• соціогеографи та науковці інших галузей знань;
• населення територіальних суспільних систем різних ієрархічних рівнів (міст, районів, областей).
Незважаючи на те, що запаси інформації створюються повільно і має місце недосконалість їх систематизації, яка гальмує роботи зі створення Єдиного інформаційного поля України, можна стверджувати: початок організації Єдиного соціально-географічного інформаційного поля зроблений. Так, в інформаційних мережах створюються банки даних, в яких міститься соціально-географічна інформація регіонального характеру. Вона поки що безсистемна й не відповідає потребам розвитку регіональної соціальної географії, але є надія, що вже в найближчій перспективі ситуація кардинально поліпшиться.
Наприклад, потужним фактором розвитку локальних ГІС і застосування сучасних комп'ютерних технологій у сакрально-географічних дослідженнях стало відкриття і повноцінне функціонування релігійних вузлів у всесвітній комп'ютерній пошуково-інформаційній системі Internet.
У міжнародній інформаційній мережі Internet міститься і величезна кількість сайтів на медичну тематику, які теж можуть використовуватися в подальшому розвитку медичної географії.
Усе це засвідчує, що лише за умови глибокого, всебічного оволодіння новими технічними, математичними і програмними засобами, а також при створенні повноцінних соціогеоінформаційних систем з підсистемами, наприклад, із сакрально-інформаційним блоком, блоком системи охорони здоров'я можна забезпечити адекватний сучасним і перспективним потребам розвиток регіональних соціально-географічних знань.
На жаль, в Україні недостатньо розвинута інформаційна інфраструктура, відсутня достатня кількість каналів зв'язку з Internet — вузлами в Європі та США, а якість існуючих каналів надзвичайно низька. Навіть у Польщі потужність аналогічної мережі більша в 3 рази порівняно з українською. Це створює додаткові проблеми реалізації "Національної програми інформатизації України". Коли ж до цього додати, що постійно виникають перешкоди на шляху створення ринку інформації, то стає зрозумілим, чому існує дефіцит науково-технічної інформації. Незважаючи на прийнятий у 1993 р. Закон України "Про науково-технічну інформацію", національна система науково-технічної інформації так і не створена.
Всі перелічені негативні фактори не лише гальмують здійснення наукових досліджень, у тому числі й регіональних соціально-географічних, а й утруднюють функціонування установ, підприємств і організацій, ускладнюють процеси управління.
Застосування сучасних комп'ютерних технологій в Україні поступово перетворюються в потужний засіб масової інформації, здатний надзвичайно ефективно впливати на формування громадської думки, моментально поширювати відомості, дані й навіть детермінувати поведінку людей. Ось чому створення Єдиного соціально-географічного інформаційного поля допоможе пропагувати соціально-географічні знання серед найширших верств населення, сприятиме розвитку світогляду, географічного мислення і, безумовно, любові до рідного краю. Використання таких знань, отриманих, наприклад, з міжнародної інформаційної мережі Internet, яка повинна бути складовим елементом згаданого поля, працівниками органів управління окремих територіальних громад, об'єднань, асоціацій підвищить ефективність управління адміністративними територіальними утвореннями. Крім того, в умовах розвинутого соціально-географічного інформаційного поля населення самостійно зможе дійти висновків про те, які ділянки в просторі найкриміногенніші, які несприятливі для здоров'я, а які — благодатні чи священні.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень“ на сторінці 4. Приємного читання.
