Залежно від проблематики, що хвилює людину та індивідуальних особливостей клієнта виділяють такі види психологічного консультування: інтимно-особистісне, сімейне, психолого-педагогічне та ділове консультування. Усі ці види консультування тісно пов'язані між собою, мають багато спільного, але водночас кожен із названих видів консультування має специфіку організації, змістові особливості, потребує від консультанта компетентності у певній галузі психології, наявності практичного досвіду роботи у відповідній сфері діяльності, тощо. Охарактеризуємо кожен із названих видів консультування, змістові особливості та специфіку організації.
Найбільш поширеним видом консультацій, за якими звертаються люди, є інтимно-особистісне консультування. Метою цього виду консультування є надання допомоги людям у питаннях інтимно-особистісного характеру.
Змістові особливості інтимно-особистісного консультування. До цього виду консультування належать ті питання, які глибоко хвилюють людину, викликають у неї сильні емоційні переживання, пов'язані з проблемами в особистому житті, часто прихованими від близьких або проблемами у спілкуванні з оточуючими. Отже, серед найбільш розповсюджених проблем інтимно-особистісного консультування умовно виділимо:
• проблеми внутрішнього характеру, зумовлені наявністю недоліків особистісного, поведінкового характеру, яких людина прагне позбутися. Вони можуть бути спричинені страхами, підвищеною тривожністю, психічними розладами, які не потребують медичного втручання тощо.
• проблеми соціального характеру, що виникають у взаєминах з оточуючими людьми, у спілкуванні з ними, спонукають до виникнення конфліктів, непорозуміння, руйнування значущих для людини стосунків.
Специфікою інтимно-особистісного консультування є те, що його успішність залежить перш за все від наявності довірливих стосунків між консультантом та клієнтом, яке стає основою змістовних та відвертих бесід. По-друге, запорукою успішності даного виду консультацій є забезпечення абсолютної конфіденційності змісту цих розмов, отже, закритості інформації від будь-яких інших людей. Таким чином, особистісні риси консультанта – людини, якій можна цілком і повністю довіряти, у даному виді консультування набуває особливого значення. У разі недовіри до консультанта інформація, яку буде надавати клієнт, буде неповною, що суттєво впливатиме на зміст подальшої роботи з людиною.
Специфічною рисою цього виду консультацій є те, що вони не можуть бути одноразовими, короткочасними та швидкими. Досягнення позитивного результату в інтимно-особистісній сфері передбачає проведення досить тривалої, кропіткої та систематичної роботи. Налагодження взаєморозуміння між консультантом та клієнтом, ведення щирих та відвертих розмов про існуючі проблеми, спільний пошук шляхів розв'язання цих проблем, важкий шлях перебудови поглядів людини на ситуації, що виникли, психологічний супровід людини у період їх подолання – все це потребує часу, уважного ставлення, систематичних зустрічей та постійного обговорення.
Основні вимоги до проведення консультацій цього виду такі:
• 1) психолог-консультант має бути людиною делікатною, толерантною, доброзичливою, викликати у клієнта абсолютну довіру, сприяти виникненню взаєморозуміння, забезпечувати безумовне прийняття особистості клієнта;
• 2) психолог-консультант повинен мати достатній досвід інтимно-особистісного спілкування з різними людьми, мати уявлення про типові та нетипові проблеми інтимно-особистісного характеру, спокійно сприймати їх, вміти аналізувати вчинки та дії людей, винаходити нові шляхи виходу з кризи з урахуванням індивідуальних можливостей клієнта;
• 3) психолог-консультант має бути за віком дещо старшим, аніж клієнт, проте не набагато, оскільки між ними може виникнути недовіра та суттєві розбіжності у поглядах. Бажано, щоб клієнт та консультант належали до одного покоління, саме тоді поради консультанта будуть сприйматися значно легше;
• 4) психолог-консультант не повинен мати гострих, нерозв'язаних проблем інтимно-особистісного характеру, насамперед тих, що має клієнт, який звернувся по допомогу. Якщо ця вимога не виконуватиметься, психолог підсвідомо буде суб'єктивним у своєму ставленні до клієнта, в оцінюванні його проблеми, отже, виявиться неспроможним надати реальну дієву допомогу.
• 5) психолог-консультант мусить мати достатньо часу для проведення консультацій такого виду, а також зобов'язаний попередити клієнта про те, що на розв'язання його проблеми може знадобитись багато часу. Бажано хоча б приблизно визначити, скільки саме часу буде потрібно для вирішення тієї чи іншої проблеми та повідомити про це клієнта.
Сімейне консультування – широко розповсюджений вид консультування. Метою даного виду консультування є надання допомоги у побудові родинних стосунків.
Змістові особливості сімейного консультування. До змісту консультацій даного виду зазвичай належать питання, що стосуються родини клієнта, родин близьких йому людей, стосунків у цих родинах. Значне місце займають консультації, присвячені питанням вибору партнерів, побудови та регулювання стосунків з ними, створення позитивного мікроклімату у молодій сім'ї, попередження та подолання конфліктів, стосунки чоловіка та дружини, стосунки з родичами чоловіка та дружини, поведінка подружжя в період розлучення, після нього, розв'язання поточних сімейних проблем тощо.
Своєрідністю сімейного консультування можна вважати те, що воно потребує від психолога-консультанта наявності власного досвіду сімейного життя, розуміння сутності типових сімейних проблем, знання різноманітних способів налагодження позитивної сімейної взаємодії, володіння вміннями попереджати та розв'язувати конфлікти у своїх родинах, що стає основою подальшої успішної роботи із клієнтом. У цьому разі досвід консультанта, чи то позитивний (який дає досвід шляхів збереження родини, створення засад взаєморозуміння, сімейної злагоди) чи то негативний, який дає розуміння можливих перепон, типових проблем, конфліктогенних чинників, шляхів їх подолання, є обов'язковим фактором успішності консультацій такого виду.
До проведення даного виду консультацій висувається ряд вимог:
• 1) психолог-консультант повинен глибоко розуміти закони подружнього життя, закономірності формування родинних стосунків, враховувати їх при наданні психологічних рекомендацій;
• 2) у ході консультування сімейної пари не можна займати позицію одного із членів родини, оскільки у більшості випадків у виникненні будь-якої сімейної проблеми винними є обидва, хоча міра відповідальності та провини кожного з них може бути різною. Це означає, що дії консультанта не можуть бути спрямованими лише на користь лише одного з подружжя, оскільки це може привести лише до посилення конфлікту, ескалації звинувачень у бік одного з партнерів. Таким чином, підтримка однієї сторони конфлікту не призведе до його подолання. Лише бажання обох, їх спільне прагнення досягти взаєморозуміння може сприяти дієвому налагодженню стосунків в сім'ї;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види консультування“ на сторінці 1. Приємного читання.
