Первинна соціальна профілактика насильства в сім'ї – найбільш масова і неспецифічна. Її метою є формування активного, адаптивного, високо функціонального життєвого стилю, що забезпечує реалізацію прав, задоволення потреб і інтересів. Соціальна робота тут носить інформаційний характер, оскільки спрямована на формування в особистості не сприйняття та категоричну відмову від маніпуляцій. Об'єктом первинної соціальної профілактики є вся "нормальна" молодь, діти і члени їх сімей.
Змістом первинної соціальної профілактики насильства в сім'ї повинно бути:
• надання інформації про насильство в сім'ї батькам, дітям, молоді, вчителям;
• вивчення правових норм стосовно поведінки в реальних життєвих ситуаціях, які можуть привести до насильства;
• показ зразків застосування життєвих умінь і навичок щодо спілкування, знайомства, відпочинку, працевлаштування, вибору життєвого шляху, розподілу сімейних обов'язків тощо;
• підтримка творчої, інтелектуальної, громадської, спортивної діяльності молоді, організація сімейного дозвілля.
Методами первинної соціальної профілактики є: інформування, приклад, переконання, навіювання, робота в громаді, мікросередовищі, сім'ї.
Вторинна соціальна профілактика насильства в сім'ї є, в основному, груповою. Метою вторинної соціальної профілактики є зміна малоадаптивної дисфункціональної ризикованої поведінки на адаптивну. Іншими словам, передбачає зміну ставлення до себе, оточуючих і навчання поведінки, формування досвіду поведінки в ситуаціях, що можуть призвести до потрапляння в ситуації насильства. Вторинна соціальна профілактика спрямована на дітей та молодь "груп ризику". Це бездоглядні діти, діти з неблагополучних, неповних сімей, вихованці інтернатів.
Вторинна соціальна профілактика передбачає своєчасне виявлення таких осіб і надання їм соціальної підтримки і допомоги у напрямках:
• формування знань, життєвих умінь і навичок, необхідних для самозахисту від насильників;
• формування поняття про установи та організації, які допомагають потерпілим від насильства, про способи потрапляння в ситуації насильства;
• зміна ставлення молодої особи до себе, свого місця у суспільстві, усвідомлення нею цінності свого життя і своєї ролі в ньому, а батьків – до дитини як до суб'єкта власного життя.
Основними методами соціальної роботи є: вправи, вимоги, інформування, переконання роз'яснення, драматизація, переклад, розв'язування ситуацій.
Формами, які реалізують ці методи, є: тренінги, цикли занять, вулична соціальна робота, батьківські лекторії, школи молодого подружжя, клуби для вихованок інтернатів тощо.
Третинна соціальна профілактика насильства в сім'ї є індивідуальною і передбачає тривалу роботу і комплекс соціальних послуг. Вона вимагає об'єднання зусиль різних фахівців. Основними методами в третинній профілактиці є: робота в конкретному випадку, рефлексія ситуації та індивідуального розвитку, переключення і перенавчання, створення виховуючи ситуацій, показ перспективи, реконструкція характеру, заохочення, інформування, переконання, включення в різноманітні види діяльності і позитивно соціалізуюче середовище.
Етапи та зміст соціальної реабілітації постраждалих від насильства дітей:
• 1. Діагностичний. Одержання даних про дитину чи молоду особу, які знаходяться у несприятливих умовах, екстремальній ситуації. Діагностика особистості, умов ситуації, оцінка ресурсів і прийняття рішення про:
– кризове втручання;
– взяття клієнта на соціальну реабілітацію (в притулку, денному центрі соціально-психологічної допомоги для дітей з функціональними обмеженнями, як патронаж на дому тощо);
– здійснення окремої роботи з членами сім'ї: корекційної, попереджувально-профілактичної, навчання самодопомозі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології соціальної роботи з дітьми“ на сторінці 6. Приємного читання.
