Великі труднощі для гомосексуалів становить процес саморозкриття перед близькими та значущими людьми. Перед гомосексуалом знову встає проблема можливого відчуження від близьких людей, особливо якщо це питання стосується родини. Тому багато гомосексуалів намагаються зробити так, щоб ніхто не дізнався про їх потяги, особливо родина. Нерідко виникають випадки, коли гомосексуали вступають у фіктивний шлюб, щоб довести сім'ї, що вони "нормальні". Необхідність вести подвійне життя супроводжується постійною напругою та стресами, які мають негативний вплив на психічне здоров'я. Тому в таких випадках допомога соціального працівника є необхідною.
Більш ефективним методом роботи з такими випадками, за думкою багатьох дослідників цієї проблеми, є групова робота. Ця форма роботи допомагає усвідомити гомосексуалу, що не в нього одного існують проблеми з саморозкриттям. Між учасниками групової терапії йде постійний обмін досвідом з власного життя. І цей досвід може стати масштабним ресурсом для гомосексуала на шляху до відкритості у соціальному житті.
У роботі з особами, які практикують одностатеві сексуальні відносини, важливо пам'ятати:
• не усі чоловіки, які практикують сексуальні стосунки з чоловіками, та жінки, які практикують сексуальні стосунки з жінками, ідентифікують себе як геї, бісексуали чи лесбіянки, багато з них засуджують власну гомосексуальну поведінку та соромляться говорити про це;
• пацієнтки/клієнтки, які ідентифікують себе як лесбіянки, у минулому могли мати відносини з чоловіками, були заміжніми, а дехто має дітей;
• чоловіки-геї могли мати відносини с жінками, які перебували у шлюбі;
• багато чоловіків та жінок підтримують відносини з партнерами обох статей.
Ще однією задачею, яка стоїть перед соціальними працівниками, є проблема профілактики поширення ВІЛ-інфекції серед представників гомосексуальної орієнтації. Гомосексуали, особливо чоловіки, які практикують сексуальні стосунки з чоловіками, входять до "групи ризику" захворювання на ВІЛ, тому це питання дуже актуальне серед них.
Однією з технологій профілактики на ВІЛ є аутріч-робота – вид соціальної роботи з важко досяжними групами населення на їх території, тобто там, де знаходяться клієнти [51].
Цілі такої роботи з профілактики ВІЛ найчастіше залежать від регіону, цільової групи та конкретного проекту, і містять у собі розширення знань про безпечний секс, формування більш позитивного ставлення клієнтів до менш розкутої поведінки, підвищення усвідомлення загальних проблем, пов'язаних зі здоров'ям у товариствах, зміну соціальних норм, відносин та інше.
Завдання аутріч-роботи:
• встановлення/підтримка контакту з цільовою групою;
• збір інформації (про те, що відбувається, який секс практикується, які проблеми є першочерговими і т. д.);
• надання поради та короткої інформації (де знайти лікаря, юриста, певні послуги та ін.);
• направлення в інші служби допомоги, терапевтичні програми;
• допомога і підтримка у випадках психосоціальних проблем, коли направлення в інші служби допомоги не є можливим;
• профілактика (надання інформації щодо різних питань);
• представлення інтересів цільової групи, інформування.
Аутріч-роботу можна класифікувати за різними критеріями, кожен з яких має свої особливості та специфічні напрямки. І, в залежності від цих напрямків, аутріч-робота може бути розрахованою на різні категорії клієнтів та виконувати свої завдання за допомогою різноманітних засобів.
Громадські центри мають довгий перелік послуг, які вони можуть надавати громадянам, які звернулися до центру. До стандартних послуг громадських центрів відносять:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології соціальної роботи з сексуальними меншинами“ на сторінці 2. Приємного читання.
