У науковій літературі існують різноманітні визначення влади, що відображає складність, багатоаспектність цього явища. В кожному з визначень акцентується увага на тій або іншій стороні або вияві влади; це в свою чергу пов'язано з певним підходом до аналізу влади.
Можна виділити цілий ряд найважливіших напрямів в тлумаченні влади:
системні трактування влади, які ґрунтуються на визнанні її походження не від індивідуальних відносин, а від соціальної системи. Влада в такому випадку розглядається як здатність системи забезпечувати її виконання елементами ухвалених зобов'язань, спрямованих на реалізацію колективних цілей. Акцент ставиться на розумінні влади як засобу соціального спілкування (комунікації), що дозволяє регулювати конфлікти і забезпечувати інтеграцію організації;
структурі функціоиалістські інтерпретації, коли влада розглядається як спосіб самоорганізації людської спільноти, заснований на доцільності розподілу функцій управління і виконання. Влада трактується як властивість соціальних статусів, ролей, що дозволяє контролювати ресурси, засоби впливу. Підкреслюється при цьому, що влада пов'язана із заняттям керівних посад, що до- зволяє впливати на людей за допомогою позитивних і негативних санкцій, заохочень і покарань;
телеологічні (з точки зору цілі): влада трактується як стійка здатність досягати поставлені цілі, одержувати намічені результати;
конфронтаційні визначення — розуміння влади як зіткнення, конфронтації волі і домінування певної волі;
біхевіористські концепції влади, згідно яких влада представляє собою особливий тип поведінки, при якій одні люди командують, а інші підкоряються. Основний акцент ставиться при цьому на суб'єктивній мотивації влади. Імпульсом для виникнення влади вважається прагнення (воля) до влади і володіння відповідною енергією. Людина сприймає владу, з одного боку, як засіб поліпшення власного життя (придбання багатства, престижу, свободи, безпеки і т.п.), а з іншого — як самоціль, що дозволяє насолоджуватися самим її володінням;
реляціоністські визначення влади як відносини між двома індивідуальними або колективними партнерами, коли суб'єкт (керівник) впливає на об'єкт (співробітників) за допомогою відповідних засобів. Акцент ставиться на розумінні влади як специфічного виду комунікації, тобто взаємодії, пов'язаної з передаванням інформації.
психологічні тлумачення влади, коли намагаються розкрити суб'єктивну мотивацію поведінки, витоки влади, що кореняться в свідомості і підсвідомості людей. Психоаналіз, наприклад, інтерпретує прагнення до влади як вияв, сублімацію пригніченого лібідо, сексуального потягу. Володіння владою при цьому виконує функцію суб'єктивної компенсації фізичної або духовної неповноцінності. По Фрейду, в психіці людини є структури, шо роблять її схильною до переваги рабства відносно свободи заради особистої захищеності і спокою.
Які існують основні форми та виміри влади?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія: 100 питань 100 відповідей» автора Подольська Є.А на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОСОБИСТІСТЬ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ ЗВ'ЯЗКІВ“ на сторінці 2. Приємного читання.
