Консультативна діяльність в екзистенціальній психології

Консультативна психологія

Екзистенціальна психотерапія, за визначенням І. Ялома, ε динамічним терапевтичним підходом, що сфокусований на визначенні базових проблем життєіснування людини. Як будь-який інший динамічний підхід (фрейдистський, неофрейдистський), екзистенціальна терапія грунтується на динамічній моделі функціонування психіки, згідно з якою на різних рівнях психіки (свідомого та несвідомого) індивіда присутні конфліктуючі сили, думки та емоції, а поведінка (і адаптивна, і неадаптивна) є результатом їх взаємодії.

Такими силами в екзистенціальному підході вважаються конфронтації індивіда з кінцевими данностями життєіснування: смертю, свободою, ізоляцією та безглуздістю. Відповідно, вчені виокремлюють чотири екзистенціальні конфлікти:

• 1) між усвідомленням неминучості смерті та бажанням продовжувати життя;

• 2) між усвідомленням власної свободи та необхідністю бути відповідальним за своє життя;

• 3) між усвідомленням власної глобальної самотності та бажанням бути часткою більшого цілого;

• 4) між потребою мати сенс життя і певну його структуру та усвідомленням байдужості Всесвіту, що не пропонує конкретних сенсів.

Припускається, що усвідомлення людиною цих кінцевих даностей породжує в ній страждання, страхи і викликає тривогу, нормальну чи невротичну. Психологічна допомога людині більшою мірою необхідна саме в тих ситуаціях, коли нормальна тривога перетікає в невротичну.

Проілюструємо це положення на прикладі тривоги, що виникає через екзистенціальну вразливість людини по відношенню до смерті. Тривога вважається нормальною, якщо люди використовують екзистенціальну загрозу смерті з користю для себе, як повчаючий досвід, та продовжують розвиватися. Особливо яскравими є випадки, коли людина, що довідалася про смертельну хворобу, починає жити більш свідомо, проживати своє життя продуктивно та творчо. Свідченням невротичної тривоги є психологічні захисти. Наприклад, смертельно хвора людина, що відчуває невротичну тривогу, може невиправдано ризикувати своїм життям, проявляючи маніакальний героїзм. Невротична тривога також підлягає витісненню і є скоріше руйнівною, ніж конструктивною. Слід зазначити, що екзистенціальні консультанти, коли працюють з тривогою, не намагаються позбутися її назовсім, а прагнуть зменшити її до комфортного рівня і потім використовувати наявну тривогу для підвищення самоусвідомлення та вітальності клієнта.

Страх смерті має величезне значення у внутрішньому досвіді людини, а ставлення до смерті впливає на її життя і психологічний розвиток. І. Ялом висунув дві тези, кожна з яких має фундаментальне значення для екзистенціальної психотерапевтичної та консультативної практики:

• 1. Життя та смерть взаємозалежні; вони існують одночасно, а не послідовно; смерть, безперервно проникаючи в межі життя, має великий вплив на наш досвід і поведінку.

• 2. Смерть – первинне джерело тривоги і, таким чином, має фундаментальне значення як причина психопатології.

Усвідомлення смерті може стати позитивним імпульсом, найсильнішим каталізатором серйозних життєвих змін. Проте усвідомлення смерті завжди болісне і викликає тривогу, тому люди схильні створювати різні психологічні захисти. Так, у маленьких дітей (5-9 років), щоб відгородитися від тривоги смерті, розвиваються захисні механізми, що базуються або на запереченні, або на переконаності у своїй індивідуальній невразливості та в існуванні чарівного рятівника. Старші діти (9-10 років) висміюють смерть і, таким чином, намагаються зменшити свій страх смерті. У підлітків заперечення і захист від страху смерті проявляється у подвигах відчайдушності, а в деяких випадках у думках про самогубство або делінквентній поведінці. Сучасні підлітки протиставляють цьому страху свою віртуальну особистість, граючи в комп'ютерні ігри і відчуваючи себе при цьому володарями смерті.

Екзистенціальне консультування дітей та підлітків з питань життя і смерті – окрема і доволі складна тема. Таке консультування зорієнтоване перш за все на примирення дітей та підлітків з неминучістю смерті. Вдалою знахідкою, на наш погляд, є створення спеціальних терапевтичних казок, історій та метафор, що допомагають маленьким клієнтам подолати страх смерті і почати нормально функціонувати.

