• 1. Соціальні послуги: розповсюдження інформаційних матеріалів щодо ВІЛ/СНІД, змінення поведінки і так далі; роздача презервативів та лубрикантів, safe-sex пакетів для геїв або лесбіянок; організація дозвілля: культурні, інформаційні, спортивні розважальні заходи; мотиваційне консультування відносно безпечної поведінки; групи самодопомоги і взаємодопомоги, групи для батьків; організація роботи персоналу та волонтерів з елементами ресоціалізації для людей, які піддавалися згвалтуванню, наркозалежних, а також для трансгендерів, що перенесли операцію для зміни статі; ренінги для клієнттів відносно безпечної поведінки; психосоціальні консультації за різними напрямками; переадресація до спеціалістів/організацій чи в діючі програми (наприклад, догляд і підтримка людей, які живуть з ВІЛ); соціальна допомога з питань працевлаштування, отримання житла та ін.; організація соціально-підприємницької мережі послуг для товариства: кафе, перукарний салон, масажний кабінет та ін.
• 2. Медичні послуги: надання першої меддопомоги на елементарному рівні; консультування з питань інфекцій, які передаються статевим шляхом (далі ІПСШ), та ВІЛ; направлення на діагностику та лікування ВІЛ, ІПСШ та туберкульозу; проведення експрес-тестування на ВІЛ, ІПСШ (у випадках роботи з жінками – тести на вагітність); проведення дотестового консультування; групові зустрічі з лікарями; консультація вузькопрофільних спеціалістів.
• 3. Юридичні послуги: роз'яснення змісту правових документів; надання правової допомоги (наприклад, у відновленні документів, отримання пільг, субсидій і т. д.); юридична підтримка у разі затримки клієнтів правоохоронними органами чи залученні до дисциплінарної і матеріальної відповідальності; представництво інтересів клієнта у суді (у разі необхідності).
• 4. Побутові послуги: забезпечення можливості ночівлі для бездомних клієнтів; надання малозабезпеченим клієнтам гарячих обідів; організація роботи з дітьми клієнтів; забезпечення бездомним (наркозалежним) клієнтам елементарних гігієнічних потреб; надання малозабезпеченим гуманітарної допомоги [54].
Як можна побачити, громадські центри виконують дуже великий об'єм роботи за різноманітними напрямками та грають не останню роль як у підтримці людей, які практикують одностатеві сексуальні стосунки, так і у допомозі іншим групам населення. Але, разом с цим, можна побачити, що громадські центри мають цілий ряд перешкод щодо виконання своєї роботи. Найбільшою перешкодою є відсутність висококваліфікованих спеціалістів. Найчастіше навіть немає критеріїв, за якими треба залучати спеціалістів. Керівник також має звертати увагу не тільки на рівень кваліфікованості, а й на особисті якості людини, адже без таких якостей, як толерантність, гуманізм та альтруїзм неможливо надавати ефективну допомогу клієнтові. Та якщо у персоналу центру буде негативне ставлення до людей, яким вони надають допомогу, через упередження, пов'язані з сексуальною орієнтацією клієнта, то можливість надання висококваліфікованої допомоги зводиться до нуля.
Ще одна проблема, з якою стикається кожен гомосексуал на шляху до саморозкриття та самоприйняття, є проблема дискримінації та стигматизації у суспільстві. Загалом можна сказати, що саме дискримінація є основною перепоною у осіб, які практикують одностатеві сексуальні стосунки.
Боротьба з дискримінацією – це проблема не на один рік, адже змінити оцінку людей дуже важко. Для цього треба працювати навіть не з певною людиною, а з усім суспільством.
Незважаючи на важкість завдання, вже існують певні підходи до протидії гомофобії, дискримінації та стигматизації [52].
Підводячи підсумки, можна зазначити, що особи, які практикують одностатеві сексуальні стосунки, є специфічною групою населення зі своїми специфічними проблемами та вимогами до себе. Проблема захисту гомосексуалів стає доволі гостро і ще знаходиться на початковій стадії, особливо на державному рівні. Відсутність певного законодавчого регулювання цього питання робить сексуальні меншини вразливими для проявів дискримінації у багатьох сферах, особливо – у трудовій.
Важливою сферою для підтримки сексуальних меншин є медична сфера. Адже дана група є групою ризику захворювання на ВІЛ-інфекцію. Саме тому технологія профілактики відіграє одну з важливіших ролей у соціальній роботі з цією категорією клієнтів.
Дуже поширені в роботі з сексуальними меншинами такі технології, як індивідуальна терапія та аутріч-робота. Вони є першочерговими для вирішення питань осіб, які практикують одностатеві сексуальні стосунки. У рамках цих технологій йде саморозкриття та самоприйняття гомосексуалів. До кожного випадку, з яким працює спеціаліст, треба використовувати специфічні напрями, які мають свої переваги та недоліки.
Громадські центри відіграють не останню роль у соціальній роботі з гомосексуалами, але вони мають цілу низку проблем та перешкод у своїй роботі, особливо у плані пошуку коштів та залучення спеціалістів.
Першочергово треба звертати увагу на настрій, який панує у суспільстві по відношенню до даної категорії населення, адже головною проблемою є саме відношення людей до гомосексуалів та їхнього способу життя. І саме проблема захисту людей, які практикують одностатеві сексуальні відносини, буде існувати доти, доки самі люди не визнають їх право на існування як рівноправної частини суспільства.
ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В РІЗНИХ СФЕРАХ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології соціальної роботи з сексуальними меншинами“ на сторінці 3. Приємного читання.
