Розділ «ЧАСТИНА ПЕРША. Вступ у статистику підприємств. Методологічне та інформаційне забезпечення»

- вивчення типів, груп, класів підприємств та соціально-економічних явищ, пов'язаних з їх діяльністю (детальніше див. розділ 4);

- вивчення структури та структурних зрушень у діяльності підприємств;

- виявлення та оцінка взаємозв'язку між ознаками, які характеризують підприємства.

Відповідні групування, які дають змогу виконати сформульовані вище завдання, називаються типологічними, структурними та аналітичними. Виявити та кількісно оцінити взаємозв'язок між ознаками, що характеризують підприємства, можна за допомогою методу аналітичного групування. Особливістю методу є можливість оцінки зв'язку між якісними (атрибутивними) та кількісними ознаками підприємств. Так, за допомогою методу аналітичного групування можна перевірити існування та щільність зв'язку між ефективністю діяльності підприємств та організаційно-правовою формою їх господарювання, розміром, видом економічної діяльності, іншими атрибутивними ознаками. Метод аналітичного групування, покладений в основу дисперсійного аналізу, використовується для вивчення найбільш суттєвих ознак, які впливають на обсяги діяльності підприємства. Виявлені ознаки в подальшому використовуються для стратифікації генеральної сукупності малих підприємств у вибірковому обстеженні обсягів їх діяльності.

Для дослідження якісної однорідності статистичної сукупності підприємств важливе значення має виявлення так званих нетипових підприємств. Поширеними методами виявлення таких статистичних одиниць є методи: "трьох сигм", графічний (b-x-pl-t), алгебраїчний.

Особливими видами групувань, які використовуються у статистичному вивченні підприємств, є класифікації, класифікатори та номенклатури. Такі стандартні групування передбачають чітко визначений перелік можливих значень групувальної ознаки, кожному з яких присвоюється код - літерно-цифрова комбінація знаків, що слугує засобом ідентифікації одиниць сукупності у процесі автоматизованої обробки даних. Різновиди групувань, класифікацій, класифікаторів і номенклатур, які прийнято використовувати у статистиці підприємств, розглядаються у розділі 4.

Статистичний аналіз діяльності підприємств є завершальним етапом їх вивчення і передбачає використання таких груп синтетичних та аналітичних показників:

- абсолютних величин у натуральних, вартісних і трудових одиницях вимірювання - для оцінки економічного стану, ресурсів і результатів господарської діяльності підприємств;

- відносних величин (структури, інтенсивності, порівняння, динаміки тощо) - для аналізу структури та структурних зрушень в економіці держави та її регіонів за секторами економіки, видами діяльності, формами власності та іншими класифікаційними ознаками підприємств; концентрації та інтенсивності виробництва, збуту та інших стадій бізнес-циклу, порівняльного аналізу конкурентоспроможності підприємств;

- середніх величин і показників варіації - для оцінки типових значень виробничо-технічних і фінансово-економічних характеристик діяльності окремих груп чи всієї сукупності підприємств, перевірки якісної однорідності та рівномірності розподілу значень цих характеристик;

індексного аналізу - для відстеження бізнес-циклів, оцінки динаміки, сезонних коливань і прогнозування економічного розвитку виробництва, інвестиційної діяльності, збуту, динаміки цін і загалом - ділової активності підприємств; - кореляційно-регресійного аналізу - для виявлення та оцінки тісноти зв'язків між окремими ознаками підприємств, а також кількісного опису цих зв'язків за допомогою регресійних моделей. У вивченні закономірностей взаємозв'язку, зокрема основних чинників, які визначають економічні та фінансові показники діяльності підприємств, важливе місце посідають методи економічного аналізу, зокрема, детермінованого та стохастичного факторного аналізу, евристичні методи.

У зв'язку з активним розвитком можливостей інформаційних технологій, зокрема обчислювальної техніки та програмного забезпечення, у сучасному статистичному аналізі діяльності підприємств широко використовуються економіко-математичні методи: лінійне програмування, дисперсійний аналіз, теорія ігор, метод експертних оцінок тощо.

Загалом, за визначенням фахівців, у більшості країн методологія статистики, у тому числі статистики підприємств, не існує явно як система, а проявляє себе у формі низки загальноприйнятих принципів, стандартів і методів, доцільних, рекомендованих чи обов'язкових до використання. Доцільність такого використання обґрунтовується метою, відповідними завданнями, специфікою об'єкта та ресурсами, необхідними для проведення дослідження, а якість методології загалом - точністю, об'єктивністю, своєчасністю результатів статистичного дослідження.

1.5. Система показників статистики підприємств

Вивчення різноманітних, складних та взаємозалежних явищ і процесів, пов'язаних з діяльністю підприємств, передбачає їх оцінку за допомогою комплексу показників. Це дає змогу отримати цілісну характеристику сукупності підприємств, зокрема оцінити їх структуру та структурні зрушення за основними показниками діяльності, виявити закономірності взаємозв'язку та динаміки розвитку.

Розглядаючи сукупність підприємств як складну динамічну систему, використовують комплекс взаємопов'язаних показників, які характеризують їх статику - теперішній стан і структуру на макрорівні, а також оцінюють динаміку та перспективи розвитку.

З метою оцінки статики і динаміки розвитку сукупності підприємств у національних статистичних службах європейських країн використовують комплекс показників, який охоплює:

- кількісні показники, що характеризують ресурси, витрати та результати діяльності. їх отримують за допомогою структурних обстежень підприємств. Основним інструментом таких обстежень є звітність за формою № 1-підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства";

- кількісні показники (щомісячні та щоквартальні) для оцінки динаміки розвитку, зокрема, динаміки виробництва і реалізації продукції, цін на неї. Цей розділ інформації формується у межах короткотермінової статистики підприємств. Статистичним інструментарієм для відповідних обстежень є щомісячна та щоквартальна звітність підприємств, за даними якої розраховують індекси виробництва і реалізації продукції, цін тощо;

- якісні кон'юнктурні показники (місячні та квартальні). їх отримують внаслідок проведення кон'юнктурних обстежень ділової активності підприємств у формі анкетних опитувань керівників підприємств різних видів діяльності.