Стійкість зв'язку думок і почуттів може бути різною, і це багато в чому визначає інтенсивність і гнучкість поведінки індивіда. Враховуючи варіації цієї сторони когнітивної діяльності, А. Елліс виділив холодні, теплі і гарячі когніції.
Холодні когніції – дискриптивні (описові) когніції, що передбачають байдужі або відносно нейтральні переживання. Холодні когніції, як правило, не спотворюють оцінного ставлення індивіда до ситуації і не викликають негативних емоцій.
Теплі когниції – комплекс раціональних поглядів індивіда, що відрізняються гнучкістю емоційно-когнітивних зв'язків. Судження про розвиток подій тим або іншим чином виявляються у формі побажань і переваг. Емоції і почуття, що супроводжують такого роду когніції, помірні за силою, не фіксуються в свідомості людини надовго, а тому не здатні блокувати її поведінку. Вони легко усвідомлюються і коригуються.
Гарячі когніції – жорсткі емоційно-когнітивні установки, що діють як вимоги, розпорядження, накази, що супроводжуються переживанням сильних, інтенсивних почуттів і жорстким програмуванням оцінного ставлення людини до певних подій і фактів.
Прикладом для ілюстрації може служити складна виробнича ситуація, що супроводжується напруженими стосунками між співробітниками. Одна людина сприймає її як природну і прийнятну, що не має особливого значення (холодна когніція – "без притирання на роботі жити не можна"). Інша намагатиметься надати їй раціонального вигляду, з розумінням поставиться до колізій виробничих стосунків – "працювати разом і не посваритися – нудно і не цікаво. Здорові претензії одне до одного корисні. Інколи це стимулює" (теплі когніції). У сприйнятті та оцінках третьої особистості звучатимуть образа і обурення ("Це нестерпно! Він, молокосос, посмів зробити мені зауваження. |Він не згоден з тим, що я пропоную!" (гарячі когніції).
Основні положення концепції А. Бека. Когнітивне консультування набуло обгрунтування в концепції А. Бека і застосовується у ході вирішення психологічних проблем, які виникають у взаєминах між партнерами, в процесі корекції подружніх пар через сімейні колізії та людей, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі, дезадаптованих школярів та акцентуйованих особистостей. Доведено, що когнітивне консультування ефективне незалежно від рівня освіти людини, її походження, віку і статі.
А. Бек відзначав, що когнітивний підхід найбільш ефективний для клієнтів, здатних до інтроспекції і схильних до міркувань про свої думки і фантазії. Застосовувати когнітивне консультування можна тоді, коли проблеми клієнта досить чітко прояснені і виявлені його когнітивні спотворення.
А. Бек розробив когнітивну концептуалізацію – процес виявлення, визначення та інтерпретації психологічних труднощів клієнта в когнітивних термінах, що дає можливість психологу формулювати цілі, визначати план консультативної діяльності, що буде проводитись, успішно працювати з автоматичними думками, переконаннями і поведінкою клієнта, підбирати необхідні для цього техніки.
Концепція А. Бека підпорядковується таким основним положенням: 1) викривлення когнітивної діяльності особистості приводять до утворення у неї неадаптивних станів у емоційній і поведінковій сферах; 2) завданням когнітивного консультування є виявлення консультантом глибинних та проміжних переконань клієнта, його автоматичних думок та помилкових когніцій; 4) переформулювання старих когніцій на нові, адаптивні здійснюється за допомогою спеціальних технік і прийомів; 5) консультант разом з клієнтом виробляє компенсаторні стратегії – нові форми поведінки клієнта, що дозволяють справлятися йому з негативними глибинними переконаннями.
З раннього віку в дитини формуються певні уявлення про різні сторони життя: природу, навколишній світ, своє місце в ньому, саму себе, ставлення до оточуючих. З часом ці уявлення особистості стають раціональними та ірраціональними, проте саме через їх призму доросла людина інтерпретує все те, з чим вона взаємодіє, зокрема й через призму засвоєних помилкових переконань.
До основних елементів когнітивної діяльності особистості належать глибинні та проміжні переконання, когнітивні помилки та автоматичні думки.
Глибинні переконання людини – це узагальнені когнітивні структури ("схеми"), внутрішні когнітивні програми, що охоплюють багато пластів її психічної діяльності, організують досвід і поведінку. Це особистісні установки, що моделюють погляди людини стосовно певних сторін життя і самої себе. Глибинні переконання особистості дозволяють їй здійснювати дії від моменту виникнення потреби, постановки цілей до їх реалізації. Виникнення у людини проблем або психічних розладів у когнітивному консультуванні розглядається як результат активізації її неадаптивних переконань та гальмування (витіснення) більш адаптивних схем.
Глибинні переконання можуть бути позитивними і негативними. Наприклад, індивід може оцінювати власну значущість у такій формі, як: "я привабливий (здатний, розумний, добрий)"; вольові якості – "я контролюю ситуацію", "я справлюся", "я впевнений у собі", стосунки з оточуючими – "мене цінують", "я – популярна людина у своєму оточенні". На формування негативних глибинних переконань ("ранні негативні схеми") впливають різні фрустраційні та стресові ситуації дитячого і підліткового віку.
Проміжні переконання людини – комплекс окремих думок і поглядів, що алогічно визначають її ставлення до певних сторін життя. Перебуваючи в структурі базових глибинних переконань людини, проміжні переконання призводять до появи у неї автоматичних думок і систематичних когнітивних помилок, що визначають тактику її поведінки, зміст думок і оцінок. Вони погано усвідомлюються і вербалізуються, тобто нечітко описуються словами, і виявляються у формі неузгоджених стосунків, алогічних припущень і правил.
Приховані (проміжні і глибинні) переконання людини визначають особливості сприйняття нею поточних і минулих ситуацій або подій і виявляють її ставлення до зазначених подій у формі автоматичних думок, які, у свою чергу, впливають на формування в людини емоційних реакцій і вчинків.
Автоматичні думки людини – спонтанно виникаючі думки або образи, які, знаходячись у структурі потоку її ситуативних довільних думок, ведуть до спотворення процесу оцінювання нею певних аспектів дійсності, способів вирішення проблем, ставлень до оточуючих людей і власної особистості, до генерування негативних емоційних станів і непродуктивних форм поведінки.
Когнітивні помилки людини – систематичні логічні помилки в її думках, що виникають на основі проміжних і глибинних негативних переконань, що легко виявляються при аналізі автоматичних думок (амфіболія, гіперболізування, дихотомізм мислення, вибіркова абстракція, наклеювання ярликів, помилка довільного висновку, персоналізація, перфекціонізм, психологізування, надузагальнення, посилання на традиції, "катастрофізація").
Загальні принципи і основні положення когнітивно- біхевіорального підходу. Незважаючи на різні напрямки консультування, що існують у рамках когнітивно-біхевіорального підходу, їх об'єднують базові наукові позиції вчених, що стосуються принципів функціонування психіки. Основна ідея когнітивної моделі вивчення психіки визначається тим, що мислення (його структура, процеси, результати діяльності) є ключовою функцією у формуванні емоційних станів і поведінки людини. У зв'язку з цим основними принципами когнітивно-біхевіорального консультування є наступні:
• 1) зміст кргнітивних структур (базові переконання) особистості зумовлює перебіг емоційних станів і почуттів;
• 2) поведінка, ставлення особистості до інших і до себе визначається її логічними схемами, автоматичними думками, переконаннями, поглядами та уявленнями;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Когнітивно-біхевіоральний підхід у консультуванні“ на сторінці 2. Приємного читання.
