Люди у кожну мить переживають певні емоційні стани – позитивні, негативні, невизначені. Емоції виникають у наслідок задоволення чи незадоволення потреб, тобто, у сприятливих ситуаціях ми почуваємо піднесення, радість, а в несприятливих – тривогу, страх, злість. Якщо тривога носить конкретний, визначений характер, то йдеться про страхи, хворобливу форму яких називають фобією (phobos – страх). З.Фрейд для позначення тривоги та страху використовує один термін (angst) і пов'язує ці стани з ситуацією небезпеки.
У ситуації тривалого переживання тривожного стану людина намагається зменшити напругу. Якщо це не вдається зробити самостійно, то вона шукає зовнішньої допомоги, зокрема, звертається до спеціаліста в галузі психології.
Тривожні та депресивні клієнти мають такі характеристики:
• проявляють специфічну реакцію на уявну або невідому раніше небезпеку (на когнітивному, емотивному та поведінковому рівні);
• демонструють реактивний стан, пов'язаний з підвищенням кров'яного тиску, зміною роботи серцево-судинної системи (скаржаться на аритмію, напругу в області серця), помічають порушення дихальної системи;
• скаржаться на поганий сон або безсоння, знижений настрій, немотивовану зміну ставлення до раніше значущих речей та людей;
• клієнти не можуть виділити конкретної ситуації, що викликає стан тривоги (описи не мають системи, яскравих ознак, здебільшого, говорять про неприємні передчуття, небажані соматичні реакції);
• тривожність часто описують соматичними симптомами ("у мене посилились головні болі без причини", "періодично відчуваю спазми в області шлунку", "я постійно чухаюсь");
• неприємні почуття тривоги чи страху нерідко підміняються іншими (рекетними): "я злюсь", "у мене слабкість у всьому", "я страшенно виснажений", "я не відчуваю свого тіла";
• нерідко пов'язують тривожний стан з нерозумінням близьких, з необхідністю багато працювати;
• тривожність часто характеризує кризовий стан у складних соціальних ситуаціях, з якими раніше клієнт не мав справи;
• клієнти намагаються переривати консультанта, ніби паралізуючи його своєю активністю, викликаючи роздратування (скоріше, це форма захисту, боязнь зовнішнього втручання, а не акт недовіри чи невихованість).
До особливої категорії тривожних клієнтів можна віднести таких, які від власної тривожності захищаються незвичним, парадоксальним шляхом, проявляючи нестриманість, намагаються яскраво демонструвати стан занепокоєння, відкрито показують незадоволення своїм станом, настійливо вимагають допомоги. Часто такі клієнти виглядають агресивними, незадоволеними, інколи навіть ворожими.
Приклад із практики. Чоловік 55 років зателефонував з проханням зустрітись. Він настійно вимагав знайти для нього час на наступний день, оскільки "ситуація має бути вирішена негайно". На зустріч клієнт прийшов вишукано одягнений, підкреслено ввічливо назвав своє ім'я, місце роботи. Тривожно оглянувся і відразу висловив незадоволення невеликими розмірами кабінету, відсутністю "крісел з білими чохлами". На запрошення розповісти про "негайну ситуацію", почав нарікати на вік та втрату смислу існування: "Син виріс і добре облаштувався за кордоном, дружина-художниця постійно займається своїми картинами і їй нічого не потрібно, а я не можу знайти справу, яка б мене по-справжньому захопила". Стало зрозуміло, що терміновість зустрічі – лише спосіб привернути особливу увагу, демонстрування своєї унікальності. Тривогу викликало наближення пенсійного віку та втрата статусу "незамінності". Прохання розповісти про звичні сфери діяльності, улюблені справи, якими займався раніше – викликало роздратування: "Ви не можете мене зрозуміти, зараз це вже не має значення: робота працює на мій імідж, дружині я не потрібний". У голосі з 'явився метал: "Я їй не потрібний як чоловік, вона захоплена своєю творчістю, не вміє організовувати компанії, у нас нецікаве життя...". На запитання консультанта, що про це думає дружина, – чоловік відмахнувся: "її все влаштовує, їй нема справи до моїх проблем та й вам, очевидно, також". У даному випадку можемо спостерігати яскраву проекцію почуттів клієнта на консультанта, що характерно для тривожних клієнтів з агресивним профілем.
Глибока прихована тривожність може стати основою для формування різного роду патологічних страхів (фобій). Стрижнем фобічної поведінки є сильне бажання позбутися страхів. Для роз'яснення природи таких фобій консультанту важливо не включатись у психологічні ігри клієнта, проявляючи самоконтроль і дотримуючись "екологічних меж" у взаємодії.
Схема консультативної зустрічі з клієнтом:
• 1. Встановлення довірливій стосунків:
– зручне розташування в приміщенні;
– налагодження емоційного контакту;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Консультування тривожних та депресивних клієнтів“ на сторінці 1. Приємного читання.
