Когнітивно-біхевіоральний підхід у консультуванні

Консультативна психологія

У період економічної кризи люди все частіше відчувають стрес і напругу в різних сферах свого життя, які накопичуються та можуть призвести до дезорганізації поведінки і дисгармонії у взаємостосунках з оточуючими. Тому актуальним завданням психолога є надання швидкої і ефективної допомоги, спрямованої на усунення розбалансованості в переконаннях, емоціях та поведінці людини.

У наш динамічний час когнітивно-біхевіоральне консультування є одним з провідних напрямів надання психологічної допомоги людям. Методи когнітивно- біхевіорального консультування часто застосовуються при вирішенні таких проблем, як тривожність, стрес, невпевненість у собі (асертивність), а також ефективні при вирішені психологічних труднощів, пов'язаних з вихованням дитини або асоціальними діями людини.

Як відомо, на етапі становлення поведінкового консультування (1950-1960 р.р.) використовувались тільки технічні прийоми, засновані на класичному і оперантному обумовленні.

Класичне обумовлення, пов'язане з ім'ям 1.П. Павлова, було першою теорією, яка лягла в основу поведінкового консультування. І.П. Павлов, так само як і Дж. Уотсон – пропагандист теорії умовних рефлексів, творець американського біхевіоризму, у своїй теорії виключав значущість проміжних змінних і обмежував дослідження подразниками зовнішнього світу і зовнішньої поведінки.

Теорія інструментального або оперантного обумовлення Е. Торндайка і Б. Скіннера залишилася в рамках колишньої парадигми "стимул-реакція (поведінка)", проте підкреслила значення стимулів, що мали позитивний або негативний характер у виникненні та зміцненні поведінки. Модель Торндайка – Скіннера, як і модель І.П. Павлова, уподібнювала поведінку організму "чорній скринці", про внутрішній зміст якої не було ніякої інформації.

На розвиток поведінкового консультування у 60-х р. ефективно вплинула теорія навчання через спостереження А. Бандури. Вчений презентував у ній теоретичні узагальнення механізмів оперантного і класичного навчання і одночасно довів важливість врахування впливу когнітивних процесів у регуляції поведінки. На підставі положень зазначеної теорії виникає когнітивно-біхевіоральний підхід.

На сьогоднішній день існує близько десяти напрямків консультування, які роблять акцент на когнітивно-біхевіоральному навчанні (когнітивна теорія А. Бека, раціонально-емотивна терапія

А.Елліса, когнітивно-поведінкова терапія Д.Мейхенбаума, мультимодальна терапія А. Лазаруса, діалектико-поведінкова терапія М.М. Лайнен тощо). Значний внесок у розвиток когнітивно- поведінкової терапії зробили М. Махоні, В. Гьюдано, Д. Ліотті та ін.

Для виявлення і опису когнітивних розладів вчені користуються різним, але близьким за змістом понятійним апаратом. У А.Бека – це автоматичні думки, когнітивні помилки, проміжні і глибинні переконання, когнітивна концептуалізація, компенсаторні стратегії. Погляди А.Елліса відображені в його методі ABC і таких поняттях, як ірраціональні думки (установки), холодні, теплі, гарячі когніції, раціонально-емотивна уява.

Основні положення теорії РЕТ А. Елліса. Назву теорії, виражену в абревіатурі РЕТ (раціонально-емоційна терапія), а з 1993 року РЕПТ (раціонально-емоційно-поведінкова терапія), А.Елліс визначив через зв'язок трьох основних психічних сфер (мислення, емоцій і поведінки) при проведенні терапії. У широкому сенсі термін "раціональне" використовується А.Еллісом як синонім когнітивної, пізнавальної здатності людини. Термін "поведінкова" був уведений для того, щоб підкреслити значущість особливостей поведінки клієнта при проведенні терапії і процедур консультування.

Теорія А.Елліса базується на таких основних положеннях: 1) мислення і емоції людини тісно взаємопов'язані та впливають на поведінку людини; 2) люди мають вроджену схильність до ірраціональності і, якщо в процесі соціалізації вони не розвивають свою здатність до раціонального вибору, то в них формуються ірраціональні переконання; 3) мета РЕПТ – допомогти людям усвідомити, що вони можуть жити раціонально і продуктивно; 4) раціонально-емотивний консультант – це викладач, який навчає клієнта навичкам самопізнання і корегує його уявлення про себе завдяки усвідомленню власних когніцій, установок, емоцій та поведінки.

Основним методом раціонально-емоційної терапії є метод ABC. В англійській мові абревіатура ABC в теорії А.Елліса походить від перших букв таких слів: А – activating experience – активуючий досвід; В – beliefs – переконання, вірування; С – consequences – наслідки (емоційні і поведінкові реакції на ситуацію або подію). Пізніше до своєї схеми А. Елліс додав нові елементи: D – disputing – дискусія стосовно ірраціональних установок, Е – effective – нова ефективна філософія життя.

Схему ABC в абревіатурі слів української мови можна подати таким чином – А → П → Р, де:

А – активуючі ситуації та події, які в нормі впливають позитивно на людину (сприяють реалізації мети, сприймаються як позитивні) або оцінюються як деструктивні, перешкоджаючи реалізації поставлених індивідом завдань; П – комплекс раціональних і ірраціональних переконань особистості: одні підштовхують до домінування позитивних форм мислення, інші грунтуються тільки на негативних оцінках різних сторін життя ("все погано", "мені не подобається", "це ганьба", "немає ніякого виходу" та ін.); Р – наслідки реакцій індивіда на події (А) у формі певних емоційних станів і поведінки. За наявності у індивіда раціональних переконань емоційні стани можуть виявлятися у формі задоволення або переживання відчуття щастя, на поведінковому рівні – прагнення до повторення активуючих ситуацій. При домінуванні у людини негативних переконань наслідки її емоційних реакцій на певні події можуть виявлятися у формі тривоги, страху, агресії і в тенденції відходження від вирішення проблемних ситуацій, спробах не розв'язати її, а усунути їх (поведінкові наслідки).

