Криміналістичне дослідження матеріалів документів для вирішення ідентифікаційних завдань завжди є складним, багатоступеневим процесом, на окремих стадіях якого виділяють ознаки, що відбивають специфіку складу й властивостей досліджуваного матеріалу. Такі дослідження дозволяють послідовно відносити його до груп із усе більш звуженим обсягом: до матеріалів одного призначення, однієї хімічної природи (роду, класу), до виду в роді, марці, групі, що визначена спільністю походження (виготовлення, збереження, експлуатації), і, в кінцевому підсумку, до індивідуально визначеного обсягу. Для дослідження матеріалів документів застосовують такі методи: вимірювальні (визначення маси об'єктів, лінійних параметрів); дослідження компонентного складу (хімічні, хроматографічні, спектральні та рентгенівські). Послідовність застосування експертом певних методів визначається ступенем руйнування досліджуваних об'єктів при їх дослідженні, інформативністю досліджуваної властивості та чутливістю методу.
Класифікаційним завданням є встановлення факту належності конкретного об'єкта, яким виступають документ, частина документа, до певної групи відповідно до існуючої класифікації. При дослідженні реквізитів документів традиційним класифікаційним завданням є встановлення споживчого призначення технічного засобу, використаного для виготовлення реквізитів у документі, що дозволяє з'ясувати такі питання: принтер якого класу, типу, виду, марки застосовувався для виконання тексту документа; копіювально-розмножувальний апарат якого типу, моделі використовувався для виконання копії документа. Аналогічні завдання вирішуються і для визначення споживчого призначення матеріалів, з яких виготовлені певні документи. Часто класифікаційні завдання вирішуються стосовно об'єктів, що піддавалися суттєвим змінам, зокрема щодо матеріальних утворень, які ймовірно були документами або виробами з паперу і картону. Наприклад, стосовно золи можна виявити наявність у ній залишків спалених цінних паперів, грошових знаків, наявність залишків паперових виробів, і яких саме.
Відповідно до мети дослідження і безпосередніх об'єктів дослідження у ТЕД виокремлюють два види досліджень: експертизу реквізитів документів і експертизу матеріалів документів. У кожному з цих видів ТЕД за тим самим принципом виокремлені її підвиди та різновиди.
Об'єктами експертизи реквізитів документів є реквізити та технічні засоби, які використовуються для виготовлення документів, для внесення змін до змісту документа, для обробки документа. Реквізити документа за способом виконання поділяють на такі групи:
• рукописні реквізити (тексти, короткі записи, підписи);
• відбитки друкарських форм (відбитки печаток і штампів, зображення компостерів і перфораторів, знакодрукувальних апаратів);
• наклеєні реквізити (фотознімки, марки, голографічні зображення, ярлики);
Технічні засоби для виконання реквізитів у документах за споживчим призначенням поділяють на дві групи; пишучі прилади (чорнильні ручки, кулькові ручки, фломастери, гелеві ручки та ручки типу ROLLER, олівці); друкарські форми (кліше, компостери, реформатори, знакодрукувальні пристрої, поліграфічна та розмножувальна техніка).
Цей вид експертизи вирішує завдання: встановлення способу виконання реквізитів документів; визначення давності виконання (нанесення) реквізитів документів; встановлення факту і способу зміни реквізитів документів; встановлення первинного змісту реквізитів; виявлення слабковидимих, невидимих і таких, що не читаються, реквізитів; ідентифікація технічних засобів, що використовувалися для виконання реквізитів документа.
Відповідно до класифікації реквізитів за способом виконання в межах експертизи реквізитів документів виокремлюють експертизи: рукописних реквізитів, відбитків друкарських форм: наклеєних реквізитів.
Перед експертизою рукописних записів можуть бути поставлені такі питання:
• 1) Яким способом виконані записи (безпосередньо пишучим приладом або з використанням копіювально-розмножувальної техніки, шляхом монтажу)?
• 2) Пишучим приладом якого роду (виду) виконані дані записи?
• 3) Чи виконано рукописний текст пишучим приладом, наданим на дослідження?
• 4) Які властивості має підкладинка, на котрій знаходився документ при його виготовленні (м'яка, тверда, шерехата, чиста, забруднена і чим саме)?
• 5) Чи виконано підпис з попередньою технічною підготовкою, за допомогою факсиміле?
• 6) У якій послідовності нанесені штрихи рукописних записів, що перетинаються, та інших реквізитів даного документа?
• 7) Чи піддавалися змінам рукописні записи в документі шляхом дописування, домальовування окремих штрихів, виконання одних штрихів поверх інших?
• 8) Чи піддавалися рукописні записи в наданому на дослідження документі змінам шляхом підчистки?
• 9) Чи піддавалися рукописні записи в наданому на дослідження документі змінам шляхом травлення (змивання)?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Техніко-криміналістична експертиза документів“ на сторінці 3. Приємного читання.
