Спочатку консультант роботу з клієнтом проводить в усній формі. За допомогою запитань, розміщених нижче, клієнта просять сформулювати адаптивні відповіді та записати їх у п'ятій колонці бланка. Клієнт записує адаптивні відповіді та відзначає ступінь своєї віри в правдивість кожного твердження.
В останній, шостій за рахунком колонці, клієнт повинен порівняти свою віру в автоматичні думки з власними адаптивними відповідями і відзначити ті зміни (у %), які при цьому сталися (у переконаності їх істинності, емоційному супроводі, поведінкових тенденціях та ін.). Для подальшого тренування клієнту пропонується використовувати бланк РДЦ у роботі й з іншими автоматичними думками.
Одним з важливих завдань консультанта при систематичному виконанні цього виду роботи є зміцнення позитивної мотивації клієнта. Якщо останній правильно заповнював бланк, консультанту не потрібно підвищувати його мотивацію ще більше. Якщо бланк заповнювався неправильно, консультант повинен визначити, чому виникли труднощі, а надалі діяти відповідно до отриманих відомостей. Невдачі роботи з бланками РДЦ можуть бути викликані появою у клієнта великої кількості автоматичних думок, що утруднює можливість до своєчасної і короткої фіксації під час їх появи. У зв'язку з цим клієнтам рекомендується постійно носити бланк РДД з собою. Труднощі виявлення й оцінки автоматичних думок можуть бути спричинені також тим, що клієнту не вдається адаптивно реагувати на свої автоматичні думки; може здійснюватися клієнтом поверхнева оцінка автоматичних думок, що заважає формуванню адаптивної відповіді; автоматичні думки можуть бути одночасно глибинними переконаннями особистості, а, отже, й мало усвідомлюваними утвореннями.
Діагностика та технологія роботи з проміжними і глибинними переконананнями клієнта. Автоматичні думки – це похідні від масштабніших і системно організованих конструкцій, таких як переконання. Образно їх можна уявити таким чином: автоматичні думки є лише осколками "айсбергів", які періодично відколюються, обсипаються, але своє величезне тіло довгий час приховують під водою.
Переконання утворюють безліч шарів різних позицій особистості, які стосуються різних аспектів її життєдіяльності: визначають ставлення людини до власної персони і своїх можливостей, відображаються в оцінці власної ефективності, індивідуального стилю інтерпретації подій і фактів, лежать в основі уявлень про власне "Я", впливають на рівень самоповаги, актуалізують вибір способів дій для досягнення цілей, мотивують саморегуляцію поведінки. Одні з них розміщені поверхнево (проміжні переконання) і слабко особистістю усвідомлюються, інші – під ними (глибинні, практично неусвідомлювані думки, базові переконання) і можуть бути активовані у взаємодіях людини у формі перевернутої піраміди.
Для виявлення проміжних і глибинних переконань клієнта існує декілька способів і прийомів.
Переконання – автоматична думка. Це той випадок, коли автоматична думка є спонтанно виявленим проміжним або, навіть, глибинним переконанням. Клієнту пропонується відповісти, про що він думає, коли стикається з необхідністю вирішити складне завдання і це з якихось причин не вдається зробити. Відповідь, виражена у формі автоматичної думки, може містити одне з проміжних переконань клієнта, що несподівано "спливло на поверхню".
Техніка падаючої стріли – прийом, що дозволяє консультанту поступово і цілеспрямовано знімати когнітивні бар'єри клієнта, щоб підійти до його глибинних ідей. Спочатку психолог виявляє його типові автоматичні думки, потім просить клієнта зробити припущення, що вони означають для нього. Це допомагає виявити проміжні переконання. Далі психолог ставить серію запитань, поки не вдається виявити одне або декілька глибинних переконань людини.
"Якщо це правда (те, що клієнт не зміг справитися з важливим завданням або проблемою), то, що це означає (для клієнта)?". Відповіді, які прозвучать, можуть свідчити про глибинне переконання клієнта. Психолог продовжує повторювати запитання в близьких за змістом варіаціях.
"Що поганого в тому (що Вас засмутило більше за все), що (обставини не складаються так, як хотілося б)?" Відповіді на такі запитання можуть дати інформацію про переконання, що стосуються уявлень клієнта про ставлення тих, хто його оточує, або до самого себе.
"Що найгірше може статися, якщо (подія розвиватиметься за гіршим варіантом)? Що це засвідчує про Вас?".
Застосування техніки падаючої стріли потрібно закінчувати тоді, коли виявлене важливе (проміжне або глибинне) переконання. Критеріями виявлення названого переконання можуть бути такі ознаки, як різке погіршення настрою клієнта або відтворення свого переконання майже однаковими фразами, що звучали до цього. Виявляючи глибинні переконання, психолог оцінює, наскільки вони сильні для клієнта, чи піддаються змінам, яким чином впливають на його життя. Переконавшись, що клієнт здатний сприймати потрібну інформацію, консультант у порядку експерименту ознайомлює його з частиною своєї концептуалізацїї, роз'яснює природу глибинних переконань і той вплив, який чинять вони на клієнта.
