РОЗДІЛ III. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЄДНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

З позицій економіко-географічного положення Північно-Західний ЕР – прикордонний, по його території проходить державний кордон протяжністю 629 км, у тому числі: з Республікою Польща довжиною 190 км, з Республікою Білорусь довжиною 439 км. На кордоні розташовано 9 пунктів пропуску: Устилуг, Ягодин, Ізов, Римачі, Доманово, Дольськ, Пїща, Пулемець, Заболоття. Прикордонне положення сприяє активній участі Північно-Західного ЕР в транзитному транспортному обслуговуванні експортно-імпортних перевезень України. Внутрішніми сусідами району є Карпатський, Столичний та Подільський ЕР. Для району характерне зручне транспортно-географічне положення і наявність розвинутої транспортної мережі. Його територією проходять міжнародні транспортні коридори: Крітський транспортний коридор № 3 (Краковець – Львів – Рівне – Київ), Крітський транспортний коридор № 5 (Косин – Чоп – Львів – Рівне – Сарни – Мінськ), Європа – Азія (спільно з Крітським транспортним коридором № 3), Балтійське море – Чорне море (Ягодин – Ковель – Луцьк – Тернопіль – порти Чорного моря).

Природні умови і ресурси. Сприятливі кліматичні умови, значні масиви лісів, річки, озера, лікувальні торф'яні грязі, мінеральні води – це те, що визначає найголовніші рекреаційні ресурси краю. Район добре забезпечений водними та лісовими ресурсами, водночас він є "бідним" на мінеральну сировину.

Надра Північно-Західного ЕР багаті на каолін, облицювальні та будівельні матеріали. Є значні поклади сировини для виробництва мінеральних волокон, керамічних та глиняних виробів, цементу та скляних виробів, агрохімічних товарів та карбонатів. У регіоні також знайдено поклади самородної міді (Рафалівськє родовище). Унікальними, з геологічної точки зору, є поклади базальту та бурштину (Клесівське родовище). Паливні ресурси представлено лише запасами кам'яного вугілля Нововолинського родовища Львівсько-Волинського басейну, запаси якого майже вичерпано. Найбільші родовища торфу на Волині – Турське, Поліське, Велике Болото; у Рівненській області – Морочне, Кремінне, Дубняки, Чемерне. Нерудні ресурси мають найбільше значення, їх представлено будівельним камінням (рожеві й сірі граніти (Ясногірське, Клесівське родовища), лабрадоритами, крейдою (Здолбунівське), мергелями, каолінами, базальтами тощо.

Північно-Західний ЕР добре забезпечений водними ресурсами, має густу річкову мережу басейну Дніпра, велику кількість озер (найбільш відомі Шацькі озера є також й рекреаційними ресурсами району), значні запаси підземних вод. Рівень лісистості території становить 34%, до головних лісоутворюючих порід відносяться: сосна (57% від загальної площі лісів), вільха (13%), береза (13%), дуб (12%).

Населення і трудові ресурси. У районі проживає майже 2,2 млн. жителів, або 4,8% населення України: у Волинській області проживає – 1,04 млн. осіб (2,3%), в Рівненській – 1,15 млн. осіб (2,5%).

Демографічні ситуація в Північно-Західному ЕР характеризується наступними показниками: народжуваність – 14,6‰, смертність – 12,8‰, природний приріст додатній +1,8‰ (в Україні – 3,5‰). Області Північно- Західного ЕР єдині в Україні, які мають позитивні тенденції природного руху населення. У статевій структурі переважають жінки: на 1 000 чоловіків приходиться 1 115 жінок. Вікова структура населення Північно-Західного ЕР сприятлива: діти та підлітки складають 19,4% населення (найвищий показник в Україні), особи працездатного віку – 68,2%, населення старше працездатного віку становить 12,4%. Щільності населення у Волинській області складає 51,7 осіб/км2, а в Рівненській – 57,8 осіб/км2. Частка міських жителів (рівень урбанізації) становить 50%.

Економічно активне населення у віці 15-70 років складає в Північно- Західному ЕР 65,2%. Безробіття населення (за методологією МОП) у працездатному віці – 8,6%, у Рівненській області рівень безробіття вищий. Кількість зареєстрованих безробітних становить 2,1% до населення працездатного віку.

У Північно-Західному ЕР знаходиться 22 міста, 38 селищ міського типу та 2 054 сільських населених пункти. Це єдиний район, де є лише два великих міста, чисельність населення яких не перевищує 250 тис. Найбільшими містами у Волинській області є Луцьк (214,7 тис. осіб), Ковель (69 тис. осіб), Нововолинськ (53 тис. осіб), Володимир-Волинський (39 тис. осіб), Ківерці (15 тис. осіб); в Рівненській області – Рівне (250 тис. осіб), Кузнецовськ (41 тис. осіб), Дубно (38 тис. осіб), Костопіль (31,5 тис. осіб), Сарни (28,6 тис. осіб), Здолбунів (24,5 тис. осіб), Острог (16 тис. осіб).

Функціонально-галузева структура господарства. Північно-Західний ЕР забезпечує 2,9% валового регіонального продукту України, що становить 40 201,5 млн. грн., та 2% обсягу реалізованої промислової продукції України (47 663,3 млн. грн.), це найменші показники в Україні.

Галузями спеціалізації Північно-Західного ЕР визначено: сільське господарство, промислову переробку с/г сировини (особливо молока, м'яса, картоплі, льону та хмелю) та харчову промисловість; лісове господарство, деревообробку, лісохімічну та меблеву промисловість; виробництво азотних добрив; машинобудування: виробництво автомобілів та електротехнічних виробів; електроенергетику (рис. 10.9).

Основними видами продукції, що виробляється підприємствами району, є електроенергія, автомобілі, прилади, мінеральні добрива, цемент, скловироби, деревостружкові плити, фанера, неткані матеріали, високовольтне електрообладнання, цукор, молоко- та м'ясопродукти.

Паливно-енергетичну промисловість представлено вугільною, торф'яною галузями та електроенергетикою. Вугільну промисловість розміщено в межах Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Торфобрикетні заводи функціонують у поліській частині району: ДП "Волиньторф" випускає брикети торф'яні для комунальних потреб, торф для приготування компостів. Основою електроенергетики є Рівненська АЕС, що працює у місті Нетішин.

Рис. 10.9. Північно-Західний економічний район

Джерело: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: geograf.com.na/maps-ukraine

Нововолинський ливарний завод здійснює литво сталеве, чавунне, кольорове, литво дзвонів, переплав брухту чорних та кольорових металів.

Машинобудування району спеціалізується на виробництві:

– сільськогосподарської техніки (Ковель, Рівне, Красилів (обладнання для ферм), машини для внесення добрив випускаються у Ковелі;

– автобусів, тролейбусів, вантажних автомобілів (Луцьк,

ДП "Автоскладальний завод №1" та Луцький автомобільний завод "ЛуАЗ" входять до Автомобільної компанії "Богдан Моторе";

– устаткування для залізничного транспорту (Ковель), устаткування для хімічної, харчової промисловості (Рівне);