Практична діяльність психолога включає консультування дітей 6-7 до 10-11 років, які за віковою періодизацією складають групу молодших школярів. Основні соціально-психологічні запити сучасних учнів цього віку такі: тривожність, страхи, фобії, шкільна дезадаптація, відсутність навичок комунікації та соціальної взаємодії з однолітками та дорослими, навчальна неуспішність, надмірне фантазування, захоплення комп'ютерними іграми, непрогнозовані афективні реакції на типові подразники (оцінки, зауваження вчителя, спілкування).
Зазначені проблеми властиві багатьом дітям, проте потреба втручання психолога виникає при яскраво виражених порушеннях поведінки. Шкільний психолог у практичній діяльності виділяє такі групи дітей молодших класів:
• учні, які потребують підвищеної уваги з боку психологів, вчителів, соціальних педагогів;
• учні, яким потрібна помірна допомога психологів, вчителів, соціальних педагогів;
• учні, яким необхідне ситуативне втручання, здебільшого за складних життєвих обставин.
Консультативна практика дітей 6-10 років має свою специфіку, суттєво відрізняється від роботи із дошкільниками та старшими за віком клієнтами (пацієнтами, замовниками психологічної допомоги). По-перше, основні причини дитячих проблем породжуються впливом неправильного сімейного виховання типу гіперопіки або гіпоопіки, за наявності психологічних проблем у батьків (залежні форми поведінки, неврози, граничні стани, психосоматичні хвороби), які переносяться на дитину. По-друге, консультація учнів має завжди відбуватися у присутності батьків, рідше – вчителя, класного керівника, що потребує від психолога більш об'єктивної діагностики, використання основних та додаткових методик, нерідко письмового висновку. По-третє, кількість відвідувань кабінета психолога, як правило, заздалегідь не регламентується, оскільки діагностика та консультування дітей з соціально- психологічними проблемами потребує часу, обстановки взаємної довіри, відповідних навичок спілкування.
Власне психологічне консультування починається після вислуховування скарг, проведення діагностики. Психолог завжди керується принципом об'єктивності, а для цього потрібно підібрати методики таким чином, щоб отримати цілісну картину розвитку дитини та виявити психотравмуючі ситуації взаємодії.
В традиційній психодіагностиці пропонується диференціювати результати інформації за типами даних – L-, Q-, Т: 1) L-дані (від Life – життя) – це показники життєдіяльності особистості, які фіксуються у процесі спостереження; 2) Q-дані (від question – запитання) – отримані за допомогою проективних опитувальників та інших методів самооцінювання; 3) Т-дані (від test – дослідження) – інформація, яку одержуємо за допомогою стандартизованих тестів у чітко контрольованих умовах, при цьому досліджувані не знають, на оцінку яких показників психіки спрямована діагностика. Отже, процедура збору даних трьох типів дозволяє узагальнити інформацію у об'ємний LQT – образ досліджуваної змінної. Представлений підхід об'єднання отриманих результатів є класичним і, водночас, оптимальним, який широко запроваджується у практику.
Так, при діагностиці молодших школярів основну увагу психолог-консультант приділяє збору L- та Q-даних за допомогою спостереження, бесіди та проективних методик дослідження. При цьому збір Т-даних психічного розвитку учнів I-IV класів пов'язаний із об'єктивними труднощами, зумовленими тим, що школярі у своїй більшості не розуміють інструкції та змісту запитань стандартизованих тестів. Отже, аналіз Т-даних буде більш ефективною процедурою діагностики учнів старших класів, які правильно розуміють поставлені запитання тестів та спроможні відповідати на них.
Застосування проективних методик грунтується на психоаналітичному принципі панівного впливу несвідомого на поведінку та мотивацію діяльності особистості. Проективні тести, на думку фахівців, є чи не єдиним, власне психологічним методом проникнення у найбільш інтимну сферу психіки. Більше того, вважається, що проективний підхід психодіагностики є найефективнішим при вивченні особистості дитини молодшого шкільного віку. Перспективність цього підходу значною мірою пов'язана із тим, що він є чи не єдиною альтернативою існуючим методам "об'єктивного" вивчення особистості. Проективні методи успішно використовуються для виявлення внутрішніх конфліктів, причин соціальної дезадаптації, фрустрації потреб, характеру сімейних стосунків школярів тощо. Вони спрямовані на виявлення структури свідомості та самосвідомості особистості, стереотипів світогляду, особливостей рефлексії. В результаті їх впровадження психолог отримує дані про провідні тенденції розвитку особистості молодшого школяра. Психологічний зміст поняття "провідна тенденція" включає набір властивостей особистості, які розвиваються під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів. Отже, застосування проективних методів дає змогу виявити провідні тенденції розвитку особистості молодшого школяра.
Проективні методики класифікують за напрямками: 1) асоціативні (тести плям Роршаха, Хольцмана, "тести незакінчених речень" та ін.); 2) інтерпретаційні, що вимагають аналізу символічних зображень (ТАТ – тематичної апперцепції тест та ін.); 3) експресивні, що акцентують увагу на виявленні афективних переживань (методики символічних зображень, психодрама, психосинтез та ін.). З молодшими школярами рекомендується використовувати останню групу проективних тестів. Зупинимося на цьому детально. На думку фахівців арт- психології, мистецтво дозволяє об'єднувати внутрішній психологічний світ дітей із об'єктивним зовнішнім. На практиці це означає аналіз змісту тематичних малюнків дітей: визначення кількості елементів зображення, їх якісний, змістовний розгляд.
Окрім вже зазначених переваг цього напрямку психодіагностики наголосимо і на суто організаційних питаннях, як то зручність при роботі з класом на уроках малювання, позакласних годинах. Проведення психодіагностики включає такі етапи роботи: позитивна орієнтація дітей на творчість, актуалізація візуальних відчуттів, виконання проективної методики, рефлексивний аналіз. Окрім безпосереднього аналізу особистості школяра, введення у практику психології арт-терапії допомагає вирішувати широкий спектр проблем молодших школярів: психокорекцію негативного образу "Я", низьких самооцінки та рівня домагань, тривожності, агресивності, імпульсивності, конфліктності, неадекватності поведінки, переживання стресів та депресій.
У сучасній системі шкільної освіти психологи окремо виділяють педагогічну арт-терапію, яка має неклінічну спрямованість та розрахована на потенціально-здорову особистість. На перший план виходять завдання розвитку, виховання, соціалізації. У педагогічній інтерпретації арт-терапія розуміється як турбота про емоційне самопочуття і психологічне здоров'я особистості, шкільного класу засобами художньої діяльності. Таким чином, арт-терапія як метод психодіагностики та психокорекції, найбільш ефективна для використання в консультативній практиці молодших школярів.
Після проведеної психодіагностики особистості учнів консультант визначає причини виникнення соціально- психологічних проблем, розробляє стратегію консультативної, профілактичної або корекційної роботи. Треба враховувати, що уявлення дітей 6-10 років про своє "Я" ще надзвичайно пластичні, знаходяться у процесі становлення, залежать від впливу батьків, вихователів, вчителів.
Ефективною для запровадження у практику психологічної служби загальноосвітньої школи є консультативна програма, що об'єднує спільні зусилля батьків, класного керівника, шкільного психолога. Вона розрахована на тривалий час – від одного навчального року і більше, корегується психологом в залежності від соціально-психологічних проблем учнів. Профілактичні заходи оптимального особистісного розвитку учнів та їх адаптації до навчального процесу впроваджуються серед батьків, від яких вимагається спостереження за дитиною поза школою, а також, часове обмеження її роботи за комп'ютером до однієї години на вихідні. Батьки повинні також контролювати тематику комп'ютерних ігор, при цьому сприяти, аби дитина більше цікавилася розвиваючими іграми типу "стратегії". Важливо пильнувати за переглядом телевізійних програм, кінофільмів, бажано, щоб вони були позитивного, розвиваючого змісту, вчили вирішувати певні життєві проблеми. Слідкувати за дотриманням дітьми чіткого розпорядку дня, ритмів праці та відпочинку, правил особистої гігієни; проводити на свіжому повітрі не менше двох годин на добу.
При консультуванні дітей потрібно враховувати сучасну тенденцію поведінки школярів – схильність до надмірного фантазування, вигадування історій, які є інструментом психологічного захисту. Сучасні учні багато вільного часу проводять в мережі Інтернет, за комп'ютерними іграми, що "стирає" реалістичність світосприйняття. Завдання психологічної консультації полягає в активізації позитивної ролі нової інформації в житті дитини.
В структурі консультативної роботи із дошкільниками та їхніми батьками додатково рекомендується проведення тренінгів. Основні завдання сімейних тренінгів спрямовані на розширення знань батьків про свою дитину, її потреби, формування нових навичок взаємодії, активізацію комунікації у родині. Проте, як свідчить досвід, у системі психологічної служби школи робота у цьому напрямку має випадковий характер, що пов'язано із зайнятістю батьків або небажанням виділяти час для зустрічей із психологом, класним керівником тощо.
Програма "Розширення кордонів образу світу дитини" ефективна за умов активізації зусиль класного керівника, який реалізує спостереження за навчальною діяльністю конкретної дитини на уроках, з метою виявити динаміку успішності впродовж навчального півріччя, року; проводить виховні години у класі на особистісно-розвивальну тематику: "Як ви розумієте чесну і непорядну поведінку?", "Як відрізнити правду від неправди?", "Мої друзі", "Мій розпорядок дня" тощо, залучивши конкретних учнів до обговорення цих питань в колі однокласників; допомагає дитині налагодити стосунки із однолітками, ставить дитині завдання, які охоплюють інтереси всього класу, при цьому не забуває похвалити за старанність.
Психологічне консультування дітей молодшого шкільного віку базується на положеннях вітчизняної психології про провідну роль навчальної діяльності у розвиткові учнів. Якісні зміни особистості та світогляду відбуваються за умов збагачення змісту наукових уявлень про оточуючий світ, які отримує дитина у процесі засвоєння шкільних предметів. Зокрема, в наукових працях Г. С. Костюка, О.В. Скрипченка часто наголошується на взаємозв'язку між успіхом навчальної діяльності та психологічного, особистісного розвитку дітей. Підкреслюється думка про те, що лише завдяки впливу навчання в учнів виникають нові потреби, інтереси, запити, емоції й інші мотиви їх пізнавальної та практичної діяльності. Інтереси молодших школярів не лише виявляються, вони й формуються в навчальній діяльності, водночас набуваються різні компоненти загальних і спеціальних здібностей учнів (сенсорні, перцептивні, мислительні, вербальні, мнемічні, практичні та ін.). Отже, належним чином організоване шкільне навчання і є найкращою психологічною допомогою розвитку особистості школярів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психологічне консультування молодших школярів та членів їх родини“ на сторінці 1. Приємного читання.