Техніка виявлення пояснювального стилю клієнта. Пояснювальний стиль – індивідуальна система інтерпретацій подій і фактів, якими керується клієнт. Це відносно стійка системно організована когнітивна характеристика особистості, що залежить від співвідношення її раціональних та ірраціональних установок. Для виявлення особливостей пояснювального стилю клієнта можна застосовувати відомий у психоконсультуванні прийом.
По-перше, клієнту пропонують скласти список своїх центральних проблем (це можуть бути проблеми конфліктних взаємин, спілкування, труднощів подолання перешкод, негативного ставлення до себе тощо). По-друге, після цього психолог пропонує клієнту вирішити, скільки з уміщених до списку проблем найближчим часом не зможуть змінитися. По-третє, надалі клієнту необхідно визначити, які проблеми він відносить до базових, а які – до специфічних, менш значущих. По-четверте, нарешті за підтримки консультанта клієнт може визначити, чим викликані відібрані ним складні проблеми: їх створив сам клієнт або вони обумовлені зовнішніми обставинами. По-п'яте, психологу важливо допомогти клієнту знайти альтернативне пояснення. Якщо клієнт оцінює свою проблему як внутрішню і постійну, її слід перетворити на зовнішню і тимчасову. Якщо клієнт розглядає свою проблему як зовнішню і скороминущу, потрібно показати, що внутрішні умови (специфічні його якості погляди і позиції) визначають її стійкість. При використанні цього прийому слід звернути увагу клієнта на зміни у сфері емоцій і почуттів, які виникають під час трансформації його пояснювального стилю.
Техніка виявлення глибинних переконань. Спочатку клієнта просять глибоко розслабитися і зосередити увагу на своєму внутрішньому світі. Далі психолог пропонує у фокусі уваги уявити ситуацію (А), що хвилює його, і зосередитися на комплексі тих почуттів, які вона викликає.
Коли клієнт подасть сигнал, що це вдалося, фокус його уваги важливо змістити на емоції і почуття, пов'язані з ситуацією (С). Клієнта просять якомога глибше пережити цей емоційний стан. Після цього його просять зосередитися на своїх думках. Можна запитати клієнта: "Про що Ви зараз подумали, коли чітко уявили ситуацію і знову пережили свої емоції?". Крім того консультант просить клієнта записати свої думки і переконання, які виникли у цей момент.
У зв'язку з тим, що на цьому етапі клієнт продукує, як правило, поверхневі, проміжні переконання, консультант продовжує уточнювати: "І що з того, що?.." або "Чому це так важливо, щоб?..". Він ставить одне і те саме запитання, поки не виявить у клієнта його глибинне переконання або серію центральних ідей. Проте починати консультативну роботу з центральними переконаннями клієнта не
рекомендується, оскільки вони на початкових етапах ним не усвідомлюються.
Техніка визначення життєвих орієнтирів. У процесі соціалізації людина стикається з великою кількістю подій і фактів, які для неї мали і мають певне значення на сьогоднішній день. Усе залежить від того, які висновки вона зробила. Деякі з цих висновків стають життєвими орієнтирами – своєрідними маяками, що освітлюють життєвий шлях людини.
З'ясування викривлень клієнта у сфері когнітивної конструкції є дуже важливим завданням для психолога. Методика вивчення життєвих орієнтацій клієнта полягає в наступному: а) консультанту необхідно зібрати 3 списки критичних подій із життя клієнта: 10 – з дитинства, 10 – з підліткового віку, 10 – зі зрілого віку. Події, внесені клієнтом до списку, можуть мати негативне забарвлення (наприклад, смерть близької людини), бути позитивними, з погляду випадкового спостерігача звучати як нейтральні, хоча для клієнта – безумовно важливими; б) далі кожен випадок зі списку повинен розглядатися в термінах А і С, тобто з'ясовуватися, що сталося з клієнтом і які емоційні переживання при цьому в нього виникали. Так опрацьовуються всі ЗО подій; в) наступне завдання – знайти В для кожної із ситуацій. Клієнта просять пригадати, про що він думав, до яких висновків схилявся, коли переживав важливу для себе подію. Визначаючи В, консультанту варто звертати увагу на різні типи переконань клієнта, що стосуються його очікувань, самоінструктування, оцінки власної ефективності, пояснювального стилю тощо; г) потім необхідно повернутися на початок списку і пропрацювати його до кінця, звертаючи увагу на повторення загальних тем (зміст В). При цьому необхідно враховувати, що оцінки клієнтом ситуацій в процесі змінювань можуть виявлятися в різних вербальних формах, хоча зміст тверджень зберігається незалежно від віку; д) у висновку психолог має скласти основний список думок клієнта, що містять основні теми В. Кожну думку потрібно пронумерувати і записати окремо. З цим списком думок та переконань працює консультант.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Когнітивно-біхевіоральний підхід у консультуванні“ на сторінці 7. Приємного читання.
