• У чому полягають труднощі концептуалізації проблеми клієнта?
• Якого поліпшення вже досягнуто? Що змінилося в настрої і поведінці клієнта?
Навчання когнітивної моделі. Одне з найважливіших завдань консультування – навчити клієнта когнітивної моделі для проведення самодослідження і залучення його до процесу консультативної взаємодії. Тому, вже на першій сесії, уточнюються його уявлення і знання про цей напрям психологічного консультування. У зв'язку з тим, що більшість людей мають про консультування дуже обмежені відомості, психолог, підкреслюючи важливість стилю мислення клієнта, розширює його уявлення про зв'язок розумової діяльності та емоційно-поведінкового реагування. Він пояснює, що більшість людей ці взаємозв'язки уявляють таким чином: А→С, де "А" – це активуючий стимул, як поштовх із зовнішнього середовища, що запускає процес реагування. "С" – наслідок "А", який виявляється у формі емоційних і поведінкових реакцій. Далі зображується нова схема: А→В→С, де "В" – уявлення, думки і переконання клієнта про проблемну ситуацію, інтерпретації і висновки, які він робить стосовно "А". Щоб показати, як думки клієнта породжують певні емоції і відчуття, психолог просить його описати ситуацію, що супроводжується сильною емоційною напругою. Спочатку клієнта просять зосередитися на пусковій ситуації і визначити А і С. Потім йому пропонується відновити уявлення і думки у теперешній момент (В), пригадати, що він переживав і як говорив, про що думав, з-за чого був засмучений. Таким чином, озвучування внутрішнього діалогу, фіксація уваги на тому, як переконання впливають на емоції і поведінку (із записами цього матеріалу на папері), дають можливість клієнту аналізувати і оцінювати точність взаємозв'язку В і С на власних прикладах. Надалі консультант у процесі навчання клієнта сприяє формуванню навичок виявлення і оцінювання власних автоматичних думок і негативних переконань, зміні їх структури у контексті конкретних життєвих ситуацій, активізації правил вирішення проблем. Супідрядно контролюється ступінь упевненості клієнта в нових переконаннях і формах поведінки.
Домашні завдання. Спростування ірраціональних переконань і заміна їх раціональними в кабінеті консультанта ще не гарантує того, що в реальному житті клієнт керуватиметься новими поглядами. У зв'язку з цим домашні завдання є важливим способом закріплення досягнутих особистісних змін, що допомагає клієнту в тому, щоб зміцнити раціональні переконання, сформовані на етапі навчання когнітивної моделі; виявити корисність раціональних переконань та звільнитися від ірраціональних переконань; сформувати адаптивну поведінку, що відповідає новим установкам.
В процесі виконання домашніх завдань клієнту пропонується методичні засоби і прийоми: спостереження за власними думками в реальній ситуації та аналізування їх письмової фіксації; прослуховування та інтерпретація аудіозаписів колишніх занять; виконання вправ з використанням уяви; проведення індивідуальних тренінгів до тих інструкцій, які надавав психолог; ведення щоденників, самостійне прочитання та відрефлексування спеціальної літератури. При використанні бібліотерапії застосовуються спеціально відібрані інформаційні матеріали, спрямовані на підйом настрою клієнта, відвернення його від неприємних емоціогенних думок, що загалом сприятиме вихованню сили волі, оптимізму, впевненості в собі.
Підбиття підсумків – резюмування значущого матеріалу, що прозвучав під час зустрічі з клієнтом на проміжних етапах і в кінці консультування. У завершальному підбитті підсумків
підкреслюється, що в процесі консультацій був визначений порядок денний, проведена оцінка стану клієнта, уточнені цілі психологічного консультування, визначаються досягнуті до теперішнього часу особистісні зміни клієнта, з'ясовується, що ще залишається і що заважає клієнту в досягненні позитивних результатів, дається оцінка виконаним домашнім завданням і т.д. Основні позитивні психологічні зрушення клієнта, досягнуті в процесі консультативної сесії, мають коментуватися психологом в оптимістичному тоні. Якщо підбиття підсумків на перших консультаціях проводиться тільки консультантом, то пізніше ініціатива в цьому питанні поступово віддається клієнту.
У процесі взаємодії консультанта з клієнтом можуть траплятися труднощі, що заважають структуризації консультацій, про які слід пам'ятати. Деякі клієнти повільно навчаються тому, що заплановано в ході консультування, не хочуть слідувати встановленим сесією правилам, що випливає з їх дисфункціональних переконань про себе, психолога і процес консультації. У деяких клієнтів трапляється зайва деталізація в описуванні й оцінці власних станів або подій тижня. У таких випадках консультант коректно і настійливо може переривати монолог клієнта і концентрувати його увагу на обговоренні актуальних проблем, пояснюючи, що він повинен вчитися подавати огляд подій і важливих, з його точки зору, фактів минулого тижня, виділяючи лише головне, точніше робити акцент тільки на суттєвих деталях.
