Психоконсультування в соціальній сфері
В останні роки в Україні активно розвивається соціальна робота, основною метою якої є надання допомоги окремим людям, сім'ям, групам у реалізації їхніх соціальних прав, компенсації фізичних, психічних, інтелектуальних та інших недоліків, що перешкоджають повноцінному функціонуванню.
Соціальна робота містить у собі такі аспекти:
• 1. Надання допомоги окремій людині або групі осіб, які опинилися у складній життєвій ситуації, шляхом підтримки, консультування, реабілітації, використання інших видів соціальних послуг.
• 2. Актуалізацію потенціалу самодопомоги осіб, які опинилися у складних життєвих ситуаціях.
Психологічне консультування населення – новий вид практичної діяльності вітчизняних психологів у соціальній сфері й поки, на жаль, воно розвивається в досить скромних масштабах, хоча в багатьох закордонних країнах Європи, Америки, Азії вже багато років функціонує мережа муніципальних, міських, районних (комунальних), місцевих психологічних консультацій, що дають значний практичний ефект. У нашій країні функціонують пункти соціально-психологічної допомоги, центри для дітей з особливими потребами, реабілітаційні та психологічні центри, кабінети наркологічного та психологічного консультування, кабінети психотерапевтичної допомоги.
Одним із основних принципів діяльності психологів у соціальній сфері є: "не судити, не критикувати й навіть не дивуватися", а допомогти клієнтові самостійно прийти до правильного рішення. Всі втручання, що відбуваються у процесі психологічного консультування мають супроводжуватися почуттям турботи й підтримки. Ніколи метою консультування не ставиться читання нотацій або "виправлення життя" іншої людини. Воно полягає в тому, щоб допомогти клієнтові відшукати свій власний шлях у вирішенні життєвих проблем. Отже консультант виступає в якості "супроводжуючого", а не як людина, що краще пристосована до життя, у порівнянні з клієнтом.
Особливості консультування в даній сфері можна продемонструвати, проаналізувавши одну з його форм – консультування з проблем вікової психології. Спочатку в сферу його діяльності входили переважно діти з відхиленнями в розвитку, а головним завданням була допомога в соціальній адаптації дітей з тими або іншими формами патології. Поступово сфера консультативної практики стала значно розширюватися за рахунок включення психологічних проблем, не пов'язаних із патологією: високої тривожності дитини, порушень міжособистісних взаємин, труднощів у навчанні, сімейному вихованні тощо.
У наш час основними показаннями для психологічної допомоги дітям називають: виникнення кризової життєвої ситуації (розпад сім'ї, госпіталізація, неуспішність у школі тощо) і грубий або стійкий розлад поведінки (страхи, бійки, крадіжки, брехливість тощо).
Загальними завданнями консультування цього типу є:
• своєчасне первинне виявлення дітей з різними відхиленнями та порушеннями розвитку й направлення їх у психолого-медико- педагогічні консультації;
• попередження вторинних психологічних ускладнень у дітей з ослабленим соматичним або нервово-психічним здоров'ям, рекомендації з психогігієни та психопрофілактики (разом з дитячими патопсихологами й лікарями);
• складання рекомендацій щодо психолого-педагогічної корекції труднощів шкільного навчання для вчителів, батьків й інших осіб;
• складання рекомендацій щодо виховання дітей у сім'ї (спільно з фахівцями з сімейної психотерапії);
• проведення корекційної роботи у спеціальних групах при консультації з дітьми та їх батьками.
Сьогодні найбільш актуальними проблемами, з якими стикаються психологи-консультанти в соціальній сфері, є: надання психологічної підтримки багатодітним і прийомним сім'ям, неблагополучним сім'ям (наркоманів, алкоголіків та ін.), безпритульним дітям, безробітним громадянам, змушеним мігрантам, людям, які перебувають у кризових ситуаціях (втрати або погрози втрати близьких людей, родичів, роботи; ВІЛ інфікованих; жертв насильства).
Психологи-консультанти постійно стикаються з тим, що у клієнтів, які перебувають в кризовій життєвій ситуації, на перше місце виходять відчуття й емоції негативного характеру ("Мені погано"). Пригніченість, страх, почуття провини, образи, злість, безпорадність, безнадійність, самотність – ось далеко не повний перелік емоцій і переживань таких клієнтів. Багато почуттів незвичні для них ("Я не знаю, що зі мною"). Деякі почуття в суспільстві вважаються неприпустимими (наприклад, злість).
У результаті людина відчуває себе "ненормальною" та ізольованою від суспільства, оскільки вона не може розповісти про свої відчуття оточуючим людям і це ще більше заглиблює її у кризовий стан. При аналізі поведінки клієнта психологу- консультанту необхідно враховувати, як він сприймає й інтерпретує свої уявлення про навколишній світ, як оцінює свій соціальний статус. В. Франкл підкреслював, що людині не так важливо, що з нею трапилося, набагато важливішим є її ставлення до цієї події. Психолог має допомогти клієнтові знайти зміст і ціль життя, зрозуміти, як людина конструює свій світ. При цьому особливе місце займає формування уявлень особистості про своє майбутнє. Необхідно показати клієнтові, як середовище впливає на характер його сприйняття світу й подальшу мотивацію поведінки. Важливо визначити основні особливості його когнітивного стилю, що обумовлений багато в чому внутрішнім світом клієнта. Цей світ заснований на відповідних формах сприйняття й механізмах адаптації, наявних у людини стереотипів, характером і рівнем одержуваної нею інформації, соціокультурними нормами, які властиві людині й визначені оточуючим середовищем.
М. Річмонд запропонував метод індивідуальної роботи в соціальній сфері (кейсворк). Основними елементами методу є:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ VII. Консультування у різних сферах професійної діяльності“ на сторінці 1. Приємного читання.
