Розділ IV. Психодіагностика в процесі консультативної діяльності

Консультативна психологія


Місце психодіагностики у консультативній практиці


У практиці психологічного консультування вчені- дослідники не мають одностайної відповіді на питання, чи потрібна психодіагностика під час роботи з клієнтом. Узагальнюючи аргументи "за" й "проти" діагностики в психологічному консультуванні, можна стверджувати, що однаково неприйнятні обидві крайні точки зору. Психологічна діагностика – складова частина процесу психологічного консультування, під час якого психолог-консультант прагне до більш глибокого розуміння клієнта. Застосування психодіагностики є доречним, коли фахівцю не вистачає даних для класифікації проблеми клієнта, побудови програми корекційної чи розвивальної допомоги тощо. Можна виділити ряд переваг використання діагностики (за Т. В. Барлас) під час консультування:

• 1) об'єктивність даних, їх відносна незалежність від власного досвіду і уявлень психолога-консультанта. Дані психодіагностики можуть підтвердити ці уявлення, а можуть внести протиріччя і стати приводом для їх перегляду чи уточнення;

• 2) швидкість отримання інформації. Психодіагностичні методики створюються для того, щоб за порівняно короткий час сформувати цілісне уявлення про клієнта та виявити його психологічні особливості, істотні для надання кваліфікованої допомоги;

• 3) можливість додаткової оцінки. Основна вихідна інформація психодіагностичного дослідження міститься в бланках тестів чи протоколів, які фіксує психолог-консультант. Ця інформація, зазвичай, ширша й об'єктивніша, чим, наприклад, записи психотерапевтичної сесії. Із цими даними психолог-консультант може звернутися за допомогою до колег, або повернутися до них на будь-якому етапі роботи з клієнтом;

• 4) можливість отримання надійних і достовірних результатів. Надійність забезпечується, зокрема, тим, що визначення характеристик клієнта відбувається за результатами його відповідей на десятки чи сотню спеціально підібраних питань, тоді як під час бесіди психологу не вдається запитати так багато. Достовірність результатів забезпечується можливістю повторного обстеження для перевірки відвертості клієнта у відповідях на питання.

"Психодіагностика" у дослівному перекладі означає "постановка психологічного діагнозу", або прийняття кваліфікованого рішення про наявний психологічний стан клієнта. Спеціаліст, який займається психологічним консультуванням, перш ніж давати будь-які поради клієнту, має поставити правильний діагноз, оцінити суть психологічної проблеми, яка хвилює клієнта. При цьому психологу- консультанту варто спиратися не лише на результати бесід, а й оперувати конкретними даними, отриманими за результатами психодіагностики, простежити динаміку змін певних особистісних характеристик, повідомляючи про це клієнта.

У ході консультативної сесії від першої до останньої зустрічі як клієнт, так і консультант перебувають у процесі пошуку. Навіть відмовляючись від конкретних меж діагностики, психолог-консультант має задати собі запитання:

• Що відбувається зараз у житті клієнта?

• Чого очікує клієнт від консультування?

• Які потенційні можливості та обмеження клієнта?

• Як далеко й глибоко слід заглиблюватися у консультуванні?

• Чим характеризується динаміка теперішнього життя клієнта?

Сучасний психолог-консультант, як підкреслюють багато авторів (С.В. Васьківська, Р. Кочюнас, І.М. Цимбалюк та ін.), "розуміє клієнта і діагностично і психотерапевтично". Психологічна діагностика допомагає консультанту зібрати якомога більше даних про особистість клієнта, що надає змогу правильно класифікувати проблему та розробити відповідну психокорекційну чи розвивальну програму надання допомоги. У роботі психолога- консультанта психодіагностика займає надзвичайно важливе місце. Будь-яка порада, консультація, рекомендація можливі тільки при попередньому аналізі особистості клієнта і хвилюючих його проблем.

Не менш важлива психологічна діагностика й для успішності інших видів практичної допомоги психологів – психотерапії, тренінгових впливів, корекційно-развивальної роботи тощо. Всі вони повинні бути індивідуалізовані, тобто мають спиратися на різнобічний і глибокий аналіз особистості й індивідуальності людини, яка звернулася за допомогою.

Отже, психологічна діагностика – основа діяльності будь-якого практичного психолога, чим би він не займався – індивідуальним консультуванням, професійною орієнтацією, психотерапією та ін., у якій би сфері він не працював – у школі, клініці, на виробництві, в агентстві з підбору кадрів тощо.

Використання психодіагностики під час консультування пов'язане з дотриманням певних умов. По-перше, психодіагностичні процедури не повинні бути занадто громіздкими й затратними в часі, оскільки основна діяльність психолога- консультанта – вислуховування клієнта, бесіда, міжособистісне спілкування, обговорення, у разі необхідності, перерва, зміна тактики тощо. У межах психологічного консультування можуть бути організовані короткі "психодіагностичні проби", які органічно включаються в консультування й відповідають певній меті.

По-друге, якщо у ході консультації психологічну діагностику необхідно використати як допоміжний засіб для "запуску" процесу основної бесіди. Наприклад, коли мати привела до психолога свого сина-підлітка, який сам цього не хоче. Після короткої бесіди з матір'ю психолог намагається продовжити розмову з підлітком (за відсутності матері), а він вперто мовчить, і зовсім не збирається обговорювати свої проблеми. Отже, якщо за допомогою комунікативних засобів не вдається розговорити клієнта, у такій ситуації можна використати деякі опитувальники для активізації бесіди. Заповнюючи бланк відповідей, підліток все ж таки повинен буде вступити у взаємодію з психологом, щось запитуючи, уточнюючи тощо. Крім того, психолог буде мати можливість спостерігати за клієнтом, відстежувати, відповіді на які запитання становлять труднощі чи незручності для нього та ін.

По-третє, психодіагностика проективного типу (незакінчені речення, малюнки) може бути успішно використана, якщо клієнт має труднощі з мовою (певні дефекти) і розраховувати на повноцінне спілкування не можна. Подібні методики також є доречними під час роботи психолога-консультанта з молодшими школярами. У ході виконання певних завдань консультант може ставити уточнюючі запитання, формулювати провокаційні чи стимульні питання та ін.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ IV. Психодіагностика в процесі консультативної діяльності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ I. Загальні питання консультативної психології

  • Професіональне психологічне консультування

  • Взаємозв'язок психологічного консультування з психотерапією

  • Загальні принципи консультативної психології

  • Історія становлення консультативної психології

  • Значущість цілісної психологічної теорії в консультуванні

  • Розділ II. Консультування в контексті різних наукових підходів

  • Консультативна діяльність в екзистенціальній психології

  • Консультування в межах гештальтпсихології

  • Когнітивно-біхевіоральний підхід у консультуванні

  • Консультування в контексті особистісно орієнтованого підходу

  • Консультативна діяльність практичного психолога на основі духовно-особистісного підходу

  • Розділ III. Особистість консультанта в процесі професійної діяльності

  • Вплив професійної діяльності на особистість консультанта

  • Модель ефективного консультанта

  • Помилки психолога в процесі консультативної взаємодії

  • Особливості професійної діяльності консультанта- початківця

  • Розділ IV. Психодіагностика в процесі консультативної діяльності
  • Нетестова діагностика в консультуванні

  • Психологічна діагностика на різних етапах консультативної сесії

  • Розділ V. Специфіка консультативної діяльності психолога

  • Етапи психологічного консультування

  • Структура консультативного процесу

  • Типи консультування

  • Види консультування

  • Форми консультативної роботи психолога

  • Причини відмови психолога від консультування

  • Розділ VI. Віково-психологічне консультування

  • Психологічне консультування молодших школярів та членів їх родини

  • Психологічне консультування особистості підліткового віку

  • Психологічне консультування особистості юнацького віку

  • Консультативна робота з дорослими людьми

  • Консультування людей похилого віку

  • Розділ VII. Консультування у різних сферах професійної діяльності

  • Психологічне консультування в управлінні та менеджменті

  • Психологічне консультування в політичній сфері

  • Консультативна діяльність в юридичній сфері

  • Консультативна діяльність в бізнесі та підприємництві

  • Психологінче консультування у сфері реклами

  • Консультативна робота психолога у вищих навчальних закладах

  • Розділ VIII. Сімейне консультування

  • Консультування з проблем подружніх взаємин

  • Особливості консультування подружніх пар та клієнтів різного віку з питань сексуальності

  • Розділ IX. Психологічне консультування клієнтів із специфічними проблемами

  • Консультування тривожних та депресивних клієнтів

  • Консультування асоціальних особистостей

  • Консультування залежних клієнтів

  • Консультування клієнтів з психосоматичними порушеннями

  • Консультування обсесивних клієнтів

  • Консультування клієнтів із суїцидальними намірами

  • Консультування клієнтів, котрі переживають втрату

  • Особливі рекомендації для консультантів, котрі працюють з кризовими клієнтами