формується новий тип працівника — творчий тип, який об'єднує в собі знання, ініціативу і здатність упроваджувати ідеї;
створення суспільного багатства розглядається як циклічний процес, методика управління яким включає комп'ютерний моніторинг і постійне поглиблення наукового і екологічного знання;
цикл створення суспільного багатства об'єднує роз'єднаних індустріальним виробництвом виробника і споживача.
Останній грає свою роль, забезпечуючи споживацький попит і необхідну виробничу інформацію; — нова система розвивається одночасно на локальному і глобальному рівні. Могутні технології дозволяють зробити на локальному рівні те, шо за колишніх часів можна було зробити тільки на рівні державної політики.
Елвін Тоффлер підкреслює, що в новітні часи відбувається трансформація влади, основу якої починає складати не сила і багатство, а знання, інформація. Якщо раніше існувала монопо- лія професіоналів на знання, то тепер посилюється роль масового "утримувача" знань. Завдяки розповсюдженню інформаційних технологій не тільки інтелектуальна еліта, але і значні маси людей мають в своєму розпорядженні можливості використовувати знання для професійної роботи і інших цілей. Вирішальна роль знань і інформації як джерела влади, згідно Тоффлеру, є характеристикою "третьої хвилі". З "першою хвилею" в до індустріальну епоху зв'язувалося визначальне значення "сили" як джерела влади. В індустріальну епоху акцент перенісся на багатство, а в процесі пост модернізації опорою влади стають культурологічні чинники, перш за все інформація і знання.
Пост модернізація змінює предмет і засоби праці. Із способу створення речей праця все більшою мірою означає соціальний взаємовплив людей і їх дію на інформацію.
Знання задають нові принципи класифікації країн залежно від масштабів інформаційних технологій. Найрозвиненіші країни, за термінологією Тоффлера, володіють супер символічною економікою, найважливішими умовами нормального функціонування якої стають демократія, свобода і права людини. Реальною загрозою нормальному еволюційному розвитку суспільства і демократії на стадії пост модернізації, по Тоффлеру, виявляється не традиційний комунізм, а релігійний фундаменталізм, расизм і агресивний крайній націоналізм, а також деякі екологічні рухи (еко-фашизм, еко-вандалізм, еко-тероризм), які викривлено експлуатують прагнення суспільства до екологічної безпеки.
Український дослідник Віктор Танчер виявив наступні ознаки пост модернізаціїі що є характерними для умов існування в Україні:
плюралізація і індивідуалізація життєвих стилів, різноманітність культурних форм, їх релятивізація;
розмивання соціальної структури в традиційних критеріях, зникнення класової ієрархії буржуазного суспільства; нерівність перестає бути негативною характеристикою і набуває ознак "несхожості", "інаковості", відсутності подібних рис. Виникає нова диференціація співтовариств, на інших підставах; втрачаються цінності соціальної мобільності через відмову від однозначної шкали соціального престижу (професія, освіта, місце мешкання); пост класовий стан суспільства, яке, долаючи колишнє розшарування на групи і страти, затверджується на базі людських агрегацій, що формуються за ознаками подібності смаків, культури, життєвих стилів, певних характерних рис; амбівалентність масової свідомості, яка виявляється в електоральній поведінці; відсутність соціальної ідентифікації політичних партій, суспільних рухів; —розпад метанаррацій ("великих вчень"), злам старих систем, тоталітаристського світогляду, універсальної історичної концепції, традиційних ідейно-ціннісних утворень, на основі яких пояснювався зовнішній світ, і т.д.; зміни в культурній ієрархії, плюралізація субкультур, глобалізація і універсалізація "масової культури", інформаційних і комп'ютерних систем.
Пост модернізація ставить проблему продукування знань, інформації. Зростає інтерес до навчання, що підвищує престиж освіти, прагнення до оволодіння спеціальними навичками, пов'язаними з сучасними соціальними технологіями. Престиж професій також указує на пост модернізаційний характер потреб. З управління машинами акцент переноситься на управління людьми, тому популярними професіями стають наступні: юрист, економіст, менеджер.
Важливою рисою постмодернізму є глобалістська свідомість, вихід за національні рамки в області інформаційного обміну (розширення мережі Інтернета інших інформаційних мереж, поява численних факультетів і спеціальностей з інформаційних технологій і т.д.). На особистісному рівні це виявляється через інтерес до подібних проблем, через вибір професії, через пошук більш високого заробітку.
До соціальних характеристик пост модернізації можна віднести трансформацію соціальної структури, для якої характерна невизначеність соціальних меж, культ неясності, а саме:
соціальна структура визначається критеріями стилю життя, які не є чіткими;
професії також не настільки чітко спеціалізовані, як в традиційному суспільстві;
наголошується нечіткість економічних законів;
виявляється криза ідентифікації.
Якщо трактувати це як "хаос", то напрошується думка про необхідність упорядкувати суспільство за допомогою "сильної руки". Якщо цю невизначеність оцінювати як природну, внутрішньо необхідну властивість суспільства, то політичний вибір полягає не в наведенні порядку "твердою рукою", а у виробленні культурних зразків поведінки, щоб навчитися жити в постмодерністському суспільстві шляхом розв'язання проблем демократичним способом в умовах культурної невизначеності.
Формується тип особистості, який своєю діяльністю створює цю невизначеність і сприймає її як природне середовище свого буття. Такою є нова генерація підприємців, бізнесменів, політиків.
Другою рисою пост модернізації є фрагментарність, мозаїчність структури і принцип монтажу. З позицій ситуаційного підходу до вивчення соціальної структури і суспільства в ціло- му, для кожної ситуації існує своя соціальна структура, кожна проблема створює свій набір груп, інтересів, що дає можливість сучасній людині сприймати повноту життя в її нестабільності. Для успішно діючих суб'єктів характерною є хаотичність життя. З позицій класової, традиційної ментальності, постмодернізм руйнує особистість, позбавляє суспільство внутрішнього ядра, а людину — стійкості.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія: 100 питань 100 відповідей» автора Подольська Є.А на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Які основні риси суспільства в умовах його пост модернізації?“ на сторінці 2. Приємного читання.
