РОЗДІЛ III. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЄДНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Миколаївський мезорайон сформувався на основі Миколаївського, Первомайського та Вознесенського промислових вузлів. Він спеціалізується на суднобудуванні, сільськогосподарському машинобудуванні, електроенергетиці, будівельній промисловості, виробництві обладнання для легкої і харчової промисловості, виноробній, м'ясній, молочній, плодоовочеконсервній галузях, легкій промисловості, портовому та рекреаційному господарстві.

Херсонський мезорайон сформувався на основі Херсонського промислового вузла та промислових центрів – Цюрупинськ, Гола Пристань, Каховка, Берислав. Його спеціалізацією є суднобудування, виробництво комбайнів, сільськогосподарське і електротехнічне машинобудування, целюлозно-паперова промисловість, харчова (виноробна, плодоовочеконсервна, молочна, олійно- жирова), легка промисловість, портове і рекреаційне господарство.

Кримський мезорайон сформувався на основі Сімферопольського, Севастопольського та Керченського промислових вузлів та промислових центрів – Красноперекопськ, Феодосія Саки. Він спеціалізується на рекреаційній діяльності, сільськогосподарському, електротехнічному машинобудуванні, судноремонті, харчовій, легкій промисловості, виробництві будівельних матеріалів, хімічній промисловості, чорній металургії, газовій промисловості, портовому господарстві.

Причорноморський економічний район відчуває гостру проблему збереження та раціонального використання наявних природних ресурсів та умов, які порушуються внаслідок розвитку туристичної сфери, портового господарства, сільськогосподарського обігу. Необхідними постають охорона природи та поліпшення природокористування за рахунок впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, нетрадиційних видів енергії тощо. Регіон відчуває нестачу прісної води та потребує суттєвого вдосконалення використання ресурсів Чорного моря на основі екологізації та охорони акваторії. Не вирішена екологічна проблема Сивашу.

В територіальній та галузевій структурі господарства значних інвестицій потребує суднобудування, портове господарство, нафтопереробка, енергетика. Виправданим є подальше поглиблення спеціалізації Причорноморського ЕР на сферах туристично-рекреаційного, приморського господарства, АПК, суднобудування, формування торгового флоту та його портової інфраструктури. Актуальною залишається проблема формування морегосподарського комплексу, що включає портово-промислове, морепромислове і транспортно-торговельне господарства.

Вирішення потребують соціальні проблеми, що пов'язані з підвищенням реальних доходів населення, розвитком соціальної інфраструктури, особливо в сільській місцевості, екологізація господарського комплексу.

Політичний дисбаланс, що призвів до анексії АР Крим є вкрай складною загальноукраїнською проблемою.

Пріоритетами подальшого розвитку Причорноморського економічного району є розвиток на інноваційній основі морського господарства, агропромислового комплексу з традиційними для Півдня галузями та розведенням аквакультури, розвиток альтернативної електроенергетики, водного господарства та суттєве розширення комплексу наукомістких галузей.

10.7. Подільський економічний район

До складу Подільського економічного району входять Вінницька, Хмельницька та Тернопільська області. Його площа становить 60,9 тис. км2, тобто 10,1% території України: Вінницька обл. – 26,5 тис. км2 (4,4%), Хмельницька обл. – 20,6 тис. км2 (3,4%), Тернопільська обл. – 13,8 тис. км2 (2,3%). Економічним центром Подільського району є місто Вінниця.

Подільський район має зручне економіко-географічне положення. Він розміщений між розвиненими у господарському відношенні центрами – Києвом, Львовом та Одесою. 202 км державного кордону з Молдовою та сусідство із Столичним, Карпатським, Північно-Західним, Центральним та Причорноморським економічними районами України створюють сприятливі умови для розвитку господарства. Подільський ЕР має розгалужену мережу залізничних та автомобільних шляхів загальнодержавного і місцевого значення та по коефіцієнту транзитності території займає перше місце в Україні. Щільність автомобільних доріг одна з найбільших в країні.

Через територію Подільського ЕР проходять 3 магістральних газопроводи: Уренгой – Помари – Ужгород, "Союз", Дашава – Київ, а також нафтопровід Одеса – Броди – Плоцьк. Усі транспортні магістралі, які проходять через Поділля, є передумовою для розвитку тісних зв'язків з іншими районами.

Природні умови і ресурси. Подільський ЕР має рівнинний рельєф території, сприятливі агрокліматичні умови що є основою для розвитку сільського господарства та транспорту. Рівень забезпеченості водними ресурсами є достатнім. Основним природним багатством Подільського ЕР є – земельні ресурси, тут поширені сірі лісові та чорноземні ґрунти. Лісистість території низька – 13%.

