• Умови життя сім'ї представляють собою сукупність чинників макросередовища (загальні соціальні умови) і мікро середовища (найближче соціальне оточення). В процесі аналізу специфіки функціонування сім'ї враховуються, зокрема, такі чинники, як соціально-економічні і соціально-політичні умови в суспільстві, екологічні умови, в яких проживає сім'я, характеристики можливої зайнятості членів сім'ї, характеристики сфери обслуговування в регіоні і багато інших.
Під структурою сім'ї розуміють всю сукупність стосунків між її членами, включаючи, крім відносин спорідненості, систему духовних, етичних відносин, у тому числі відносин влади, автори- тету і ін.
Функції сім 7 — це способи вияву її активності, життєдіяльності всієї сім'ї і окремих її членів. Виділяють, зокрема, наступні функції сім'ї: репродуктивну (відтворювання населення), виховну, господарсько-побутову, економічну, первинного соціального контролю, духовного спілкування, дозвілля, емоційну, сексуальну. Велике значення має і феліцитологічна функція сім'ї (від лат. слова felicite, шо означає — щастя).
Під способом життя сім'ї розуміють сукупність тих видів життєдіяльності, які здійснюються спільно всіма або деякими з її членів, або одним з них, але від імені або для сім'ї. Природно, що між способом життя сім'ї і способом життя певного соціального шару, класу, нації, суспільства, в рамках яких вона функціонує, спостерігається найтісніший зв'язок.
Шлюб і сім'я — історично мінливі явища. їхній суспільний, соціальний зміст складає те, що властиво ним як різновидам суспільних інститутів і відносин. Шлюб і сім'я знаходяться в складній взаємодії з суспільними умовами, з природно-біологічною, інстинктивною природою статевих потреб людей. Виходячи з цього, можна виділити такі соціальні особливості сім'ї:
соціально-історична обумовленість сімейних відносин і сімейної організації;
існування сім'ї та її специфічна соціальна функція є наслідком об'єктивної необхідності, пов'язаної з однією з найважливіших форм виробництва і відтворювання безпосереднього життя, з одного боку, виробництвом самої людини, продовженням роду і, з іншого боку — виробництвом прожитків;
наявність в сім'ї, разом із загальними для всіх соціальних явищ, рис і якостей, ряду специфічних соціальних особливостей, а саме: чисельності сімейної групи, близькості спорідненості, спільності побуту, взаємної моральної відповідальності та інше.
Що стосується соціально-історичної обумовленості сімейних відносин, то вона, безумовно, має місце, і пояснюється цілим рядом чинників — не тільки суспільних (в тому або іншому суспільстві сім'я покликана виконувати різноманітні функції — наприклад, роль жінки в сім'ї і на виробництві), так і тих, які власне витікають з внутрішньої природи сім'ї.
Сім'я як соціальний інститут виникла з самого початку формування людського суспільства. На перших етапах його розвитку відношення між чоловіком і жінкою, старшим і молодшим поколіннями регулювалися племінними і родовими звичаями. З виникненням моральності, релігії, а потім держави, регулювання статевого життя придбало відповідно етичний, релігійний і правовий характер.
Це дозволило посилити соціальний контроль над шлюбом і в той же час знецінити зовнішньо-релігійні і зовнішньо-правові санкції шлюбу у випадку, якщо вони вступили в суперечність з інтересами держави.
В цілому введення шлюбного права і виникнення пов'язаних з ним правових відносин між подружжям виявилося не тільки історично закономірною, але і в значній мірі історично прогресивною справою.
Сім'я як соціальний інститут, власне, і виникає для реалізації соціальних функцій. Сім'я покликана, з одного боку, забезпечити фізичне і духовне відтворювання населення, тобто виконати таку соціальну функцію, яка "не під силу" жодному іншому соціальному інституту. Причому, в процесі подібного відтворювання реалізуються такі функції сім'ї, як репродуктивна, виховна, первинного соціального контролю, духовного спілкування, соціально-статусна, функція дозвілля, емоційна.
Іншими словами, сім'я передусім і головним чином здійснює соціалізацію нових членів суспільства. Соціалізація являє собою процес становлення особистості, навчання і засвоєння індивідом цінностей і, норм, установок, зразків поведінки, властивих даному суспільству, соціальній спільноті, групі.
Паралельно сім'я виконує і інші соціальні функції — господарсько-побутові, економічні, оскільки в людському суспільстві життя в сім'ї пов'язано із спільністю, якщо не всього матеріального забезпечення, то, принаймні, побуту і спільною матеріальною турботою про непрацездатних родичів, бо між членами сім'ї неминуче складаються певні господарсько-економічні відносини.
Таким чином, сім'я є найважливішим соціальним інститутом суспільства, тобто системою дій і відносин, яка виконує соціальні функції відтворювання людини, вона здійснює соціальний контроль за вчинками своїх членів завдяки системі позитивних і негативних санкцій.
Які функції виконує сім'я як соціальна група?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія: 100 питань 100 відповідей» автора Подольська Є.А на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Що являє собою сім'я як соціальний Інститут?“ на сторінці 2. Приємного читання.
