Розділ «Тема 15. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища»

5. Плата (збір) за спеціальне використання об'єктів тваринного світу. Обов'язковими елементами полювання є: одержання ліцензії (дозволу) на відстріл, де обумовлені терміни і норми відстрілу; і оплата права полювання. Для дрібних тварин (заєць, птах) застосовуються спеціальні картки, за якими можна відстрілювати обумовлену кількість особин у день.

6. Платежі за використання радіочастотного ресурсу України. Величина ставки за 1 МГц смуги радіочастот (у гривнях) диференційована залежно від виду використання ефіру, частотного діапазону і регіону (міст і областей країни). Слід звернути увагу на те, що зазначені ставки одноразових платежів є лише стартовими для проведення аукціону чи конкурсу на видачу ліцензій за використання радіочастотного ресурсу України. Переможцем стає той, хто сплатив найбільшу суму платежу. Ставки платежів переглядаються щорічно.

Як правило, система зборів за використання природних ресурсів формується на основі декількох ключових елементів (рис. 15.2);

1) ліцензій на використання природних ресурсів, тобто дозволів на використання певних кількостей конкретних видів ресурсів; розробляються і затверджуються екологічними підрозділами національних і місцевих рівнів;

2) нормативів використання природних ресурсів;

3) порядку зборів;

4) ставок зборів (платежів) за використання природних ресурсів;

5) системи розподілу зібраних коштів між різними рівнями господарювання.

Для України дана система екологічних платежів не є ідеальною та потребує подальших уточнень. У світі використовують декілька підходів, які дають змогу врахувати стан навколишнього середовища в системі національних рахунків.

Рис. 15.2. Основні компоненти платного природокористування в Україні

Джерело: побудовано авторами

Загалом це система доповнюючих показників, які або характеризують стан окремих елементів довкілля, або враховують затрати на природоохоронну діяльність, або враховують природний капітал та його амортизацію. Однак в соціоекологоекономічній системі України слід враховувати блага не тільки економічні, а й соціальні, екологічні, духовні тощо. Крім цього, треба пам'ятати і про синергетичну взаємодію цих складових. Тобто нова система національних рахунків України мас враховувати весь обсяг благ, що є в розпорядженні суспільства.

15.3. Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності

Ефективність природоохоронної діяльності проявляється через формування двох видів ефекту – економічного та соціального. Економічний ефект природоохоронної діяльності передбачає зростання обсягів виробництва та прибутку при тому самому рівні використання природних ресурсів та умов завдяки ресурсозбереженню та інноваціям. Природоохоронні заходи ефективні в тих випадках, коли кошти витрачені на їх реалізацію будуть меншими, ніж кошти затрачені на подолання екологічних дисбалансів чи катастроф, пов'язаних з господарською діяльністю. Соціальний ефект природоохоронної діяльності забезпечить реалізацію прагнень суспільства жити в сприятливому зовнішньому природному середовищі, харчуватись якісними продуктами, досягти зниження рівнів захворюваності, пов'язаної з проблемами якості оточуючого середовища, мати змогу до відтворення, і, зрештою, забезпечити сприятливе середовище існування для майбутніх поколінь. Природне середовище володіє унікальними можливостями щодо антистресових станів та реабілітації людського організму.

Економічна ефективність витрат на природоохоронні заходи означає їх результативність, тобто співвідношення між результатами і витратами, що забезпечили їх. Розрізняють первинний ефект і кінцевіш комплексний соціально- економічний ефект від природоохоронних заходів. Первинний ефект полягає в зниженні забруднення довкілля і поліпшенні його стану і виявляється в зниженні об'ємів забруднень і концентрацій шкідливих домішок в атмосфері, водному середовищі і грунті Враховуючи необхідність поєднання економічних і екологічних інтересів підприємств, первинний ефект слід виражати безпосередньо у вигляді приросту продукції, випущеної без порушення екологічних норм. Кінцевий ефект виражається в підвищенні рівня життя населення, ефективності виробництва. При цьому економічні результати виявляються як приріст чистої продукції, зниження втрат сировини і матеріальних ресурсів, економія витрат в невиробничій сфері, зниження витрат з особистих засобів.

Важливим завданням є комплексний підхід до вибору методів та напрямів вирішення проблем природокористування, які б передбачали оптимальне поєднання грунтовних наукових досліджень та розробок, впровадження якісно нових виробничих технологій, адміністративно-примусових заходів, законодавче регулювання, застосування методів економічного примусу та стимулювання, природоохоронної освіти та виховання, популяризації та пропаганди природоохоронних ідей, використання можливостей міждержавного (міжнародного) природоохоронного співробітництва. Особливе місце серед комплексу таких заходів на сучасному етапі взаємодії суспільства і природи відіграє економічне регулювання природокористування, яке дає можливості (втому числі і фінансові) та створює економічні умови для успішного здійснення всіх перелічених напрямів. У загальному вигляді економічне регулювання – це державні правила і закони, призначені для контролю за поведінкою підприємств, компаній та інших суб'єктів економіки. У економіці розрізняють бюджетне, валютне та податкове регулювання.

Досить часто бюджетне і податкове регулювання розглядають у сукупності, як фіскальне регулювання, що визначають як сукупність різноманітних важелів та інструментів законодавчого, виконавчого і контрольного характеру, за допомогою яких держава та органи місцевого самоврядування створюють умови ефективного ресурсного забезпечення для задоволення соціально-економічних потреб кожного регіону. Механізм фіскального регулювання передбачає використання двох основних груп важелів – бюджетних та податкових. У сфері забезпечення раціонального природокористування відповідно до базових цілей можуть бути задіяні наступні інструменти (табл. 15.1).

Без сумніву, одним із дієвих способів регулювання раціонального природокористування є застосування податків, що дають змогу вилучити частину ренти з метою її використання для фінансування потреб відтворення природних умов та ресурсів й створення передумов для стимулювання ефективного та економного використання ресурсів. Також вагому роль відіграє система штрафних санкцій. Однак значення має не тільки розмір штрафу, але і ймовірність його застосування. Незаперечним є позитивний вплив на розвиток природоохоронної діяльності інвестиційно-інноваційних проектів.

За оцінками провідних сучасних фахівців, в Україні система державного регулювання у сфері платного природокористування виявилася малоефективною, оскільки її механізм не стимулює розвитку господарської діяльності з використанням природних ресурсів не спонукає до їх збереження. Частково ця ситуація має змінитися на краще, оскільки новий Податковий кодекс вносить суттєві зміни у оподаткування споживання природних ресурсів. Однак не зайвими будуть додаткові заходи й засоби регулювання природоохоронної діяльності задля її ефективності: диференціація нормативів плати за воду по галузях; сприяння цільовому використанню платежів за ресурси; запровадження оподаткування приватних мисливських угідь та інших форм монополізації природних ресурсів; застосування податкового стимулювання щодо впровадження безвідходних, ресурсо- та енергозберігаючих технологій; посилення контролю за використанням природних ресурсів та застосування відповідних штрафних санкцій; активізація податкових важелів економного використання природних ресурсів; пільги та преференції для інвесторів, які направляють свої кошти у розвиток та розбудову інноваційно-інвестиційних проектів екологічного характеру.

Таблиця 1S.1