Мінеральними ресурсами район забезпечений недостатньо. Переважно розробляються родовища нерудної сировини, поширені каолін, граніт, вапняк, мергель, фосфорити, гіпс, мармур, зустрічаються флюорити, мармуровий онікс, цегляно-черепичні суглинки, бентонітові та керамзитові глини, крейда, торф, сапонітові глини (мильний камінь), графіт, глауконітові піски, кремінь.

Великі поклади первинних каолінів, що складають 44% від загальних по Україні, розташовані у Вінницькій (родовища Турбівське, Глухівецьке, Великогадоминецьке) та в Хмельницькій (Кривинське, Купинське, Майдан- Вільське, Судимонтське) областях. Поклади пісковику представлені в Тернопільській області – Теребовлянськс, Застінківське, Буданівське, а також Межигірсько-Дубовецьке родовище мергелів. Велику перспективу мають Шахтинське та Бахтинське родовища флюоритів (плавикового шпату) на Вінниччині, яке є одним з найпотужніших Європи. Це єдине в Україні родовище флюоритів на теперішній час перебуває в стадії геологічної розвідки та технологічних випробувань. Попередньо підраховані його запаси становлять 100 млн. тонн, а прогнозовані – 220 млн. тонн. Загально відомими є подільські граніти, найбільші – Тиврівський, Гніваньський, Жежелівський кар'єри (Вінницька обл.). На Хмельниччині розташовані поклади графіту (Буртинське родовище) та мармурового оніксу (Калюсик). В межах Вінниччини є великі запаси пеліканіту (39 родовищ з прогнозними ресурсами близько 170 млн. гони), це едина у Європі сировина для виготовлення склолитого цементу, порцелянових виробів. Вперше на Поділлі знайдено боксити – руду для виробництва алюмінію.

Сировинний потенціал будівельного виробництва представлений в Подільському ЕР буто-щебеневою сировиною, пиляним каменем, карбонатними породами для виробництва місцевих в'яжучих матеріалів, сировиною для грубої кераміки, пісками, окремими родовищами облицювального каменю, керамзитової сировини (родовища ε на території Тернопільської, Хмельницької та Вінницької областей, особливо Ямпіль, Бар, Теребовля, Збараж). Поклади крейди розробляються Кременці. Буре вугілля, що виявлено на Вінниччині, за своїми властивостями та якістю близьке до покладів буровугільних шахт Дніпровського басейну і придатне для використання в енергетиці.

Рекреаційні ресурси району – це лікувальні торф'яні грязі, джерела мінеральних вод. На Вінниччині джерелами мінеральних та столових вод є – Хмільник, Немирів, Сокілець, Бар, Тульчин, Муровані Куриліаці ("Регіиа"), "Подільська", "Шумилівська" води Томашпільського р-ну; на Тернопільщині – у Теребовлянському (Конопківське, смт. Микулинці), Кременецькому, Борщівському і Тернопільському р-нах, мінводи – "Тернопольська", "Медобори", "Перлина гір", а також "Мінеральні води Надзбруччя" в с. Суходіл, Гусятинського р-ну; в Хмельницькій області – курорт Сатанів, вола Збручанська (типу "Нафтуся"), Новозбручанське джерело, Полонські радонові джерела, а також у Кам'янець-Подільському і Дунаївецькому р-нах, "Кам'янець-Подільська" вода, "Оболонська-2" (з-д "Оболонь", Красилів), "Шепеттська", "Хмельницька)".

Загалом, рівень використання корисних копалин Подільського ЕР нижчий середньо-державного.

Населення і трудові ресурси. У Подільському районі проживає 4 млн. осіб, або 8,9% населення України: Вінницька обл. – 1,6 млн. осіб (3,6%), Тернопільська обл. – 1,08 млн. осіб (2,4%), Хмельницька обл. – 1,3 млн. осіб (2,9%).

Демографічні ситуація в Подільському ЕР характеризується наступними показниками: народжуваність – 11‰, смертність – 15‰, природний приріст від'ємний – (-4‰). Негативність депопуляційних процесів має глибші прояви у Вінницькій області. У статевій структурі населення Подільського ЕР на 1 000 чоловіків припадає 1 158 жінок. Вікова структура: діти та підлітки складають 15,2% населення; особи працездатного віку – 68,5%: населення старше працездатного віку становить 16,3%. Вікова структура населення не є сприятливою. У сільській місцевості кількість людей пенсійного віку досягає 20%. Кількість залучених до економічної діяльності складає 8,5% від всіх зайнятих в Україні.