• 2. Соціально-психологічна – призначена для підвищення рівня психічного та психологічного здоров'я суб'єкта, оптимізації внутрішньогрупових зв'язків і відносин, виявлення потенційних можливостей особистості та організації психологічної корекції, підтримки та допомоги.
• 3. Соціально-педагогічна – спрямована на вирішення таких завдань, як подолання стану "педагогічної занедбаності" (додаткові чи індивідуальні заняття, організація спеціалізованих класів), організація та здійснення педагогічної допомоги при різних порушеннях здатності людини до отримання освіти (організація освітнього процесу в лікарнях і місцях ув'язнення, навчання інвалідів та дітей з нестандартними інтелектуальними здібностями і т.п.). При цьому, передбачається певна робота по створенню адекватних умов, форм і методів навчання, а також відповідних методик і програм.
• 4. Професійна та трудова – дозволяє формувати нові або відновлювати втрачені людиною трудові та професійні навички і в результаті працевлаштувати її, пристосувавши режим і умови праці до нових потреб і можливостей.
• 5. Соціально-середовищна – спрямована на відновлення у людини почуття соціальної значущості всередині нового для неї соціального середовища. Цей вид реабілітації включає в себе знайомство людини з основними характеристиками середовища, в якому вона опинилася, допомогу в організації нового середовища життєдіяльності та відновлення звичних моделей поведінки і діяльності з організації власного повсякденного життя.
У рамках соціально-реабілітаційної діяльності вчені виділяють різні рівні, в їх числі зазвичай називають:
• медико-соціальний;
• професійно-трудовий;
• соціально-психологічний;
• соціально-рольовий;
• соціально-побутовий
• соціально-правовий.
У практичній соціальній роботі реабілітаційна допомога надається різним категоріям нужденних. Залежно від цього визначаються і найважливіші напрями реабілітаційної діяльності. До таких напрямків слід, перш за все, віднести: соціальну реабілітацію інвалідів і дітей з обмеженими можливостями; літніх людей; військовослужбовців, які брали участь у війнах і військових конфліктах; реабілітацію осіб, які відбули покарання в місцях позбавлення волі та ін.
Зважаючи на те, що технологія соціальної реабілітації передбачає відновлення втрачених або набутих у процесі соціалізації навичок виконання соціальних відносин і ролей, то об'єктивно вона пов'язана з технологіями: соціальної діагностики, соціальної адаптації, соціалізації, опіки, піклування, усиновлення (удочеріння), корекції, профілактики, соціального обслуговування, соціальної експертизи.
В процесі здійснення соціальної діагностики та постановки соціального діагнозу виявляється той комплекс причин, які обумовлюють існування і функціонування проблемного комплексу конкретної людини, групи або організації. На рівні повсякденної, буденної свідомості наявність якого-небудь діагнозу передбачає здійснення процедур і заходів, які ми називаємо лікуванням. Аналогічна ситуація складається і навколо соціального діагнозу. Його наявність припускає, що необхідно здійснити "соціальне лікування". Цей напрямок діяльності в теорії і практиці соціальної роботи отримав назву соціальна терапія [158].
Соціальна терапія – це комплекс рішень, процедур, заходів та дій, спрямованих на вирішення соціальних проблем різного рівня організації [28, с.277]. З цього визначення випливає, що соціальна терапія – це явище, яке можна розглядати і аналізувати на різних рівнях організації суспільства. Рівні соціальної організації будуть визначати цілі, завдання, можливості і методи, використовувані в процесі соціально- терапевтичного впливу на конкретний соціальний об'єкт.
Виходячи з багаторівневої структури суспільства, можна запропонувати наступну структуру соціально-терапевтичної діяльності як цілісного явища:
• макрорівень, що передбачає вирішення проблем суспільства як єдиного об'єкта впливу;
• мезорівень, пов'язаний з вирішенням проблем конкретного соціального шару, групи, класу тощо;
• мікрорівень, на якому можливе вирішення проблем особистості, малих соціальних груп і окремих колективів.
Розглядаючи соціальну роботу як універсальний метод соціальної терапії, необхідно враховувати наступне. Універсальність полягає тільки в можливості використовувати максимально велику кількість наявних методів для вирішення різних соціальних та особистісних проблем суб'єкта будь-якого ступеня складності, тоді як реальна практика соціальної роботи обмежується окремою особистістю, малою групою або конкретною організацією.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технологи соціальної реабілітації та терапії“ на сторінці 2. Приємного читання.