З роками підлітковий страх витісняється двома основними життєвими завданнями молодих, але вже людей дорослого віку – побудова кар'єри і створення сім'ї. Далі, у так званому середньому віці, страх смерті повертається і охоплює людей з новою силою й уже ніколи не полишає їх. Жити і постійно усвідомлювати власну смертність нелегко, жити і ціпеніти від страху неможливо, тому люди вигадують способи, щоб пом'якшити страх смерті. І. Ялом виділив у дорослих людей два головних механізми захисту від тривоги, що пов'язані зі смертю: віра у свою виключність та віра в спасителя.

• 1. Віра у свою виключність, власне безсмертя та недоторканість. У "переробленому" вигляді ці захисти проявляються у різних формах клінічних феноменів:

  – маніакальний героїзм. Прикладом може бути смертельно хвора людина, яка нав'язливо шукає зовнішньої небезпеки, щоб врятуватися від ще більшої небезпеки, що йде зсередини;

  – трудоголізм. Для трудоголіків час є ворогом не тільки тому, що він є тим самим що й смертність, але й тому, що він загрожує підірвати одну з опор ілюзії виключності: віру у вічне сходження. Вони занурюються у запеклу боротьбу з часом і поводяться так, ніби на них насувається неминуча загибель, і вони прагнуть встигнути зробити якомога більше;

  – самозакоханість, нарцисизм. Важкий нарцисичний розлад характеру особистості, завжди супроводжується у неї міжособистісними проблемами. Від оточення нею очікується безумовна любов і повне прийняття, при цьому взамін надається байдужість, незацікавленість і демонстрація переваги. Не вдаючись у докладний опис нарцисичної особистості, зауважимо тільки, що такі клієнти начебто хочуть зупинити час і назавжди залишитися у дитинстві під магічною батьківською опікою;

  – агресія і контроль. Деякою мірою свідченням глибоких несвідомих страхів смерті може бути вибір професій, що пов'язані зі смертю (військовий, лікар, священик, трунар, кілер). При відчутті володіння владою та розширенні сфери контролю послаблюються лише свідомі страхи, водночас як глибинні продовжують діяти.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Консультативна діяльність в екзистенціальній психології“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ I. Загальні питання консультативної психології

  • Професіональне психологічне консультування

  • Взаємозв'язок психологічного консультування з психотерапією

  • Загальні принципи консультативної психології

  • Історія становлення консультативної психології

  • Значущість цілісної психологічної теорії в консультуванні

  • Розділ II. Консультування в контексті різних наукових підходів

  • Консультативна діяльність в екзистенціальній психології
  • Консультування в межах гештальтпсихології

  • Когнітивно-біхевіоральний підхід у консультуванні

  • Консультування в контексті особистісно орієнтованого підходу

  • Консультативна діяльність практичного психолога на основі духовно-особистісного підходу

  • Розділ III. Особистість консультанта в процесі професійної діяльності

  • Вплив професійної діяльності на особистість консультанта

  • Модель ефективного консультанта

  • Помилки психолога в процесі консультативної взаємодії

  • Особливості професійної діяльності консультанта- початківця

  • Розділ IV. Психодіагностика в процесі консультативної діяльності

  • Нетестова діагностика в консультуванні

  • Психологічна діагностика на різних етапах консультативної сесії

  • Розділ V. Специфіка консультативної діяльності психолога

  • Етапи психологічного консультування

  • Структура консультативного процесу

  • Типи консультування

  • Види консультування

  • Форми консультативної роботи психолога

  • Причини відмови психолога від консультування

  • Розділ VI. Віково-психологічне консультування

  • Психологічне консультування молодших школярів та членів їх родини

  • Психологічне консультування особистості підліткового віку

  • Психологічне консультування особистості юнацького віку

  • Консультативна робота з дорослими людьми

  • Консультування людей похилого віку

  • Розділ VII. Консультування у різних сферах професійної діяльності

  • Психологічне консультування в управлінні та менеджменті

  • Психологічне консультування в політичній сфері

  • Консультативна діяльність в юридичній сфері

  • Консультативна діяльність в бізнесі та підприємництві

  • Психологінче консультування у сфері реклами

  • Консультативна робота психолога у вищих навчальних закладах

  • Розділ VIII. Сімейне консультування

  • Консультування з проблем подружніх взаємин

  • Особливості консультування подружніх пар та клієнтів різного віку з питань сексуальності

  • Розділ IX. Психологічне консультування клієнтів із специфічними проблемами

  • Консультування тривожних та депресивних клієнтів

  • Консультування асоціальних особистостей

  • Консультування залежних клієнтів

  • Консультування клієнтів з психосоматичними порушеннями

  • Консультування обсесивних клієнтів

  • Консультування клієнтів із суїцидальними намірами

  • Консультування клієнтів, котрі переживають втрату

  • Особливі рекомендації для консультантів, котрі працюють з кризовими клієнтами