Консультування як стратегія психологічної допомоги людям
Консультування можна розглядати у вигляді декількох стратегій – як особливий вид допомоги людям, як особливий репертуар впливів або як психологічний процес. Залежно від завдань консультування або від поглядів консультанта використовуються ті чи інші стратегії. Хоча частина консультантів вважає недостатнім застосування стратегії допомоги та використовує певний репертуар впливів на клієнта. Більшість консультантів, які схиляються до стратегії допомоги, є прихильниками теорії і практики особистісно-орієнтованого консультування.
Тим не менше, консультування, спрямоване на надання дієвої індивідуально – орієнтованої допомоги людям, займає значне місце в роботі кожного психолога. У цьому разі консультація набуває вигляду індивідуальної розмови, наради, обміну думками, бесіди з фахівцем, людиною більш компетентною у питаннях психологічного змісту, аніж та людина, яка звертається по допомогу. Консультуватись – означає радитись із фахівцем із певного питання. А радитись – це означає обговорювати проблему, розповідати про непрості події, ускладнені обставини, факти, що турбують та напружують людину. Крім цього, радитись – означає вислуховувати поради кваліфікованої людини, спільно із фахівцем думати над певною проблемою, зважувати різноманітні шляхи її вирішення, шукати найбільш правильне та дієве рішення разом з людиною, виробляти певну світоглядну позицію, отже, отримувати важливу психологічну допомогу. Зрозуміло, що така ситуація потребує створення стосунків абсолютної довіри, конфіденційності, взаєморозуміння. Майже усі консультанти визнають те, що добрі стосунки є дієвим фактором допомоги людині. Деякі автори вважають, що добрі стосунки – не лише необхідний, але і повністю достатній чинник того, аби з клієнтом відбувались конструктивні зміни (К. Роджерс, 1957).
Консультування як стратегія допомоги людям – це цілісна, унікальна за своїм змістом система, яку можна представити як спільну продуктивну діяльність клієнта та консультанта. Основним продуктом даної діяльності є результативні зміни в житті клієнта, мінімізація проблемних аспектів його життя, подолання кризових станів, життєвих труднощів, покращення емоційної сфери, оптимізація особистісних якостей. Загальні характеристики консультування як стратегії допомоги людям: емпатійне розуміння клієнта, шанобливе ставлення до потенційних можливостей клієнта самому будувати власне життя, конгруентність (або щирість) стосунків.
Загальні цілі консультування як стратегії допомоги людям.
Залежно від життєвої ситуації людини цілями консультування можуть стати позитивні зміни свідомості та самосвідомості людини (наприклад, формування продуктивного, дієвого ставлення до життя, розвиток позитивного мислення, прийняття оточуючого світу в усіх його проявах, знаходження віри у свої сили, виникнення бажання долати та переборювати труднощі, відновлювати втрачені зв'язки з іншими членами родини, формування відповідальності за інших членів родини, тощо), поведінкові зміни (оволодіння способами продуктивної взаємодії з іншими людьми, із зовнішнім світом).
Більшість проблемних ситуацій, що виникають в житті людини, окрім досягнення загальних цілей, вимагають розв'язання ряду більш конкретних цілей:
• 1) встановлення стосунків довіри;
• 2) визначення сутності проблемної ситуації;
• 3) забезпечення клієнту можливості діяти.
Перша мета – встановлення стосунків довіри досягається емпатійним вислуховуванням, безумовним прийняттям особистості клієнта, розумінням його складного емоційного стану, висловленням щирого співчуття та виявленням бажання допомогти. Клієнт має вірити в те, що Ви його розумієте, готові працювати з ним у пошуках розв'язання проблемної ситуації.
Друга мета – встановлення сутності проблеми досягається шляхом виявлення її характеру, причин виникнення, особливостей перебігу. Клієнту треба дати можливість висловитись чітко та детально, розказати, що його турбує і що саме трапилось, що стало причиною виникнення проблеми, інше. Необхідно сфокусувати розповідь клієнта таким чином, щоби вона повністю розкривала сутність кризи та обставини, що зумовили її виникнення.
У ході даного етапу консультації корисно відокремити ті аспекти проблеми, що можуть підлягати змінам від тих, що мають характер незмінних, стабільних. Також варто попросити клієнта схарактеризувати його попередні спроби розв'язати проблемну ситуацію, розповісти про свої наміри щодо можливостей вирішення даної проблеми, обговорити та дослідити інші варіанти вирішення проблемної ситуації. Наприклад, можна запитати: "А що б трапилось, якби Ви ...", "Як би Ви себе почували, коли...?". Така розмова спрямовує клієнта на обдумування різних ймовірних наслідків його рішень, а також способи, якими він може реалізувати своє рішення. Також необхідно намагатися підключити внутрішні позитивні риси особистості клієнта та визначити ті зовнішні обставини, які допоможуть людині вийти з проблемної ситуації.
Третя мета консультування – забезпечення клієнту можливості діяти досягається шляхом надання допомоги у створенні плану дій, формування переконаності у тому, що він є дієвим, реальним та ефективним. Якщо це дійсно так і клієнт прийняв на себе відповідальність за реалізацію плану, то консультант мусить його схвалити та підтримати його рішення. Сам факт побудови плану дій є значним особистісний досягненням, що допомагає змінити емоційний стан людини.
У консультуванні, як системній діяльності, спрямованій на допомогу людині, виділяють такі основні компоненти (етапи): діагностичний, розвивально-корекційний, аналітичний. Розглянемо більш детально специфіку кожного з них.
Діагностичний – систематичне вивчення психічного, емоційного, особистісного стану, динаміки розвитку людини (або родини), яка звернулась по допомогу, збір і накопичення інформації про індивідуальні особливості людини, конкретну ситуацію, що виникла, резерви особистості клієнта, умови його життя, інше.
Розвивально-корекційний – відбір і часткове застосування засобів, що дають змогу створити умови стимулювання позитивних змін. На цьому етапі консультант осмислює результати діагностики та на їх основі продумує, яка саме програма дій буде найбільш ефективною у кожному конкретному випадку. У змісті даної програми визначається, які умови необхідно створити для появи конкретних позитивних зрушень, які дії здійснити, кого із людей можна залучити до цього, які організаційні засоби будуть найбільш ефективними. Крім цього, консультант має вирішити, що саме може зробити клієнт для зміни ситуації, а в чому йому треба надати допомогу шляхом залучення інших людей, активізації певних ресурсів, тощо.
Зазначимо, що перш за все психолог-консультант здійснює необхідну підтримку клієнта, гнучко змінюючи її форму та міру відповідно до його стану. Кожна людина лише сама може ефективно вирішити свої проблеми, змінити обставини свого життя у відповідності до самостійно прийнятих, зважених рішень. Консультант спрямовує увагу на створення сприятливих умов для таких змін, стимулювання процесу прийняття рішення, окреслення можливих шляхів подолання кризового стану, утримання уваги клієнта на найбільш важливих моментах, організацію процесу пошуку варіантів правильних рішень.
Аналітичний – здійснення аналізу проміжних і кінцевих результатів спільної роботи та внесення на їх основі змін у програму консультування. Цей етап передбачає обговорення проведеної роботи, її обдумування, аналіз наслідків, пошук ще більш ефективних шляхів подолання кризових ситуацій, інше.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ V. Специфіка консультативної діяльності психолога“ на сторінці 1. Приємного читання.
