Дослідник також рекомендує ще одну програму вивчення важких учнів, яка уточнює і конкретизує дані про учнів, отримані за допомогою першої програми. Вона передбачає вивчення недоліків важкої дитини для того, щоб найбільш правильно спланувати роботу з метою їх усунення. Цю схему, на думку автора, можна використовувати по-різному: і як програму виявлення недоліків учня і як анкету-характеристику (діагностичну анкету).
Один із найпоширеніших методів вивчення учнів – бесіду – автор рекомендує використовувати обережно, адже "ніхто, і особливо підліток, не хоче відчувати себе об'єктом вивчення і впливу".
Дослідник наголошує на тому, що лише душевна бесіда може сприяти обміну думками та взаємовпливу між вихователем та вихованцем.
Ще один метод, не менш поширений у діагностиці, а саме анкетування, Л.М. Зюбін пропонує використовувати для індивідуального дослідження. Однак, щоб досягти максимальної ефективності анкетування, слід дотримуватись таких необхідних умов:
• мета анкетування має бути чітко окресленою;
• запитання слід формулювати так, щоб була одна відповідь;
• опитування повинна проводити та людина, якій опитувані повістю довіряють;
• учні мають бути впевнені, що відповіді без їхнього дозволу оголошуватися не будуть.
Дві останні умови є запорукою об'єктивних відповідей.
На думку Ю.А. Клейберг, соціальний працівник повинен володіти найрізноманітнішими методами діагностики – як високоформалізованими (техніками типу тест Векслера, опитувальних Кеттела), так і формалізованими (спостереження, бесіда, проективні методики та ін.)
Зокрема, продуктивною є "Методика вивчення особистості дезадаптованого підлітка і його найближчого оточення", яка передбачає в ході спостережень, бесід із самим учнем, його сім'єю, однолітками, учителями, з'ясування статусу та соціального розвитку підлітка.
Не менш ефективними методами діагностики важковиховуваних учнів, які пропонує Ю.А. Клейберг, є:
• опитувальник Т.М. Ахенбаха (анкета для батьків дітей 4-18 років) з метою встановлення "портрету дитини", що склався в уяві її батьків;
• карта психологічної характеристики особистісного розвитку підлітка, за допомогою якої з'ясовуються: загальні відомості про дитину; відомості про сім'ю і відносини в ній; прояви особистісних якостей у поведінці дитини (спрямованість інтересів, ставлення до справи, до людей, до себе, вольові якості, місце дитини в дитячому колективі);
• карта спостережень, що дає змогу виявити такі негативні явища, як недовіра до людей, речей, ситуацій; депресія; замкненість у собі; тривожність і ворожість у ставленні до дорослих; тривожність і ворожість у ставленні до дітей; недостатність соціальної нормативності (асоціальність); непосидючість; емоційне напруження; невротичний симптом; несприятливі умови середовища; відхилення в сексуальному, розумовому та фізичному розвитку; хвороби та органічні порушення. Дана методика являє собою план різнобічних спостережень за дитиною.
Характеризуючи методи діагностики соціально дезадаптованої поведінки, Н. Ю. Максимова пропонує таку послідовність діагностики типів важковиховуваності:
• етап підготовки, на якому збираються дані про дитину від осіб (батьків, вчителів, друзів та ін.), які звернулися з проханням про консультацію. Ці дані збираються за допомогою методу бесіди:
• перший етап – бесіда з дитиною. Схема ведення бесіди, приблизні теми бесід в скороченому схематичному вигляді. Як зазначає авторка, "головне в ході бесіди – встановлення з нею (дитиною) контакту. Якщо це не вдається, слід переходити до застосування проективних методик, не зачіпаючи більш ті теми, які є афективними зонами, і не нав'язуючи дитині контакт". Під час бесіди також фіксується зовнішній вигляд і поведінка дитини за допомогою спостереження;
• другий етап – діагностичне обстеження – авторка пропонує здійснювати під час або разом з першим етапом. Більш того, дослідниця рекомендує починати бесіду з нескладних тестових завдань, особливо в тих випадках, коли встановлення контакту з дитиною ускладнюється. Бесіда буде протікати більш природно, якщо почати з обговорення результатів виконання завдань за допомогою методик. Ось чому ще до початку бесіди потрібно скласти список методик, які доцільно буде застосувати, виходячи з прогнозу, складеного відповідно до тих відомостей, які були отримані на етапі підготовки. Важливо також продумати порядок використання методик: від нейтральних до особистісно значущих, від легких до важких, чергуючи вербальні, невербальні, малюнкові, ігрові. Готуючись до проведення першого і другого етапів, зазначає Н.Ю. Максимова, слід враховувати основні вимоги: бесіда і діагностичне обстеження не повинні тривати більше ніж 60-90 хвилин для підлітка і 30-40 хвилин для дітей молодшого віку;
• третій етап – аналіз результатів. На основі всіх отриманих даних експериментального обстеження: бесіди, аналізу зовнішнього вигляду й поведінки (спостереження), відомостей підготовчого етапу визначається тип важковиховуваності дитини;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології соціальної роботи з важковиховуваними дітьми“ на сторінці 5. Приємного читання.
