Розвиток медичної географії

Соціальна географія

• виникнення комерційних структур галузі народної та нетрадиційної медицини у структурах офіційної медицини (наприклад, у складі поліклінік, лікарень, аптек), інтеграція у ці комерційні структури медичних працівників офіційної медицини;

• проникнення у галузь малограмотних шарлатанів із корисливою метою, бажаннями наживи, що може нашкодити здоров'ю пацієнтів;

• небажання і невміння державних структур визнати самородків — унікальних фахівців-цілителів, здатних принести (при створенні їм належних умов для праці) світову славу і мільйонні прибутки;

• збільшення кількості цілителів у тіньовому секторі, які працюють без ліцензії, з порушенням морально-етичних норм і правил.

Очевидно, необхідно розробити систему заходів, спрямованих на ліквідацію зазначених та інших проблем. З-поміж цих заходів до пріоритетних належать:

• створення спеціальної комісії з провідних цілителів, медиків та інших фахівців України, яка повинна розробити стандарти оцінки кваліфікації фахівців, безпеки й ефективності конкретних нетрадиційних методів лікування, допустимі межі рекламного впливу та ін. (до речі, у США така комісія вже працює);

• здійснення експертизи харчових добавок і розроблення чітких критеріїв відповідності реклами цих харчових добавок їх реальному ефекту;

• сприяння забезпеченню сфери нетрадиційної медицини сучасними комп'ютерними технологіями, які допоможуть зберігати результати аналізів і обстежень пацієнтів, а в окремих випадках використовуватимуться для здійснення спеціальної діагностики (так, уже завоювала популярність комп'ютерна оцінка біоенергетичного потенціалу людини за методом японського цілителя Накатані, що дає змогу визначати зміну біополя пацієнта, виявити взаємний вплив його органів, встановити функціональний стан органів і систем людини, рівні стресу і тривожності та віднайти за допомогою отриманих результатів джерело хвороби; існують організації, які здійснюють такі оцінки: наприклад, в інформаційній системі Internet рекламується діяльність київського науково-методичного центру "Медичні інноваційні технології", який втілює нетрадиційну медицину у вигляді діагностики і безпосереднього лікування за допомогою комп'ютерних технологій);

• забезпечення розроблення і вдосконалення спеціальної законодавчої основи про приватну медичну діяльність; вона здійснюється на основі Закону "Про підприємницьку діяльність" і ліцензій, що надаються Міністерством охорони здоров'я терміном на один — три роки; розроблення додаткових законодавчих актів, які б захищали права й інтереси пацієнтів з погляду якості отримуваних ними послуг і ліків, лікувальних процедур;

• прискорення впровадження новітніх напрямів у діагностиці й лікуванні хворих, розроблених на досягненнях біології, фізики, традиційної і нетрадиційної медицини; як приклад таких новітніх напрямів можна розглядати квантову медицину, її фундаментом є мікрохвильова резонансна терапія. Цей напрям використовують у Київському міському центрі здоров'я. Переваги квантової медицини полягають у зціленні без ліків, можливості одночасно лікувати кілька захворювань, відсутності побічних негативних явищ і швидкому терапевтичному ефекті;

• запровадження періодичних обговорень проблем розвитку нетрадиційної медицини, використання її методів традиційною медициною на засіданнях президії Вченої ради Міністерства охорони здоров'я України, медичних конференціях, у наукових виданнях, на нарадах Української асоціації народної медицини й організованого при ній медичного інституту.

Розв'язання проблем у сфері народної і нетрадиційної медицини допоможе не лише розв'язати низку питань, пов'язаних з поліпшенням здоров'я населення загалом і використанням трудового потенціалу зокрема, а й дасть змогу впорядкувати функціонування цієї сфери як економічної системи, тобто зумовить швидке перетворення нетрадиційної медицини із самодіяльного ремесла-мистецтва в організований прибутковий бізнес, кінцевим підсумком чого стане, безумовно, поліпшення добробуту всього українського народу.

Для уточнення "паспортних даних" регіональної медичної географії як самостійної галузі знань слід розв'язати такі актуальні проблеми:

• 1. Виявити в умовах соціального медичного часу та соціального медичного простору джерел захворюваності населення у межах конкретного регіону.

• 2. Дослідити особливості будови медико-соціального каркасу регіону в умовах суспільного простору й суспільного часу та його впливу на розвиток територіальної суспільної системи регіону, розташованого в конкретних геопросторово-часових координатах.

• 3. Вивчити вплив соціального середовища регіону на рівень захворюваності його населення.

• 4. Розробити заходи захисту суспільного здоров'я регіону від впливу біопатогенних зон, природних вогнищ захворюваності та ін.

Отже, в XXI ст. медична географія і регіональна медична географія повинні розв'язати низку теоретичних і практичних завдань, які зміцнять їх основи як самостійних галузей і допоможуть людині розв'язати проблеми з власним здоров'ям.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток медичної географії“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії
  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії