Консультування в межах гештальтпсихології

Консультативна психологія

Гештальтпсихологія отримала свою назву від німецького слова gestalt, що означає образ, цілісна форма, структура, конфігурація (в залежності від змістового контексту застосовується те чи інше значення), оскільки основним принципом формування психіки її засновники (М. Вертгеймер, В. Кьолер, К. Коффка, К. Левін) висунули принцип цілісності.

Експерименти гештальтпсихологів довели, що людське сприйняття цілого не може бути зведеним до простої суми його частин, а детермінуються своєю власною організацією (М. Вертгеймер). Ось чому поняття "норма" протирічить поняттю "гештальт", в межах якого вчені високо цінують право людини бути несхожою на інших людей. У своєму сприйнятті організм вибирає те, що йому важливо або цікаво. Значуща фігура виступає на передній план, решта об'єктів створюють фон.

Гештальтпсихологічний підхід виник у західній психології (в Німеччині) на початку XX століття. Основним його надбанням є те, що психічне життя людини вивчається в його цілісності. Отже, представники цього підходу пропонували досліджувати психіку як цілісну внутрішню структуру – гештальт і доводили, що створення нових образів (нових гештальтів) є наслідком реорганізації чи перецентрації вже існуючих у психіці людини образів (гештальтів).

Гештапьтпсихологи досліджували роль інсайту в формуванні образу. Поняття інсайту є невід'ємною частиною гештальтпсихології. Вперше цей термін був застосований В. Кьолером. Вчений переструктурування гештальту розглядав як процес, що відбувається миттєво і не залежить від минулого досвіду суб'єкта. Для того, щоб підкреслити миттєвий, а не тривалий у часі характер мислення, В. Кьолер дав такому моменту переструктурування назву "інсайт". Формування образу здійснювалося через особливий психічний стан ("інсайт"), який трактувався як процес одномоментної реорганізації поля сприйняття. Insight – це термін англійського походження, що означає проникливість, осяяння. До такого ж висновку про роль "інсайту" в переконструюванні попередніх образів, дослідивши процес творчого мислення у дітей та дорослих, дійшов і М. Вертгеймер. Поняття "інсайт" стало ключовим у поясненні адаптивних форм поведінки.

У галузі психології мислення гештальтпсихологами був розроблений метод експериментального дослідження мислення, який дістав назву метод "розмірковування вголос". Теорія мислення на засадах гештальтпсихології набула свого розвитку в працях М. Вертгеймера та його учнів. Вивчаючи процеси мислення людини, дослідники зосереджувалися на перетворенні образу (нове центрування, реорганізація) на відміну від логічних операцій, алгоритмів, розмірковувань тощо.

Гештальтпсихологія здійснила вплив на психологію в різних її проявах. Так, у гештальттеорії обгрунтовано залежність процесу запам'ятовування від особливостей організації матеріалу. Якщо матеріал не має чіткої структури, то індивід прагне розбити його на елементи або об'єднати так, щоб він краще запам'ятовувався.

Представники зазначеного наукового підходу (М. Вертгеймер, К. Дункер, К. Левін, В. Кьолер) збагатили психологію такими поняттями як "проблемна ситуація", "інсайт". Дослідження К. Левіна довели, що не тільки ситуація, яка існує в теперішній момент, а й її передбачення, предмети, що існують в свідомості людини, можуть визначати її діяльність. Вчений створив теорію психологічного поля. Її суть в тому, що поведінка людини визначається балансом між потребами організму і зовнішнім середовищем.

Ідеї гештальтпсихології знайшли своє практичне втілення в гештальт-терапії. Остання є практичним методом цієї науки. Крім того вона дала перцептивну основу, на якій побудовані теорія й терапевтичний процес. У розробках практичних прийомів були використані такі поняття гештальтпсихології, як: гештальт, цілісність, поле, фігура і фон, ага-переживання, "тут і тепер". "Ага- переживання" – це такий момент самопізнання, коли людина говорить: "Ага". За Ф. Перлзом, "ага" – це те, що відбувається, коли що-небудь "замикається", потрапляючи на своє місце; кожного разу, коли завершується гештальт, звучить це "клацання". Відомий представник цього підходу Ф. Перлз відкидав ідею поділу розуму і тіла, суб'єкта і об'єкта, людини і середовища. Вчений вважав, що душа й тіло – єдині, тобто, діючи на психіку, одночасно впливаємо і на тіло та навпаки. Принцип цілісності ним поширювався на проблему співвідношення між психічною і фізичною дійсністю. Ідея цілісності пов'язана з розумінням індивіда як окремої частини цілого, точніше, більш широкого поля, що включає в себе й середовище. В цій єдності визначається контактна межа між індивідом і середовищем. Місце, в якому організм зустрічається з навколишнім середовищем, у гештальт-терапії називають межею контакту. У здорової людини вона рухлива, допускає і контакт з середовищем і відхід від нього. Контакт супроводжується формуванням гештальту, відхід – його завершенням. Формування і завершення гештальтів залежить від здібності особистості чітко визначати свої потреби, уміння вступити в контакт із середовищем з метою задовольнити ці потреби. Проблема людини, у якої порушена контактна межа, полягає в тому, що вона знаходиться в ситуації незавершених гештальтів (незакінчених, невідреагованих проблем). Ця ситуація змушує її жити не "тут і тепер", а орієнтуватися на минуле або: жити в світі фантазії. Головна перепона на шляху особистісного зростання – незавершеність, невідреагованість ситуації минулого. А може бути і страх порожнечі у випадку, коли людина позбавлена звичних поведінкових форм або ролей. "Тут і тепер" – принцип, який означає, що актуальне для організму завжди відбувається в теперішньому часі. Використання цього принципу дозволяє процес усвідомлення зробити більш інтенсивним. Основне завдання психології і психотерапії Ф. Перлз бачив не в тому, щоб пояснити, чому виникла та чи інша проблема, а в тому, щоб відповісти на питання, як вона переживається, який вплив здійснює. Для відчуття повноти життя людині необхідно усвідомлення не як розуміння, а "усвідомлення" як переживання сьогодення. Тому в процесі психотерапії важливим фактором є вплив на самосвідомість. Результатом психотерапії є самоусвідомлення і повне переживання емоцій та відчуттів, готовність клієнта до змін та взяття відповідальності на себе. Більшість проблем психологічного і поведінкового характеру, що виникають у житті людини, пов'язані не стільки з її минулим життям, скільки з невмінням орієнтуватися і адаптуватися в сьогоденні. Мета гештальт-терапії, як її сформулював Ф. Перлз, полягає в тому, щоб виробити у людей правильні гештальти, тобто правильне сприйняття себе, оточуючих людей, ситуацій, людських взаємин тощо.

На основі теоретичного аналізу наукових доробок пропонується модель процесу консультування, що включає в себе:

а) основні положення консультування у гештальт-терапії.

В гештальт-терапії є загальні принципи побудови психотерапевтичного впливу. Принципи, які повинні знати й дотримуватися гештальт-консультанти:

• принцип "Я" – "Ти" (завжди звертатись до кого-небудь замість того, щоб розповідати про нього консультанту);

• принцип займенника "я" (говорити "я", особливо, коли мова йде про себе, замість "ми", "він", "вони"). Це дозволяє зробити крок у прийнятті відповідальності на себе, а не перекладати її на інших;

• принцип континууму. Зосередження на "як" і "що" замість "чому". Заміна питання "чому" на питання "як" і "що" не дозволяє ввійти в розмірковування, а звертає до почуттів. Поняття континууму (неперервності) свідомості, як засобу розвитку усвідомлення, ввів Ф. Перлз;

• принцип перетворення запитань (клієнтів просять перетворити питання в твердження);

• принцип "тепер" (використовувати тільки теперішній час): актуальне для особистості завжди відбувається в сьогоденні (щоб це не було – сприйняття, дії, вчинки, фантазії про минуле або майбутнє).

Гештальттерапевти фокусують увагу на усвідомленні процесів, що відбуваються "тут і тепер". Вони розвивають у клієнта усвідомлену відповідальність та відновлюють його здатність до переживання своїх емоцій і відчуттів, розвиваючи також його цілісний образ у таких сферах (пентаграма С. Гінгера):

• фізичній (матеріальне благополуччя, фізичне здоров'я);

• емоційній (емоційні переживання);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Консультування в межах гештальтпсихології“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ I. Загальні питання консультативної психології

  • Професіональне психологічне консультування

  • Взаємозв'язок психологічного консультування з психотерапією

  • Загальні принципи консультативної психології

  • Історія становлення консультативної психології

  • Значущість цілісної психологічної теорії в консультуванні

  • Розділ II. Консультування в контексті різних наукових підходів

  • Консультативна діяльність в екзистенціальній психології

  • Консультування в межах гештальтпсихології
  • Когнітивно-біхевіоральний підхід у консультуванні

  • Консультування в контексті особистісно орієнтованого підходу

  • Консультативна діяльність практичного психолога на основі духовно-особистісного підходу

  • Розділ III. Особистість консультанта в процесі професійної діяльності

  • Вплив професійної діяльності на особистість консультанта

  • Модель ефективного консультанта

  • Помилки психолога в процесі консультативної взаємодії

  • Особливості професійної діяльності консультанта- початківця

  • Розділ IV. Психодіагностика в процесі консультативної діяльності

  • Нетестова діагностика в консультуванні

  • Психологічна діагностика на різних етапах консультативної сесії

  • Розділ V. Специфіка консультативної діяльності психолога

  • Етапи психологічного консультування

  • Структура консультативного процесу

  • Типи консультування

  • Види консультування

  • Форми консультативної роботи психолога

  • Причини відмови психолога від консультування

  • Розділ VI. Віково-психологічне консультування

  • Психологічне консультування молодших школярів та членів їх родини

  • Психологічне консультування особистості підліткового віку

  • Психологічне консультування особистості юнацького віку

  • Консультативна робота з дорослими людьми

  • Консультування людей похилого віку

  • Розділ VII. Консультування у різних сферах професійної діяльності

  • Психологічне консультування в управлінні та менеджменті

  • Психологічне консультування в політичній сфері

  • Консультативна діяльність в юридичній сфері

  • Консультативна діяльність в бізнесі та підприємництві

  • Психологінче консультування у сфері реклами

  • Консультативна робота психолога у вищих навчальних закладах

  • Розділ VIII. Сімейне консультування

  • Консультування з проблем подружніх взаємин

  • Особливості консультування подружніх пар та клієнтів різного віку з питань сексуальності

  • Розділ IX. Психологічне консультування клієнтів із специфічними проблемами

  • Консультування тривожних та депресивних клієнтів

  • Консультування асоціальних особистостей

  • Консультування залежних клієнтів

  • Консультування клієнтів з психосоматичними порушеннями

  • Консультування обсесивних клієнтів

  • Консультування клієнтів із суїцидальними намірами

  • Консультування клієнтів, котрі переживають втрату

  • Особливі рекомендації для консультантів, котрі працюють з кризовими клієнтами