Техніко-криміналістична експертиза документів

Експертизи у судочинстві України

Факт виконання тексту на копіювально-розмножувальному апараті (електрографічному, струминному, термографічному) встановлюють на основі дослідження конфігурації знаків, країв штрихів, розподілу забарвлюючої речовини в елементах зображення, вільних від знаків ділянок аркуша паперу, відношення забарвлюючої речовини штрихів до води та органічних розчинників, властивостей паперу документа, складу забарвлюючої речовини в штрихах. Категоричний висновок про спосіб виконання тексту документа на копіювально-розмножувальному апараті формулюється при встановленні сукупності ознак, що характерні для копіювально-розмножувального апарату конкретного типу: електрографічного, струминного, термографічного. Якщо виявлені експертом ознаки притаманні дії як принтера, так і копіювального апарату, то формулюються категоричний висновок про спосіб друку, наприклад "текст виконано способом струминного друку", а потім альтернативний висновок про технічний засіб, на якому виконані реквізити документа: на принтері персонального комп'ютера або на копіювально-розмножувальному апараті.

З'ясування відносної давності виготовлення документа чи виконання записів у ньому, по суті, є засобом встановлення дописок та інших змін, а також послідовності виконання фрагментів (підписів, числових позначень, відбитків печаток). Найчастіше необхідно встановити факт монтажу – виконання документа на вільній від тексту ділянці іншого документа (аркуша паперу) із справжніми підписами та відбитком печатки, які є на ньому. Це завдання вирішується із застосуванням методик дослідження реквізитів і матеріалів документів. На першому етапі вивчається специфіка розміщення реквізитів документа, при цьому особлива увага звертається на ознаки незвичайного розміщення рукописних записів – стисло, начебто обгинаючи відбиток печатки або інші записи, тощо. Для встановлення хронологічної послідовності виконання реквізитів, штрихи яких перетинаються, необхідно попередньо визначити склад забарвлюючої речовини штрихів і обрати оптимальні умови дослідження на відповідних моделях, зокрема, визначити оптимальні умови (розчинник, натиск, тривалість контакту) застосування адсорбційно- люмінесцентного методу для дослідження штрихів, що перетинаються. Зазвичай вдається встановити послідовність виконання штрихів, що перетинаються, виконаних на лазерному принтері, із штрихами, нанесеними пастами для кулькових авторучок, і штрихами відбитків печаток і штампів.

Визначення абсолютної давності виготовлення документа – одне з важливих завдань ТЕД. Це завдання ставиться у випадках, коли необхідно встановити час виконання документа, наприклад, з метою визначення часу вчинення злочину, факту підробки документа у разі неможливості його виконання відповідно з датою, що в ньому зазначена. Визначення абсолютної давності виготовлення документа потребує його всебічного дослідження: змісту, реквізитів, матеріалів. Для визначення давності виконання документа його розглядають як систему ознак, характерних для певного періоду часу. Ці ознаки можуть діставати вияв у специфіці змісту документа та його окремих реквізитів, у структурно-розмірних характеристиках штрихів, зумовлених споживацьким призначенням пишучого приладу, технічного засобу, а також часовими змінами у характеристиках цих засобів у процесі їх експлуатації у певний період часу, в особливостях складу і властивостей матеріальної субстанції документа, зумовлених споживчим призначенням матеріалу письма в штрихах та основи (паперу, картону), а також змінами у складі й властивостях матеріалів у період використання документа.

Встановлення фактів видалення записів, додання нових шляхом дописки або допечаток, повної або часткової заміни реквізитів (наприклад заміни фотознімків володаря документа) здійснюється за допомогою методів дослідження реквізитів і матеріалів документа (виявлення змін у складі і властивостях матеріалів документа). Вирішення питання щодо дописки або додрукування можливе шляхом порівняльного дослідження складу забарвлюючої речовини в штрихах фрагментів записів документа. При вирішенні питання щодо переклеювання фотокартки досліджується природа речовини клею на фотознімку та документі з метою встановлення наявності клею двох видів.

