважає дану стать довгою, а другий — нормальною, то при вимірюванні одержують досить точний показник, порівнюючи який із математичною величиною другого, однойменного проміру, взятого за еталон, мають єдину точну оцінку. Проміри вигідні ще й тому, що їх можна математично опрацювати. Але завжди слід пам'ятати, що проміри цінні лише в тому випадку, якщо їх можна порівняти, якщо вони однойменні і достатньо точні.

Для вимірювання тварин використовують: мірну палицю, мірну стрічку і мірний циркуль. Всі вони мають поділки в сантиметрах, а вимірювання можна проводити з точністю до половини сантиметра.

Мірна палиця складається з металевої трубки (футляра), на якій нанесена шкала із межами вимірювання від 2 до 94 см; рухомого квадратного стержня, на якому з трьох боків є шкали для вимірювання висоти, довжини і ширини; двох рейок — нижньої, що від'єднується, і верхньої відкидної, які в неробочому стані розміщені в канавці стержня та повзуна, який можна вільно переміщувати по металевій трубці палиці.

Щоб взяти проміри висоти у телят, необхідно витягнути з канавки нижню рейку, встановити її в отвір повзуна і в такому положенні закріпити гвинтом. Потім, ослабивши гвинт, що фіксує повзун, і переміщуючи його по футляру, беруть необхідні висотні проміри від 2 до 94 см.

Для взяття промірів висоти у дорослих тварин, витягують верхню відкидну рейку, фіксують її і, рухаючи стержень, беруть необхідні проміри. Результати читають на правому боці стержня (є напис "висота") в межах від 97 до 188 см.

Щоб взяти проміри довжини, повзун по футляру переміщують у крайнє нижнє положення і фіксують гвинтом. Рейку, що від'єднується, вставляють у повзун і закріплюють гвинтом, а відкидну фіксують на стержні і, переміщуючи його, беруть необхідні проміри довжини. Результати читають на лівому боці стержня (є напис "довжина") в межах від 94 до 184 см.

Для взяття промірів ширини, глибини і довжини (у телят) повзун на футлярі переміщують у крайнє верхнє положення і фіксують гвинтом. Рейку, що від'єднується, фіксують у отворі повзуна, а відкидну — на стержні палиці. Переміщуючи стержень, беруть необхідні проміри. Результати читають позаду стержня (є напис "ширина") в межах від 2 до 92 см.

Мірний циркуль має напівкруглі ніжки, кінці яких закінчуються кульками, і диск або дугу з нанесеними поділками. При вимірюванні пальці слід тримати на кульках, щоб була можливість регулювати ступінь дотику їх до тіла тварини.

Мірна стрічка являє собою кілька метрів (найкраще 3 або 5) поділеної на сантиметри тасьми, її використовують для визначення обхватів і деяких інших промірів. Інколи використовують металеві стрічки (рулетки), але вони із-за поганої гнучкості і шуму, який виникає при роботі з ними, менш практичні.

Перед початком вимірювання необхідно перевірити справність і точність приладів. Роблять це шляхом порівнювання показників палиці, стрічки і циркуля з показниками якогось досить точного і постійного мірного приладу. Для цього мірну палицю кладуть на горизонтальну площину, приводять у робочий стан (відкривають металеві рейки, висувають стержень, рухому рейку переміщують вниз до кінця), визначають фактичну віддаль між рейками і порівнюють з показниками палиці. Перевіряють також правильність кута між відкритими рейками і стержнем палиці, який має бути прямим. Для визначення точності мірного циркуля можна скористатися лінійкою, порівнюючи показники на лінійці з показниками шкали циркуля. Показники тасьми мірної стрічки порівнюють із аналогічними показниками металевої рулетки.

Вимірювати тварин треба вранці до годівлі або через 3—3,5 год після неї. Тварина повинна стояти на рівному майданчику і бути спокійною, незбу-дженою. Особливу увагу слід звертати на правильну поставу кінцівок: оглядаючи тварину ззаду, задні кінцівки повинні закривати передні і навпаки, збоку — кінцівки лівого боку повинні закривати кінцівки правого і навпаки. Голова ні високо піднята, ні низько опущена, а також не повернута вбік. Вимірювати тварину можна як з правого, так і з лівого боку. Щоб забезпечити порівнюваність промірів, необхідно однойменні проміри у різних тварин брати однаково і між одними і тими ж точками, а для цього їх можна заздалегідь позначити білою фарбою — на темних тваринах і чорною — на світлих.

Досить детальні вимірювання пов'язані із значними витратами часу і праці, а тому залежно від мети вимірювання кількість промірів може бути різною: від 5 —для запису в Державну книжку племінних тварин (ДКПТ), до 52 і більше — у наукових дослідженнях.

Під час вимірювання один студент тримає тварину, щоб вона правильно стояла, другий бере проміри, а третій записує їх значення у табл. 74 і допомагає брати складні (довжина тулуба, довжина третин, коса довжина тулуба) проміри. Кожний студент повинен оволодіти технікою взяття таких промірів (рис. 18):

Рис. 18. Точки взяття основних промірів на тілі великої рогатої худоби

1. Довжина голови (від потиличного гребеня до носо-губного дзеркала, циркулем) — ОР.

2. Найбільша ширина лоба (в найбільш віддалених точках над орбітами очей, циркулем) — РХ.

3. Висота в холці (віддаль від землі до вищої точки холки, мірною палицею) —АБ.

4. Висота в спині (від заднього краю остистого відростка останнього спинного хребця до землі, мірною палицею) ЖЗ.

5. Висота в попереку (від точки на дотичній до крайніх передніх виступів маклаків до землі, мірною палицею) — ВГ.

6. Висота в крижах (від найвищої точки крижової кістки до землі, мірною палицею) — ДЄ.