• 3. Центри медико-соціальної реабілітації дітей, що створюються в державній системі охорони здоров'я спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах сім'ї, дітей та молоді і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, для дітей, які вживають алкоголь, наркотики, а також для дітей, які за станом здоров'я не можуть бути направлені до закладів шкільної соціальної реабілітації та професійних училищ соціальної реабілітації.
Основним завданням центрів медико-соціальної реабілітації є:
• створення умов і забезпечення лікування дітей від алкоголізму, наркоманії, токсикоманії
• психосоціальна реабілітація і корекція.
• 4. Спеціальні виховні установи Державної кримінально-виконавчої служби України – це установи, в яких відбувають покарання неповнолітні віком від 14 років, засуджені до позбавлення волі.
• 5. Притулки для дітей служб у справах дітей.
Основними завданнями притулків для дітей є:
• соціальний захист дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, залишили сім'ї, навчальні заклади;
• створення належних житлово-побутових і психолого-педагогічних умов для забезпечення нормальної життєдіяльності дітей, надання їм можливості навчатися, працювати та змістовно проводити дозвілля.
• 6. Центри соціально-психологічної реабілітації дітей, що утворюються, реорганізуються та ліквідуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських і районних у містах рад і підпорядковуються відповідній службі у справах дітей для тривалого або денного перебування дітей віком від 3 до 18 років, які опинились у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги.
• 7. Соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка) є закладами соціального захисту для проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, безпритульних дітей віком від 3 до 18 років, дітей, розлучених із сім'єю, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової, інших видів допомоги та подальшого їх влаштування.
Основні метоли соціальної роботи з дітьми зводяться до наступних:
• 1. Социально-психологічні, спрямовані на внутрішній світ дитини і передбачають певну корекцію її системи цінностей і орієнтацій, а також уявлень і переваг, вдосконалення її психологічних можливостей і надання відповідної підтримки і допомоги (методи психодіагностики та психокорекції, психологічне консультування і т.п.).
• 2. Социально – педагогічні, шо дають можливість підвищити освітній та інтелектуальний рівень дитини, сформувати адекватну оточуючим її умовами систему ціннісних орієнтацій і уявлень (методи освіти і просвіти, педагогічної корекції і педагогічного консультування).
• 3. Соціально-медичні, призначені для надання дитині своєчасної і необхідної медичної допомоги (лікування, соціально-медична реабілітація та адаптація, організація необхідного і комфортного середовища життєдіяльності тощо).
• 4. Соціально-правові, що включають в себе певні процедури і операції, що дозволяють привести процес життєдіяльності дитини у відповідність з існуючими нормами закону і права (юридичний та правовий захист інтересів дитини, правова просвіта, правовий контроль, правові санкції).
• 5. Соціально-економічні, спрямовані на вирішення проблем матеріального добробуту дитини, створення необхідних їй для повноцінного життя і розвитку економічних умов (розширення і вдосконалення системи економічних прав і можливостей дітей, матеріальна підтримка і допомога, працевлаштування тощо).
• 6. Соціально-групові, що дозволяють соціальному працівникові і іншим фахівцям вести роботу з соціальним оточенням дитини (сімейне консультування, корекція системи відносин у дитячому колективі, і організація дитячих колективів, орієнтованих на позитивну діяльність) [173].
Особливе місце в роботі з дітьми посідають соціально-педагогічні технології – це способи взаємодії соціального працівника із клієнтом (в даному випадку – з дитиною), що забезпечують його соціалізацію (самовизначення і саморозвиток).
Технологіями роботи в цих напрямах є: особистісно-орієнтована, технологія "рівний-рівному", рекламно-інформаційні технології.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології соціальної роботи з дітьми“ на сторінці 3. Приємного читання.