Діагностика автоматичних думок, проміжних і глибинних переконань. Основним завданням діагностики у сфері консультування є визначення мішеней. Мішень у когнітивно- біхевіоральному консультуванні визначається в когнітивних і поведінкових термінах і містить виявлення непродуктивних автоматичних думок, переконань і поведінкових реакцій клієнта, які можуть бути модифіковані та змінені в процесі консультативних зустрічей.
Діагностика складається з аналізу скарг клієнта, які відображають або суть його психологічної проблеми, або свідчать про певні форми емоціогенних розладів. У зв'язку з цим діагностика повинна орієнтуватися на два основні аспекти оцінки і кваліфікації проблем клієнта – психологічний і психотерапевтичний.
Психологічні проблеми, з якими звертається клієнт, можуть бути різної складності, виявлятися в різних сферах життєдіяльності, мати різну для нього значущість, тому важливою метою для психолога є' визначення того, з чим конкретно треба працювати. Зрозуміло, що займатися всіма проблемами клієнта одночасно не можна і потрібно починати з вибору конкретної мішені. Для її визначення можна використовувати такі загальні принципи.
Складність проблеми. Необхідно враховувати ту шкоду, якої може завдати психологічна проблема в житті клієнта і наскільки обмеженими можуть бути його адаптивні можливості для її подолання чи нейтралізації.
Центральність проблеми – оцінка того, що вирішення найбільш значущої проблеми (емоційно-розбалансованого стану) може призвести до ослаблення інших актуальних для клієнта проблем.
Ефективність – оцінка консультативної резістентності проблеми. Не завжди базова проблема може бути вирішена відразу, її інертну структуру (наприклад, глибинні переконання) можна "розхитати", впливаючи на пластичніші та менш стійкі ланки когнітивної системи.
Комплекс (складні, центральні, менш актуальні і т.ін.) проблем має вирішуватися поетапно. На етапі вибору мішеней консультування потрібно побудувати "сходинки проблем", визначити способи їх розв'язання у графічній формі. На нижній сходинці розміщується проблема, обрана за вищезгаданими критеріями, потім друга, третя і т.д. Тимчасово поліпшивши емоційний стан клієнта і давши шанс повірити в можливість вирішення особистісних труднощів, можна перейти до етапів консультування і корекції його центральних проблем.
Принцип етапності в консультуванні дозволяє уникнути плутанини, оскільки одночасна робота з різними проблемами не дає позитивних результатів.
Діагностика та технологія нівелювання впливу автоматичних думок як "мішеней" консультування. Автоматичні думки – щоденна і часто спонтанно виникаюча продукція розумової діяльності людини, що містить комплекс різних довільних або неусвідомлюваних раціональних, що відповідають дійсності, та дисфункціональних помилкових ідей.
Дисфункціональні автоматичні думки є джерелом негативних емоцій і почуттів, парадоксальних вчинків і дій, пусковим чинником несподівано виникаючих сварок, що здаються не досить мотивованими проявами агресивності та ін. Які автоматичні думки мають бути в центрі уваги консультанта, щоб робота з ними була максимально ефективною, як їх оцінювати, як навчати клієнтів виявленню їх у себе – це, мабуть, найскладніші завдання початкового етапу когнітивно-біхевіорального консультування.
На перших консультаціях клієнту заздалегідь пояснюється природа автоматичних думок, підкреслюється, що виявлення помилок мислення, їх критична оцінка і своєчасна корекція дозволяють поліпшити його психічну адаптацію. Знайомлячи клієнта з відомостями, що стосуються походження, форм і змісту автоматичних думок, психолог пропонує обговорити питання взаємозв'язку між його думками і переживанням. Для цього психолог просить пригадати свіжу ситуацію, що недавно сталася, коли клієнт був засмучений і переживав такі емоції, як тривога, смуток, злість, і пригадати першу думку, яка при цьому виникла у свідомості. Клієнту пропонується оцінити, як усвідомлена автоматична думка відображає дійсність і як впливає на його настрій. Далі клієнт повинен зосередитися на своїх емоційних почуттях і визначити, як змінюватимуться настрій і емоційний стан, якщо змінити думку, що домінує в його свідомості. При цьому підкреслюється, що основна мета когнітивно- біхевіорального консультування – послідовне навчання клієнта раціональним прийомам розпізнавання автоматичних думок, що виникають при поганому настрої (крок 1), а надалі формування уміння оцінювати свої думки і змінювати їх, якщо вони були викривлені (крок 2).
Для закріплення навичок виявлення автоматичних думок психолог, як домашнє завдання, пропонує клієнту записувати свої помилкові ідеї, і робити це під час консультації, в проміжках між зустрічами, в ході аналізу проблемної ситуації або під час спонтанного настрою, що часто змінюється. Основне запитання, яке ставить консультант, орієнтуючись на невербальні сигнали клієнта, щоб виявити його автоматичні думки, таке: "Про що Ви думаєте (подумали)?". При цьому "Про що я тільки – но (тоді) подумав?" – основне питання клієнта до самого себе.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Когнітивно-біхевіоральний підхід у консультуванні“ на сторінці 4. Приємного читання.