Слід пам'ятати, що клієнт при описі психотравмуючої ситуації (А) нерідко змішує подію, яка сталася реально та її суб'єктивне сприйняття, точніше його власну оцінку події. Клієнт може ухилятися від віддзеркалення самої суті події (А) у зв'язку зі страхом перед тим, що психолог не зрозуміє його погляди або засудить їх. Іноді невизначеність опису подій (А) може свідчити про специфічний когнітивний стиль клієнта, згідно з яким він прагне до відходження від травмуючих ситуацій.

Основними поняттями у теорії Еліса є ірраціональні думки (установки); холодні, теплі, гарячі когніції.

"Ірраціональні думки" (установки), пов'язані з минулим досвідом людини, коли вона в дитинстві ще не мала можливості спростувати їх на поведінковому рівні через відсутність відповідного досвіду. На відміну від раціональних суджень, які включають такі характеристики як реалістичність віддзеркалення дійсності, особистісна саморегуляція у процесі вирішення складних життєвих ситуацій, помірний емоційний супровід, можливість контролю над думками, емоціями і вибором рішень з боку суб'єкта – ірраціональні переконання не включають цих ознак.

Ірраціональні судження більшою мірою викривлено відображають реальність за рахунок гіперболізації якоїсь однієї сторони події або певної властивості особистості, містять крайній ступінь оцінки ситуації і тому частіше визначаються такими словами, як "жах", "морок", "приголомшливо", "кінець світу" та ін. В ірраціональних судженнях можуть міститися стійкі імперативи (вимоги) особистості, що не зазнають заперечень. Свобода вибору для особистості стає неможливою, оскільки спонтанність розвитку ситуації або стосунків не приймається. Судження можуть бути звернені до світу ("справедливості в цьому світі не доб'єшся"), до інших людей ("мене ніхто не цінує і не розуміє"), до самого себе ("я завжди, за будь-яких умов, маю бути на висоті").

Ірраціональні переконання поступово призводять людину до хронічної емоційної напруги, апатії, психогенних розладів, що різко знижують її можливість продуктивно вирішувати заплановані завдання і долати актуальні проблеми. Крім того вони обмежують її свободу вибору. Це відбувається через фіксацію особистості тільки на вирішені однієї мети або на врахуванні одного факту, що й заважає їй побачити ширший життєвий контекст, в якому існує її актуальна проблема.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Когнітивно-біхевіоральний підхід у консультуванні“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ I. Загальні питання консультативної психології

  • Професіональне психологічне консультування

  • Взаємозв'язок психологічного консультування з психотерапією

  • Загальні принципи консультативної психології

  • Історія становлення консультативної психології

  • Значущість цілісної психологічної теорії в консультуванні

  • Розділ II. Консультування в контексті різних наукових підходів

  • Консультативна діяльність в екзистенціальній психології

  • Консультування в межах гештальтпсихології

  • Когнітивно-біхевіоральний підхід у консультуванні
  • Консультування в контексті особистісно орієнтованого підходу

  • Консультативна діяльність практичного психолога на основі духовно-особистісного підходу

  • Розділ III. Особистість консультанта в процесі професійної діяльності

  • Вплив професійної діяльності на особистість консультанта

  • Модель ефективного консультанта

  • Помилки психолога в процесі консультативної взаємодії

  • Особливості професійної діяльності консультанта- початківця

  • Розділ IV. Психодіагностика в процесі консультативної діяльності

  • Нетестова діагностика в консультуванні

  • Психологічна діагностика на різних етапах консультативної сесії

  • Розділ V. Специфіка консультативної діяльності психолога

  • Етапи психологічного консультування

  • Структура консультативного процесу

  • Типи консультування

  • Види консультування

  • Форми консультативної роботи психолога

  • Причини відмови психолога від консультування

  • Розділ VI. Віково-психологічне консультування

  • Психологічне консультування молодших школярів та членів їх родини

  • Психологічне консультування особистості підліткового віку

  • Психологічне консультування особистості юнацького віку

  • Консультативна робота з дорослими людьми

  • Консультування людей похилого віку

  • Розділ VII. Консультування у різних сферах професійної діяльності

  • Психологічне консультування в управлінні та менеджменті

  • Психологічне консультування в політичній сфері

  • Консультативна діяльність в юридичній сфері

  • Консультативна діяльність в бізнесі та підприємництві

  • Психологінче консультування у сфері реклами

  • Консультативна робота психолога у вищих навчальних закладах

  • Розділ VIII. Сімейне консультування

  • Консультування з проблем подружніх взаємин

  • Особливості консультування подружніх пар та клієнтів різного віку з питань сексуальності

  • Розділ IX. Психологічне консультування клієнтів із специфічними проблемами

  • Консультування тривожних та депресивних клієнтів

  • Консультування асоціальних особистостей

  • Консультування залежних клієнтів

  • Консультування клієнтів з психосоматичними порушеннями

  • Консультування обсесивних клієнтів

  • Консультування клієнтів із суїцидальними намірами

  • Консультування клієнтів, котрі переживають втрату

  • Особливі рекомендації для консультантів, котрі працюють з кризовими клієнтами