У великої рогатої худоби досить чітко виражені вікові зміни екстер'єру. Це пояснюється насамперед тим, що в ембріональний і постембріональний період вони ростуть з різною швидкістю. Крім того, різні органи і тканини у зазначені періоди мають різну енергію росту, внаслідок чого з віком різко змінюється їх будова тіла. Особливо значною мірою на будову тіла впливають ріст і розвиток скелету.
Оглядають і оцінюють тварин на горизонтальному, добре утрамбованому майданчику розміром 30—50 м2, або на спеціально зробленій дерев'яній платформі. Тварина повинна стояти вільно й спокійно, опиратись на всі кінцівки і мати прямо поставлену голову. Тварину слід оглядати з усіх боків, бажано при боковому освітленні. Під час огляду тварини спереду і ззаду передні кінцівки повинні закривати задні й навпаки, при огляді з боку кінцівки одного боку тулуба повинні закривати собою кінцівки другого.
Проводячи екстер'єрну оцінку великої рогатої худоби, слід звертати увагу і на масть, особливо в тих випадках, коли оцінюють тварин порід, з якими довгий час вели селекційно-племінну роботу і відбір за мастями. В таких випадках, оцінюючи екстер'єр, треба стежити, щоб кожна тварина, яка належить до тієї чи іншої породи, мала масть, притаманну даній породі. Оскільки масть у ряді випадків є типовою і стійкою породною ознакою, вона має суттєве значення для загальної характеристики тварин. За характером забарвлення волосся масті великої рогатої худоби ділять на прості й складні. До перших належать руда, червона, чорна, біла і бура; до складних — ряба, строката, сіра та чала.
Тварини рудої масті виглядають однорідно золотисто-жовтими або з більш світлим (половим) чи коричневим (темно-рудим) відтінком.
Червона масть відрізняється від рудої інтенсивно-червоним кольором волосся на всьому тілі.
Для чорної масті характерне однорідне забарвлення в чорний колір волосся на всьому тілі.
Білій масті притаманне однорідне біле волосся по всьому тілі. Така масть характерна для білих шортгорнів, але зустрічається і серед інших порід. Повний альбінізм (біле волосся, світла шкіра, біла рогівка очей) серед великої рогатої худоби буває дуже рідко.
Чала масть характеризується змішаним забарвленням тулуба, яке вкрите світлим і пігментованим волоссям. При цьому голова, шия і кінцівки найчастіше бувають забарвлені однорідним червоним або чорним волоссям.
У тварин бурої масті (кофейного кольору) часто буває світла смуга по спині, така ж кайма навколо носо-губного дзеркала і світле забарвлення волосся у вухах. На волосі часто спостерігається нерівномірний розподіл пігменту — його корінь буває темним, а верхня частина світла. Залежно від інтенсивності забарвлення верхівок волосся можуть бути різні відтінки бурої масті (темно-бура, світло-бура, сріблясто-бура).
Строкатою масть називають у тих випадках, коли на тулубі з переважаючим одним кольором (половий, рудий, червоний, чорний) розміщені смуги шкіри з білим волоссям, які займають досить великі суцільні ділянки. Виділяють такі різновиди строкатої масті: полово-строкату, рудо-строкату, червоно-строкату, біло-хребетну і біло-полово-строкату.
Ряба масть (чорно-ряба, червоно-ряба, рудо-ряба) характеризується наявністю невеликих плям жовтого, червоного і темного кольорів на білому тулубі або білих плям на тулубі іншого (чорного, червоного тощо) кольору. Слід зазначити, що в літературі й у практиці строкату і рябу масті часто змішують, тому спеціалістові слід чітко орієнтуватися в цьому питанні.
Сіра масть являє собою поєднання світлого і темного волосся, однорідно розміщеного на всьому тілі з чорною шкірою. Така масть притаманна для деяких примітивних порід або тих, що відносяться до групи сірої степової худоби.
Забарвлення носо-губного дзеркала і слизових оболонок ротової порожнини досить часто є породною ознакою, а тому слід пам'ятати, що у чистопородної худоби вони будуть однорідного тілесного або стального кольорів. У помісей їх забарвлення неоднорідне.
Поряд з мастями при розпізнаванні тварин досить часто користуються відмітинами. Вони найчастіше бувають на лобі у вигляді: лисини (голландська худоба), зірки, окулярів навколо очей, білих кінцівок (панчохи) і хвоста, а також плям на тулубі.
Конституція великої рогатої худоби, як і екстер'єр, тісно пов'язана з напрямом продуктивності тварини і значною мірою залежить від умов вирощування молодняку, системи відбору й добору в стаді.
У виробничих умовах визначення типів конституції тварин проводять за класифікацією Кулєшова — Іванова, виділяючи грубу, ніжну, щільну, рихлу й міцну, а також їх поєднання: груба — щільна, груба — рихла, ніжна — рихла та ін.
Для тварин молочного типу найчастіше характерна щільна (суха) конституція, при якій спостерігається підвищений обмін речовин. Для тварин м'ясних порід бажана ніжна-рихла конституція. Молочно-м'ясна і м'ясо-молочна худоба в більшості випадків має міцну конституцію.
Груба і ніжна — перерозвинена конституція, небажана для великої рогатої худоби всіх напрямів продуктивності, за винятком робочої худоби, для якої характерний грубий тип конституції.
Типи конституції визначають окомірно, одночасно з оцінкою екстер'єру за розвитком кістяка і м'язів, а також за будовою шкіри і розвитком підшкірної жирової тканини.
Тварини грубої конституції мають грубу (важку) голову і грубий масивний кістяк, щільні м'язи з мало розвиненою жировою тканиною; товсту, не досить еластичну шкіру, покриту цупким волоссям, яке досить часто нерівномірно розподілене на різних частинах тіла. Тварини грубої конституції, як правило, малопродуктивні і відзначаються низькою оплатою корму. Вони досить флегматичні.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія виробництва молока і яловичини» автора Костенко В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 6. ПЛЕМІННА РОБОТА У СКОТАРСТВІ“ на сторінці 2. Приємного читання.