Ефективність виявлення первинного змісту документів залежить від способу внесення змін до документа, інтенсивності впливу на документ. Дослідження на зазначений предмет доцільно починати з вивчення документа у фільтрованих ультрафіолетових променях. Це дозволить отримати загальне уявлення про стан документа і про можливий вплив на нього будь-яких речовин. При виявленні первинного змісту, видаленого шляхом підчистки, застосовують дослідження на просвіт, мікроскопічне дослідження, в тому числі із застосуванням прийомів цифрової фотозйомки. При виявленні первинних записів, що видалені шляхом травлення, доцільно провести фотографування у відбитих ультрафіолетових променях, вивчити картину люмінесценції, збудженої ультрафіолетовими променями, картину інфрачервоної люмінесценції, застосувати прийоми комп'ютерної обробки зображень.

При встановленні змісту залитих, закреслених, замазаних, заклеєних, вигорілих та інших текстів, що не читаються, ефективність виявлення закритих записів значною мірою зумовлена тим, яким матеріалом письма вони виконані, тому попередньо визначається спосіб виконання закритого (прихованого) тексту. При дослідженні залитих, замазаних, закреслених записів вибір методів дослідження залежить від поєднання забарвлюючих речовин, котрими виконано та закрито текст. Визначивши природу забарвлюючих речовин, необхідно експериментально перевірити, який з методів є найбільш ефективним при даному конкретному поєднанні забарвлюючих речовин, особливу увагу при цьому приділивши експрес-методам дослідження, зокрема застосуванню прийомів комп'ютерної обробки зображення. Для виявлення тексту за втиснутими штрихами необхідно вибрати найраціональніше освітлення об'єкта. Для виявлення записів на видалених фрагментах документа, необхідно вивчити ділянки документа, котрі могли контактувати з його видаленими фрагментами. При проведенні дослідження хімічні методи застосовують в останню чергу, якщо інші методи не дали позитивного результату, оскільки хімічні методи, частіше за все, спричиняють зміни у зовнішньому вигляді досліджуваного зразка.

Технічна підробка підпису передбачає наслідування почерку особи, від імені якої виконується цей підпис, або використання для імітації підпису різних технічних пристосувань. Способами підробки підписів є: утворення підпису шляхом звичайного наслідування підпису іншої особи; копіювання підпису на просвіт; тиснення штрихів підпису через копіювальний папір; тиснення дійсного підпису загостреним предметом на інший документ з наступною обвідкою; виготовлення з дійсного підпису факсиміле (точне відтворення підпису фотомеханічним способом, у результаті чого підписи, нанесені за допомогою факсиміле, мають мікроструктуру штрихів, специфічну для металевих кліше); використання комп'ютерних можливостей сканування дійсного підпису з наступною принтерною роздруківкою на документі. Ознаками технічної підробки підпису є: сліди зупинок пишучого приладу у вигляді потовщень або надривів штрихів, нетвердість рухів, наявність у штрихах і біля них часток іншого барвника, звивистість і тупі закінчення штрихів, підмальовування штрихів, втиснуті борозенки, які не завжди збігаються з чорнильною обвідкою, тощо.

У процесі дослідження підпису необхідно встановити, дійсний він чи підроблений. Експертиза підписів відповідає на такі типові запитання:

• 1) Чи скопійовано даний підпис з якого-небудь підпису за допомогою технічних засобів, а якшо так, то яких саме?

• 2) Чи скопійовано підпис на досліджуваному документі з якого- небудь підпису, поданого для порівняння?

До ідентифікаційних завдань відносять:

• встановлення належності частин одному документу;

• ідентифікацію технічних засобів, що використовувалися для виготовлення документів або внесення до них змін;

• ідентифікацію виробів і матеріалів, що використовувалися для виготовлення документа або внесення до нього змін.

Дослідження відбитків друкарських форм дозволяє не лише визначити спосіб нанесення зображення (відбитку) і вид друкарської форми, а й ідентифікувати друкарський засіб, яким можуть бути знакодрукувальний пристрій, копіювально-розмножувальний апарат, печатка, штамп тощо. Дослідження виконують і для ідентифікації принтерів: знакосинтезуючих матричних, струминних, лазерних, світлодіодних, термографічних, з монолітним літероносієм. Для цього експерту необхідні вільні зразки – тексти, виконані на принтері, який перевіряється, у той самий період, коли був віддрукований досліджуваний документ. Найчастіше вдається вирішити питання про тотожність, якщо об'єктом ідентифікації документа за текстом є документ з текстом, виготовлений з використанням лазерного принтера.

Ідентифікація засобів копіювально-розмножувальної техніки починається з встановлення способу друку. Специфіка ідентифікації електрографічних апаратів за копією залежить від механізму друку. Ознаки, зумовлені конструктивними, технологічними особливостями, відносяться до загальних, оскільки притаманні низці копіювально-розмножувальних апаратів. Виявивши, що тексти виконані із застосуванням різних способів друку, наприклад електрографічним способом і способом струминного друку, експерт формулює висновок про виконання текстів на різних копіювально-розмножувальних апаратах.

У матричних принтерах забарвлююча речовина наноситься за допомогою голок, розташованих у друкувальній голівці, і фарбованої стрічки, що рухається. Залежно від конструкції голівки знаки можуть наноситися 9 або 24 голками. За дефектами друкувальної головки (зношеність голок, їх деформація, особливості розташування) можна встановити, на якому саме принтері друкувався документ. У струминних принтерах забарвлююча речовина розпилюється через сопла. Існують два варіанти конструкцій таких принтерів: із стаціонарною друкувальною голівкою (типу "Epson") або із змінною – картриджем (типу "Canon"), Ідентифікувати такий принтер можна за дефектами друкувальної голівки, особливостями конфігурації сопла, їх пошкодженнями та закупорками. Ідентифікувати принтер, у якому застосовується картридж, дуже важко, оскільки картридж періодично змінюють. У лазерних принтерах для створення тексту чи іншого зображення застосовують селеновий барабан. Принцип утворення зображення аналогічний застосованому в ксероксі. Ідентифікувати такі принтери можна за допомогою виявлення та дослідження дефектів на основному елементі (барабані), які утворюються при експлуатації. Після друкування на принтерах усіх видів на папері можуть залишатися сліди від роликів механізму подачі паперу.

Ідентифікація печаток (штампів) за їх відбитками – одне із завдань техніко-криміналістичного дослідження документів. Для ідентифікації печаток (штампів) за їх відбитками вивчаються загальні й окремі ознаки друку. Загальні ознаки друку, що відображаються у відбитках, такі: форма і розмір рамки, зміст тексту, рисунок і розмір літер та інших знаків, літери у словах відносно одна одної, центр печатки, рисунок і розмір літер, інших знаків, відстань між ними. Окремі ознаки печаток – це різного роду відхилення від вимог, що пред'являються до печаток, дефекти в знаках, що утворилися в процесі виготовлення печаток або їх експлуатації, викривлення та пробіли у штрихах знаків, у рисунках тощо. При оцінці виявленої сукупності ознак друку експерт дає криміналістичну оцінку – чи достатня така сукупність ознак для ідентифікації конкретної печатки за відбитками. Треба враховувати можливість виготовлення з одного оригінал-макета (фотоформи) двох і більше печаток, а також можливості виготовлення печатки-дубліката за відбитком печатки на документі. Зазвичай експерту вдається ідентифікувати печатку за відбитками, якщо на експертизу надаються порівняльні зразки – відбитки печаток, що виконані у відповідності з датою на досліджуваному документі (у той же період часу), або об'єктом ідентифікації виступає печатка, виконана способом лазерного випалювання на гумі. Якщо експерт виявив сукупність ознак, достатню для ідентифікації печатки за відбитками, але не може виключити можливість використання іншої печатки, виготовленої з того самого оригінал-макета, то він формулює умовно-категоричний висновок. Для дослідження документів з метою ідентифікації печаток, штампів (у тому числі факсиміле) та встановлення відповідності часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа надаються оригінали документів.

Для ідентифікації пишучого приладу письма за штрихами експерт вивчає відтінок кольору, мікроструктуру, ширину штрихів, склад забарвлюючої речовини в штрихах. Відмінність у кольорі, кольоровому відтінку штрихів, виконаних пастами для кулькових ручок, чорнилами для гелевих ручок, чорнилами для фломастерів, свідчить про відмінність за складом забарвлюючої речовини штрихів і є достатньою підставою для висновку про виконання порівнюваних записів різними за складом матеріалами письма, різними пишучими приладами.

Категорично позитивно може вирішуватись питання щодо належності частин документа до одного виробу стосовно декількох частин паперових чи з іншого матеріалу виробів із загальною лінією розділу, а за відсутності загальної лінії розділу – стосовно частин виробів, котрі виготовлені з використанням друкарських форм (наприклад аркушів зошитів із різноманітними видами лініювання). Можна встановити належність аркушів до конкретної пачки аркушів паперу на підставі порівняльного дослідження крайових ділянок аркушів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Техніко-криміналістична експертиза документів“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступне слово

  • Спеціальні знання та форми їх використання у судочинстві

  • Процесуальні та організаційні основи застосування спеціальних знань у судочинстві України

  • Організаційні питання діяльності експерта і спеціаліста

  • Науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України

  • Судово-експертні установи Міністерства охорони здоров'я України

  • Експертна служба СБУ

  • Експертна служба МВС України

  • Класифікація судових експертиз

  • Класифікація експертиз за характером галузі спеціальних знань

  • Окремі види судових експертиз: предмет, завдання, питання, що вирішуються

  • Техніко-криміналістична експертиза документів
  • Підготовка матеріалів для проведення технічної експертизи документів

  • Трасологічна експертиза

  • Дактилоскопічна експертиза

  • Експертиза слідів ніг і взуття

  • Експертиза слідів знарядь злому та інструментів

  • Експертиза транспортних засобів і утворених ними слідів

  • Експертиза слідів зубів

  • Судово-балістична експертиза

  • Експертиза холодної зброї

  • Фотопортретна експертиза

  • Фототехнічна експертиза

  • Експертиза відеозвукозапису

  • Вибухотехнічна експертиза

  • Судово-медична експертиза

  • Експертиза трупа

  • Експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Судово-медична експертиза з приводу визначення статевих станів і розслідування злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи

  • Експертиза речових доказів

  • Проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної криміналістики

  • Експертиза у відділеннях судово-медичної токсикології

  • Генотипоскопічна експертиза

  • Експертиза за медичною документацією та матеріалами кримінального провадження, цивільної справи

  • Фармацевтична та фармакологічна експертизи

  • Експертиза у кримінальних провадженнях про порушення професійних обов'язків медичними працівниками

  • Судово-психіатрична експертиза

  • Судово-психологічна експертиза

  • Судово-економічна експертиза

  • Судова товарознавча експертиза

  • Автотоварознавча експертиза

  • Інженерно-технічна експертиза

  • Інженерно-транспортна експертиза

  • Будівельно-технічна експертиза

  • Пожежно-технічна експертиза

  • Гірнично-технічна експертиза

  • Електротехнічна експертиза

  • Агротехнічна експертиза

  • Комп'ютерно-технічна експертиза

  • Експертиза матеріалів і речовин

  • Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів

  • Порядок надання об'єктів на експертне дослідження

  • Експертиза металів і сплавів

  • Експертиза лаків, фарб і покриттів

  • Експертиза нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів

  • Порядок вилучення об'єктів та надання їх на експертизу

  • Експертиза скла та кераміки

  • Експертиза волокон, волокнистих матеріалів і виробів з них

  • Об'єкти експертизи волокон, волокнистих матеріалів та виробів з них

  • Порядок вилучення й дослідження волокнистих матеріалів і виробів з них

  • Експертиза пластмас і полімерів

  • Експертиза рідин, що містять спирт

  • Експертиза парфумо-косметичних виробів

  • Експертиза харчових продуктів

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясопродукти

  • Риба та рибопродукти

  • Хліб та хлібобулочні вироби

  • Кондитерські вироби

  • Алкогольні, слабоалкогольні та безалкогольні напої

  • Порядок відбирання зразків на експертизу

  • Ґрунтознавча експертиза

  • Порядок підбору й надання матеріалів на ґрунтознавчу експертизу

  • Гемологічна експертиза

  • Біологічна експертиза

  • Судово-ботанічна експертиза

  • Судово-зоологічна експертиза

  • Ветеринарна експертиза

  • Екологічна експертиза

  • Одорологічна експертиза

  • Експертиза об'єктів інтелектуальної власності

  • Мистецтвознавча експертиза

  • Лінгвістична експертиза

  • Технологічна експертиза

  • Вибухотехнологічна експертиза

  • Експертиза спеціальних технічних засобів

  • Оцінка висновку експерта