РОЗДІЛ III. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЄДНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

– слабо-диверсифікована економіка Подільського економічного району;

– недостатня пропозиція робочих місць у сільській місцевості;

– значний рівень відтоку активних і кваліфікованих працівників за межі регіону в пошуках більш високих заробітних плат;

– нераціональне використання земельних ресурсів;

– необхідність збалансованого освоєння та збереження рекреаційних ресурсів Поділля (Товтри, Кременецькі гори, Дністровський та Збручанський каньйони, Заліщики).

Також для Поділля характерне зосередження в районі значної кількості містечок, що повільно розвиваються через віддаленість від великих господарських центрів. Як наслідок, виникає потреба активізації в найперспективніших малих містах промислової діяльності.

Важливим напрямком реалізації природоохоронних заходів в Подільському ЕР є вивезення на утилізація залишків непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. Вирішення проблем ліквідації сміттєзвалищ могли б розв'язати будівництво сміттєпереробного комплексу та рекультивація існуючих сміттєзвалищ.

У перспективі основою розвитку району має залишатися інтенсивне сільськогосподарське виробництво, харчова і легка промисловість, сільськогосподарське та електротехнічне машинобудування, деревообробна та будівельна промисловість, рекреаційно-туристичний комплекс, альтернативна енергетика, транспортно-комунікаційні та логістичні послуги, розвиток міжнародних транспортних коридорів. В економічному районі існують всі передумови для формування Подільських кластерів переробної промисловості, конкурентні переваги залучення робочої сили до регіону (створення ІТ- кластеру). Налагоджено переробку вторинної сировини та відходів сільськогосподарського виробництва.

10.8. Центральний економічний район

Центральний економічний район займає площу 45,5 тис. км2, або 7,6% території України та сформований у складі Кіровоградської - 24,6 тис. км2 (4,1%) та Черкаської – 20,9 тис. км2 (3,5%) областей. Економічним центром району с місто Черкаси. Район розташований у центральній частині України, і на його території знаходиться географічний центр нашої країни – у містечку Добровеличківка Кіровоградської області. Власне, цей факт закладено у назву економічного району – Центральний.

Характеристика економіко-географічного положення: Центральний ЕР знаходиться у центрі України, має сприятливі передумови розвитку господарських зв'язків завдяки рівнинному рельєфу та можливостям транспортно-магістрального сполучення із сусідами першого порядку Столичним, Північно-Східним, Придніпровським, Причорноморським та Подільським економічними районами. Центральний ЕР перебуває у безпосередній близькості до таких потужних паливних та металургійної баз України, як Придніпров'я, Північно-Східний район та Донбас. Має високий показник транзитності території.

Природні умови і ресурси. Територія району лежить у межиріччі Дніпра та Південного Бугу, на межі Лісостепу та Степу. Клімат – помірно континентальний, є сприятливим для життєдіяльності населення. Водними ресурсами район забезпечений достатньо, найбільші річки: Інгулець, Інгул, Синюха, Рось, Вільшанка, Гірський Тікич, Супій, Ятрань, в межах району розмішено Кременчуцьке водосховище. Основне природне багатство Центрального району – чорноземні грунти, зустрічаються й інші типи грунтів. Рівень лісистості території низький – 12%.

Економічний район забезпечений мінеральними ресурсами. Тут видобуваються: буре вугілля Придніпровського буровугільного басейну (Олександрія, Ватутіне). В Черкаській області родовища Козацьке, Рижанівське, Юрківське – у Звенигородському; Новоселицьке, Мокрокалигірське – у Катеринопільському; Тарнавське – у Монастирищенському районах; на межі Черкаської та Кіровоградської областей розташоване Болтиське родовище горючих сланців, розробляється Олександрійське родовище.

Серед рудних ресурсів виділяються: уранові руди Інгульського рудника в Кіровоградській області, значний видобуток уранової руди здійснюється на Новокостянтинівській шахті, де працює ДП "Східний ГЗК"; титанові руди – Бирзулівське та Аврамівське родовища розсипного ільменіту (Кіровоградська обл.) та Смілянське родовище корінних титанових руд на Черкащині; золото – Клинцівське та Юріївське родовища (досліджуються), літій – Полохівське та Станкуватське родовища; тантал і ніобій в пегматитах Ганнівсько- Звенигородської рудоносної зони; хромові руди – у межах Капітанівського родовища (все Кіровоградська обл.). Великі поклади нікелево-хромових руд розвідані в Побужжі (Побузький нікелевий рудник). Рудні корисні копалини у вигляді осадових залізних руд зустрічаються у Канівському, Смілянському, Шполянському районах.

Нерудна сировина представлена Завалівським родовищем графіту в Кіровоградській області, що дає 100% його видобутку в Україні. У районі поширені сірі та рожеві граніти, лабрадорити, габро, гнейси, найбільші родовища граніту Старобабанське і Танське, також поклади видобуваються в Городищенському, Корсунь-Шевченківському, Смілянському, Уманському районах. На території Черкаської області розташоване унікальне за розмірами, якістю сировини, спектром застосування, найбільше в Україні Черкаське родовище бентонітових глин, які е однією з важливих статей експортно- імпортних операцій на світовому ринку. Бентонітові глини також є близько Дашуківки Лисянського району. Неподалік Мурзинець і Неморожі Звенигородського району та Новоселиці Катеринопільського району залягають високоякісні вогнетривкі глини – каоліни. В районі відкрито значні запаси бурштину. Майже повсюдно поширені кварцові піски.

В Центральному ЕР е понад 200 родовиш цегельно-черепичної сировини. У наявності значні запаси будівельних пісків та каменю, керамзитової сировини. В західній частині знаходяться поклади цементної сировини. На Черкащині та Кіровоградщині є значні запаси облицювального та будівельного каменю. Район має великі запаси вторинних каолінів.

Лівобережна частина Центрального ЕР має значні запаси мінерально- лікувальних вод типу "Миргородська", розвідане та експлуатується Звенигородське та Тальнівське родовища радонових та мінеральних вод. Джерела розробляються в Умані, Новоукраїнці, Знам'янці.

Населення і трудові ресурси. У Центральному економічному районі проживає 2,2 млн. осіб, або 5,5% населення України: Черкаська обл. – 1,3 млн. осіб (3,3%), Кіровоградська обл. – 987,6 тис. осіб (2,2%), один з найменших показників в Україні.

Демографічна ситуація в Центральному ЕР характеризується наступними показниками: народжуваність – 10‰, смертність – 16,5‰ (найвищий показник в Україні), природний приріст від'ємний -6,5‰. Така ситуація є найважчою серед регіонів країни, надзвичайно високий рівень смертності населення пов'язаний із суттєвим числом онкологічних хвороб у жителів даної території, тому за характером та розвитком демографічних процесів район належить до найнесприятливішого типу. Тут нижча за середню в Україні народжуваність, дуже висока смертність, особливо у сільській місцевості. У статевій структурі населення району переважають жінки: на 1000 чоловіків приходиться 1184 жінки. Вікова структура населення Центрального ЕР дещо несприятлива: діти та підлітки складають 13,9% населення, особи працездатного віку (15-65 років) – 68,9%, населення старше працездатного віку становить 17,2%. На території району спостерігаються значні відмінності в щільності населення: у Черкаській області – 60,2 осіб/км2, а Кіровоградській – 40,2 осіб/км2.

У Центральному ЕР налічується 28 міст, 42 селища міського тилу та 1817 сільських населених пунктів. Тут відсутні дуже великі міста і міста-мільйонери. Найбільшими містами в Кіровоградській області є Кіровоград (235 тис. осіб), Олександрія (83 тис. осіб), Світловодськ (47 тис. осіб), Знам'янка (25 тис. осіб), Долинська (19,5 тис. осіб), Новоукраїнка (17,7 тис. осіб); в Черкаській області – Черкаси (285,6 тис. осіб), Умань (87,1 тис. осіб), Сміла (68,6 тис. осіб), Золотоноша (28,3 тис. осіб), Канів (25,5 тис. осіб), Корсунь-Шевченківсь кий (18,6 тис. осіб), Шпола (17,8 тис. осіб), Ватутіне (17,5 тис. осіб). Рівень урбанізації економічного району – 60%.