Розділ «Слова, найбільш поширені в культовій практиці»

Уставних — старший півчий на одному із криласів православної церкви, в безпоповщині замінює свяшеника.

Факір — мусульманський монах, жебрак, дервіш В Індії Ф. називаються також бродячі монахи-індуїсти, які виманюють гроші у населення за демонстрацію фокусів і дресированих тварин, за пророкування майбутнього, тлумачення снів і лікування заклинаннями та гіпнозом.

Факіх — мусульманський спеціаліст з релігійного права, вправний в казуїстиці. Ф мали великий вплив в середньовічних мусульманських державах. Іноді це слово використовувалось як синонім слова "алім" — знаючий, вчений.

Фаталізм — віра у визначену наперед, невідворотну долю, рок і "Божу волю", прирікає людей на пасивність та покору.

Фатіха — назва першої сури Корану. Ф. складається із семи віршів і є однією з найбільш ранніх сур; найчастіше виголошувана молитва у мусульман.

Фатум — стародавнє римське поняття про волю богів, нібито відкриту комусь Юпітером або взагалі одним із богів. Ф уявляв-ся невідворотним — злий він чи добрий.

Хадж — паломництво мусульман у Мекку до храму Кааби або в Медіну до труни Мухаммеда, яке вважається подвигом благочестя. Один із п'яти основних обов'язків мусульманина. Хаджі — мусульманин, який вперше здійснив X.

Хадис — коротка розповідь про приписувані Мухаммедові та його прибічникам окремі вчинки або про вислови Мухаммеда.

Хасидизм — одна із течій в іудаїзмі, що виникла серед сільського населення Волині та Поділля. Спочатку X. відображав протест трудящих мас проти верхівки єврейських громад та рабинів. Хасиди вчили, що людина повинна прагнути до повного злиття з Богом не шляхом поглиблення у "священні книги", як того вимагали рабини, а щирою молитвою та благочестям. Цадики (святі, проповідники), як посередники між віруючими та Богом, відігравали велику роль в первісному хасидизмі. Вони скористалися своїм особливим положенням і перетворили хасидські громади в джерело особистого збагачення.

Хедер — початкова релігійна школа в єврейській громаді. Навчання в X. зводиться до зубріння Біблії і Талмуда, призводить до національного відособлення єврейської молоді.

Херем — прокляття, відлучення від синагоги тих, хто порушив настанови і правила єврейської громади, бере під сумнів Тору і Талмуд.

Ходжа — титул мусульман, які ведуть своє походження (як правило, фальсифіковане) від одного із чотирьох "праведних" арабських халіфів. Назву X. мають також прибічники ісмаїліт-ської секти, очолюваної ага-ханами.

Храм — культова споруда, призначена для здійснення богослужінь і проведення релігійних обрядів. У православ'ї X. іменуються церквами, в католицизмі — костьолами, в ісламі — мечетями, в іудаїзмі — синагогами.

Цаган-сара-хурал — богослужіння, що здійснюється ламами з нагоди нового року ("білий місяць" — назва першого весняного місяця року за місячним календарем).

Цалик — обожнюваний "судотворець" у хасидів, віра в могутність Ц доходила до твердження: "Ц. може відмінити навіть присуд Бога". Свій вплив вони використовували для насаджування релігійного фанатизму.

Целібат — безшлюбність, обітниця, яку приймають католицькі священики, введена в XI ст., в православ'ї обітниця безшлюбності пов'язана із прийняттям чернецтва.

Цензура духовна — перегляд церковниками друкованих видань з правом заборони їх випуску.

Чадра — вид покривала, яке, згідно з настановами шаріату, зобов'язані носити жінки-мусульманки. Ч. підкреслює принижене, підкорене становище жінки.

Чалма — головний убір, який складається із полотниша тканини, що обгортається звичайно поверх іншого головного убору — фески, тюбетейки тощо, рідше — просто навколо голови.

Часослов — православна церковна книга, яка містить тексти для богослужінь та молитов.