РОЗДІЛ III. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЄДНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

– м'ясна – загально відомий "М'ясокомбінат Ятрань" в Кіровограді, також підприємства функціонують в Каневі, Корсунь-Шевченківському, Черкасах (птахофабрика "Перше травня", м'ясокомбінат), Умані, Олександрії, Золотоноші, Світловодську. Птахофабрики працюють у Смілі, Умані, Золотоноші;

– молочна та маслосироробна – Черкаси, Кіровоград, Вільшанка, Городище, Сміла, Золотоноша, Канів, Новоукраїнка, Знам'янка, Олександрія, Звенигородка, Кам'янка, Умань, Шпола та ін. Сухе молоко та згущені молоко і вершки виготовляють у Жашкові, Тальному та Смілі;

– цукрова промисловість – у містечках та селах Новоукраїнка, Салькове, Селище (Корсунь-Шевченківський р-н), Мала Виска розміщено цукрові заводи;

– центрами спиртової та лікеро-горілчаної промисловості є Золотоноша, Умань, Косарі (Камінський район), Кіровоірад;

– плодоовочеконсервна промисловість, виробництво соків та сокових концентратів розміщено в Черкасах, Знам'янці, Умані, Добровеличківці, Кіровограді (Кіровоградський державний сокоекстрактний завод), Соколівському, ТМ "Верес" (Канів, Черкаси), "Бабусин продукт" (Золотоноша);

– олійно-жирова – у Кіровограді знаходиться одне з найпотужніших підприємств олійної промисловості – олійноекстракційний завод (ТМ "Оліяр"), завод модифікованих жирів, підприємства функціонують в Черкасах, Шполі, нерафіновану олію випускає Катеринопільський елеватор.

Серед інших центрів та виробників харчової промисловості – "Уманьпиво", Черкаська тютюнова фабрика, Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів (ТМ "Геркулес"), виробництво ефірних масел у Золотоноші. В районі функціонують борошномельна, хлібопекарська, рибна та інші галузі.

В межах Центрального ЕР розвиваються автомобільний, залізничний, річковий, повітряний та трубопровідний види транспорту. Найпотужнішими автомагістралями є: Санкт-Петербург – Київ – Одеса, Київ – Донецьк, Київ – Дніпропетровськ. Найважливіші залізничні магістралі: Москва – Одеса, Київ – Херсон, Київ – Донецьк. Значні залізничні вузли це – Знам'янка, ім. Т. Шевченка, Цвіткове, Христинівка, Долинська. Річковий транспорт має порти на Дніпрі та Кременчуцькому водосховищі у Черкасах, Каневі та пристань у Світловодську. По території району проходять важливі газопроводи: "Союз", Кременчук – Кіровоград, нафтопровід Кременчук – Кривий Ріг. Аеропорти в Черкасах та Кіровограді потребують модернізації.

В територіальній структурі господарського комплексу Центрального ЕР виділяються Черкаський та Кіровоградський промислові вузли.

В зоні впливу Черкаського промислового вузла виділяються – ядро Черкаси та господарські центри – Умань, Золотоноша, Ватутіне, Сміла, Канів Його спеціалізацію визначають галузі хімічної промисловості, машинобудування, харчової, легкої та будівельної промисловості.

Кіровоградський промисловий вузол об'єднує Кіровоград (ядро), та господарські центри Олександрію, Світловодськ, Знам'янку. Його спеціалізацію визначають машинобудування, добувна промисловість, кольорова металургія, легка, харчова та будівельна промисловість. Особливістю вузла є те, що Світловодськ за локалізацією господарських зв'язків територіально тяжіє до Кременчуцького вузла Північно-Східного ЕР.

Основними проблемами розвитку Центрального ЕР є такі:

– проблема недостатнього рівня економічного та соціального розвитку території, зростання регіональних диспропорцій у соціально-економічного розвитку сільської місцевості та міських поселень;

– низький рівень застосування прогресивних ресурсозберігаючих і екологічно безпечних технологій, екологічні проблеми земельних ресурсів, басейну Дніпра;

– відсутність природного приросту населення, низький рівень тривалості життя населення, високий рівень безробіття, що перевищує загальнодержавний рівень та захворюваності населення через вплив уранового рудника;

– недостатність інвестицій в сільське господарство та високотехнологічні виробництва; висока залежність економіки області від енергетичних ресурсів, не повномірне використання природно-ресурсного потенціалу;

– екологізація та інноваційно-інвестиційний розвиток Черкаського промислового вузла;

Перспективи розвитку Центрального району пов'язані із: відновленням існуючих підприємств та створенням нових виробництв на інноваційно- інвестиційній основі, як однієї з основних передумов вирішення широкого спектру суспільних проблем; розвитком агропромислового виробництва за рахунок посилення ролі тваринництва та підвищення ефективності використання грунтів; розбудовою інфраструктури та розвитком туристично- рекреаційного комплексу; інноваційним розвитком видобувної промисловості, особливо в Кіровоградській області; підвищенням рівня та якості життя населення Центрального економічного району.

10.9. Північно-Західний економічний район

Північно-Західний економічний район сформувався у складі Волинської і Рівненської областей є найменшим за площею – 40,2 тис.км2, або 6,6% території України: Волинська обл. – 20,1 тис. км2 (3,3%), Рівненська обл. – 20,1 тис.км2 (3,3%).