Велика Британія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Глава держави – спадковий монарх (королева) Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Монарх є Главою Британської Співдружності – добровільної асоціації 53 незалежних держав, багато з яких є колишніми британськими колоніями.

Монарх займає свою посаду за кастівською системою спадщини, що означає передачу трону старшому сину, а в разі його відсутності старшій дочці. Монарх – символ єдності нації та гарант стабільності у суспільстві.

Монарх-особа недоторканна. Він не підлягає арешту, адміністративній, громадській відповідальності, не може бути затриманим.

Монарх політично нейтральний, він не може бути членом будь-якої політичної партії, не підлягає політичній відповідальності. У сфері реального управління влада монарха обмежена.

Основні його функції: представницька, номінальна, церемоніальна, символічна.

Монарх очолює верховну законодавчу, виконавчу та судову владу, хоча фактично виконує представницькі функції. Формально призначає ряд посадових осіб, зокрема Прем'єр-міністра, міністрів, скликає та розпускає нижню Палату парламенту тощо. Є головнокомандувачем збройних сил Великобританії, оголошує війну та мир, представляє державу у міжнародних відносинах, здійснює право помилування. На практиці переважна більшість повноважень монарха, як і в решті парламентських конституційних монархій, реалізуються Урядом.

Особливу роль у здійсненні влади монарха відіграє Таємна рада, яка діє ще з ХШ ст. До неї входять Прем'єр-міністр, усі члени Кабінету міністрів, колишні члени Кабінету, інші особи, що призначаються монархом за рекомендацією Прем'єр-міністра (близько 300 осіб), його кворум – 3 особи. Рішення ради оформляється наказом, який видає монарх від імені ради. Ці накази оформляють рішенням Кабінету міністрів.

Незважаючи на усталену думку про формальність зазначеного органу, все ж у деяких випадках монарх суттєво впливає на здійснення державної влади, а також на правовідносини з державами – членами Співдружності націй.

Законодавча влада

Парламент Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії є вищим законодавчим органом у Сполученому Королівстві та Королівських заморських територіях. Він належить Короні та Парламенту, що складається з Палати лордів та Палати громад.

До Палати громад входить 650 членів, які обираються на основі рівного, прямого голосування за мажоритарною виборчою системою відносною більшістю в одномандатних округах. Головує на засіданнях нижньої палати Парламенту спікер, який має право голосу лише в тому випадку, якщо голоси членів палати розділилися порівну. При цьому його позиція є вирішальною. Палата громад має значну перевагу за сукупністю повноважень та впливом на законодавчий процес.

Депутати Палати громад обираються на 5 років за мажоритарною системою відносною більшістю прямим і таємним голосуванням на основі загального виборчого права особами, яким виповнилося 18 років. Депутати володіють індемнітетом.

Депутати володіють обмеженим депутатським імунітетом на період сесії, а також протягом 40 днів до її початку і після завершення.

Функції Палати громад: усі рішення Парламенту стають законами, оскільки немає механізмів, які б спростовували прийняті Парламентом акти; законотворча діяльність; розробка та вирішення питань загальнодержавного характеру; судові функції у випадках “злочинів проти Парламенту”; формування звинувачення і порушення процедури імпічменту; формування Уряду.

Органи Палати громад:

Спікер (обирається із складу партії більшості на першій сесії новообраної палати; обирається на весь термін роботи палати; після обрання спікер є політично нейтральною особою. На термін головування в палаті виходить із партії; забезпечує організацію роботи палати; головує на сесійних засіданнях палати.

Заступники спікера (обираються разом із спікером у кількості 3 осіб; допомагають спікеру в організаційно-управлінській діяльності в палаті; у разі відсутності спікера один із заступників його заміщає).

Партійні фракції (партійні фракції створюються на підставі партійної належності депутатів. Вони розділяють своїх представників за відповідними комітетами; визначають парламентських організаторів партій (батогів), які забезпечують дотримання партійної дисципліни членами фракцій під час голосування).

Постійні комітети нижньої палати (у Палаті громад існує 5 постійних комітетів, які не мають постійної спеціалізації. До складу комітетів входить до

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Велика Британія“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія
  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща