– забезпечення ефективного функціонування системи оподаткування працюючих та організації збирання податків.
Інформатизація м. Києва створюється також і з метою своєчасного (на першу вимогу) забезпечення кожного його мешканця повною, достовірною, актуалізованою інформацією, яка може знадобитися пересічному киянинові в повсякденному житті, у тому числі при виникненні непередбачених екстремальних ситуацій, пов'язаних із життєдіяльністю окремого громадянина та його сім'ї. Зазвичай така інформація має довідковий характер і повинна відповідати на запитання: "Куди звернутися?" Ця інформація — банки даних колективного використання населенням міста. З її допомогою будуть задовольнятися особисті потреби громадян.
Отже, як засвідчує короткий і побіжний огляд нормативно-законодавчих актів, тією чи іншою мірою пов'язаних із впровадженням сучасних інформаційних технологій в Україні, у сфері інформатизації відбулися значні позитивні зрушення. Але, вочевидь, країна суттєво відстає у цій сфері від багатьох країн світу.
Розроблення основ інформаційного суспільства вимагає активізації наукових пошуків у різних сферах наукових знань, у тому числі й регіональної соціальної географії. Реалізація такого завдання можлива лише за умови негайного створення Єдиного інформаційного поля України.
Воно повинне формуватися всіма установами, котрі збирають, зберігають і обробляють інформацію, комп'ютерними інформаційними мережами, засобами масової інформації та ін. Таке технічно створене інформаційне поле буде адекватно відображати реальне інформаційне поле, існування якого підтверджують чимало дослідників. Наприклад, академік Г. Швебс 1998 р. сформулював "гіпотезу інформаційного поля" чи "ІП-гіпотезу" про інформаційно-полеву субстанцію як сутність природи матерії й енергії, об'єктів і процесів у Всесвіті, згідно з якою всім матеріальним системам об'єктивної дійсності властиве інформаційне поле певної структури*173. Це означає, що кожен об'єкт Всесвіту має властивість еманації інформаційного поля. Такого ж погляду дотримуються вчені В. Кузьменко, О. Романчук та ін. На їх думку, інформація — така ж складова частина матерії, як маса й енергія, а всі умови самоорганізації, зокрема інформаційної самоорганізації, існують первісно, умовно кажучи — у першопочатковому Хаосі*174.
*173: {Швебс Г.И. Прорыв в прошлое: Научно-эзотерическое понимание: В 2 кн. – Одесса: Маяк, 1998. – Кн. 1. – С. 24. }
*174: {Кузьменко В., Романчук О. На порозі надцивілізації. – Львів: Універсум, 1998. – С. 7. }
Вчені практично одностайні у вимогах стосовно створення Єдиного інформаційного поля. В наукових публікаціях наголошується, що воно повинно охоплювати:
• потужні запаси інформації національного, регіонального, локального характеру, які можна постійно поповнювати, переробляти і використовувати;
• геоінформаційно-системне накопичення і збереження різнобічної та детальної інформації про Україну, її регіони, окремі поселення;
• нові інформаційні технології обробки даних з метою отримання нових знань про стан розвитку територіальних суспільних систем і визначення пріоритетних напрямів їх перспективного розвитку;
• забезпечення вільного доступу до інформації науковців за допомогою міжнародної інформаційної мережі Internet або інших мереж глобального чи локального характеру.
В складі єдиного інформаційного поля України повинно бути створене єдине (але структуроване територіально, тобто в різних ієрархічних зрізах — національному, регіональному, локальному й водночас сегментоване покомпонентно) соціально-географічне інформаційне поле, під яким ми розуміємо сукупність характеристик — систему соціальних показників та інших даних, котрі адекватно відображають властивості соціальної сфери територіальних суспільних систем, розміщені у локальних, регіональних і світовій комп'ютерних мережах та легкодоступні для споживачів.
Створення Єдиного соціально-географічного інформаційного поля повинно здійснюватись при врахуванні можливих напрямів перспективного розвитку регіональної соціальної географії у XXI ст. При його побудові необхідно, на нашу думку, реалізувати такі вимоги:
• 1. Структурувати банки та бази даних, у тому числі соціально-географічні, у Єдиній комп'ютерній мережі відповідно до класифікації географічної науки.
• 2. Передбачити сумісність цієї сукупності структурних банків і баз даних із сучасним програмним забезпеченням, яким володіють і можуть володіти в перспективі географи-дослідники з метою її використання, обробки й аналізу в регіональних соціально-географічних дослідженнях.
• 3. Забезпечити можливість доступу до інформації у вигляді сукупності структурних банків і баз даних науково-дослідних установ, навчальних закладів, де готують соціогеографів, та кожного з географів-дослідників незалежно від місця проживання в Україні.
Реалізація цих вимог матиме ефективність лише у випадку, якщо кожен географ-дослідник буде забезпечений автоматизованим робочим місцем, обладнаним персональним комп'ютером, під'єднаним до комп'ютерної мережі глобального або локального (які в свою чергу об'єднані в глобальну мережу) характеру. На жаль, у наш час забезпеченість географів-дослідників такими місцями надзвичайно низька. Однак вони, крім автоматизованих робочих місць, повинні ще й мати змогу спілкуватися через електронну пошту. Електронна адреса стає обов'язковим атрибутом візитівки науковця. Соціогеографи, як і науковці інших галузей знань, повинні проводити відеоконференції в міжнародній системі Internet.
Користувачами інформації єдиного соціально-географічного інформаційного поля зможуть бути:
• органи управління територіальними суспільними системами різних ієрархічних рівнів (міст, районів, областей), а також персонал управління об'єктами й видами об'єктів соціальної сфери;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень“ на сторінці 3. Приємного читання.
