• 11. Благодійницька діяльність.
Аналізуючи літературу з соціальної роботи та зазначені напрями діяльності служби, визначають такі функції соціальної служби на підприємстві.
Діагностична – вивчення, аналіз та оцінювання соціальних процесів, які відбуваються в трудовому колективі, особливостей і проблематики його функціонування (на макрорівні); вивчення, аналіз та оцінювання життєвої ситуації, здібностей та нахилів конкретного працівника (на мікрорівні).
Прогностична – прогнозування, програмування, проектування процесів розв'язання соціальних проблем підприємства, прогнозування перебігу соціальних процесів, які відбуваються в його колективі.
Організаторська – організація надання працівникам та населенню соціальних послуг, проведення культурно-масових заходів тощо.
Координаційна – забезпечення координації діяльності керівництва підприємства, його структурних підрозділів та окремих працівників щодо реалізації заходів, організованих соціальною службою, координація допомоги окремим працівникам, які перебувають у важкій життєвій ситуації.
Посередницька – посередництво у розв'язанні трудових суперечок, вирішенні міжособистісних конфліктів.
Психотерапевтична – можлива в разі залучення до діяльності служби психолога (психотерапевта). Полягає в діагностуванні, корекції та терапії психологічних відхилень в окремих працівників, вжитті заходів попередження негативних психологічних станів працівників, підвищення рівня їх психологічної культури, набуття ними навичок релаксації, подолання стресових станів.
Пропагандистська – здійснення працівниками і волонтерами соціальної служби пропаганди здорового способу життя, культури ділового і міжособистісного спілкування, формування позитивного ставлення до власного підприємства.
Профілактична – попередження на підприємстві негативних соціальних явищ.
Соціально-педагогічна – посилення соціально-виховного та культурного потенціалу колективу, сприяння позитивній соціалізації молодих працівників (через усунення негативних факторів, які можуть впливати на неї, створення умов для всебічного розкриття, розвитку та реалізації особистісного потенціалу працюючої молоді), проведення змістовного дозвілля.
Інформативно-освітня – надання працівникам інформації (психологічного, правового, медичного характеру тощо), навчання волонтерів.
Соціально-економічна – надання додаткової допомоги працівникам, які зазнали трудового каліцтва, травми, опинилися в складній життєвій ситуації.
Соціальна служба може складатися з одного або двох відділів. У разі наявності одного відділу, до його складу входять:
• 1) керівник соціальної служби (бажано досвідчений соціальний працівник), за посадою керівник служби може виконувати обов'язки керівника центру соціальних досліджень;
• 2) професійний соціальний працівник;
• 3) професійний психолог;
• 4) фахівець з культурно-масової роботи.
Наявність двох відділів дає змогу сформувати відділ соціальної роботи (до складу якого входили б фахівці з соціальної роботи та соціології) та відділ психологічної та культурно-масової роботи (до його складу входили б фахівці з психології та соціальної педагогіки).
Особливо важливим аспектом діяльності соціальних служб на підприємстві є залучення, навчання та діяльність волонтерів з числа працівників. На нашу думку, оптимальна схема роботи соціальної служби є такою: працівники соціальної служби працюють в основному з працівниками підприємства; населенню громади, прилеглої до місця розташування підприємства, допомога надається волонтерами з числа працівників. Звичайно, основну роботу щодо підготовки та діяльності цих волонтерів соціальна служба бере на себе; однак у цьому випадку ця робота є необхідною складовою соціальної роботи на підприємстві, оскільки вона:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології соціальної роботи на підприємстві“ на сторінці 2. Приємного читання.
