Названі документи надзвичайно важливі, оскільки вони, по-перше, засвідчують офіційне визнання народної та нетрадиційної медицини, а, по-друге, дають змогу активно застосовувати її методи в суспільній системі охорони здоров'я. Крім того, вони на офіційному рівні впорядковують роботу цілителів у галузі народної та нетрадиційної медицини.
Все це зумовило інтенсивний розвиток економічної сфери нетрадиційної медицини. Коли економічну сферу нетрадиційної медицини розглядати як систему, то, на наш погляд, вона охоплює такі окремі елементи:
• 1. Комітет з питань народної нетрадиційної медицини при МОЗ.
• 2. Українську асоціацію народної медицини, доброчинні й інші організації у цій сфері.
• 3. Підприємства й організації цілительства, цілителів (народні цілителі, екстрасенси і зареєстровані приватними підприємцями; малі підприємства, які надають послуги з нетрадиційної медицини та ін.).
• 4. Науково-дослідні організації, що функціонують переважно як малі підприємства різних форм власності й паралельно з науковими пошуками практикують цілительську діяльність (наприклад, лабораторії парапсихологічних явищ, радієстезії).
• 5. Виробництва і виробники, котрі виготовляють ліки у різних формах, призначені для лікування методами нетрадиційної медицини.
• 6. Видавництва, що публікують різноманітну поліграфічну продукцію, присвячену цілительству.
• 7. Діяльність, пов'язану з рекламою нетрадиційної медицини, у тому числі діяльність засобів масової інформації.
• 8. Бази даних, інформаційні сторінки, пошукові адреси нетрадиційної медицини в міжнародній системі Internet.
• 9. Народних цілителів, екстрасенсів, які діють підпільно, отримуючи прибутки і не сплачуючи податки.
Отже, економічна сфера народної та нетрадиційної медицини становить складну систему, що складається з низки елементів.
Вона, по суті, — це адекватне відображення елементів народної та нетрадиційної медицини як таких. На жаль, згадана система характеризується низкою недоліків, пов'язаних з економічним аспектом її діяльності. Це пов'язане, насамперед, з тим, що, на жаль, економічна сторона діяльності галузі народної та нетрадиційної медицини дуже слабо відображена в законодавчих і нормативних актах охорони здоров'я. Медико-географічне значення мають лише окремі твердження та положення. Наприклад:
• на офіційному рівні визнається народна і нетрадиційна медицина як галузь або вид діяльності;
• встановлюються кваліфікаційні вимоги до цілителів (згідно з Державним класифікатором професій ДК 003—95, затвердженим наказом Держстандарту України 27.07.95 № 257, професія цілителя віднесена до підрозділу молодших спеціалістів у галузі медицини);
• визначена платня за видачу спеціального дозволу (ліцензії) на діяльність у галузі народної та нетрадиційної медицини у розмірі мінімальної зарплати.
У документах не йдеться про комерційну діяльність у згаданій сфері. Не відомо, якою повинна бути платня за ту чи іншу послугу, де пролягає межа вартості конкретних ліків або процедур. Переважно має місце розуміння цілителями основних законів життєдіяльності, що ґрунтуються на любові, володіння ними етикою і здоровим глуздом. Однак зауважимо, що з, одного боку, навіть препарати з трав мають конкретну вартість, а будь-яка медична послуга, наприклад, прийом цілителя, повинна бути оплачена. З іншого — оплата грошей за врятування життя виглядає нібито аморальною. Все це формує своєрідність і специфіку дії економічних законів у сфері офіційної і, безумовно, нетрадиційної медицини.
Отже, в галузі народної та нетрадиційної медицини сформувалася низка соціально-економічних процесів і проблем, що вимагають адекватної оцінки і регулятивного державного втручання у:
• зростання платні за оздоровлення, яку беруть цілителі у тій чи іншій формі;
• відсутність надійної системи стандартизації методик, використовуваних нетрадиційною медициною, тобто відсутність оцінки ефективності їх застосування, рівня безпеки пацієнта й ін.;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток медичної географії“ на сторінці 4. Приємного читання.
