Мальта

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Республіка Мальта розташована на острові в Середземному морі на відстані 93 км від Сицилії та 290 км – від Тунісу.

Вступ до ЄС – 1 травня 2004 р.

Державний Прапор складається з двох частин: білої – біля держака і червоної – у вільній частині. На білому полі у верхньому кутку полотнища біля держака зображений облямований червоним знак англійського ордена Святого Георгія. Державний Герб – щит, що являє собою геральдичне зображення прапора Мальти, над щитом розміщена золота стіна- корона з вісьмома вежами (видно тільки 5), що символізує зміцнення Мальти і означає місто-державу. Навколо щита дві гілки: праворуч оливкова, ліворуч – пальмова, що означають світ і природу Мальти, перев'язані внизу білою з червоним виворотом стрічкою, на якій великими чорними літерами написано “Республіка Мальта”.

Столиця – м. Валетта (населення – 9 тис осіб).

Великі міста: Біркіркара (населення -21,2 тис. осіб), Годуй (17,7 тис. осіб), Моста (16,7 тис. осіб), Аттард (10,2 тис. осіб).

Населення

Чисельність населення Мальти становить 397,5 тис. осіб.

Близько 98% населення є корінними жителями – мальтійцями. На острові проживає також кілька тисяч англійців та італійців.

Мальта, що розміщена між Африкою та Європою, є мостом для нелегальних іммігрантів. Останнім часом стрімко зростає кількість африканського населення поряд з кількістю інших іммігрантів (лівійцями, єгиптянами, марокканцями).

Понад 94% населення Мальти є жителями у міст. На острові Гоцо проживає приблизно 30 тис. осіб, решта – на острові Мальта, не рахуючи кількох сімей, що живуть на Коміно.

Щільність населення – 1283 осіб/км2.

Середня тривалість життя

Середній показник тривалості життя становить: 80,9 роки (чоловіки – 78,6, жінки – 83).

Мова

Офіційні мови – мальтійська і англійська, доволі поширеною є також італійська. Незважаючи на значний природний приріст населення, спостерігається деяке зменшення його чисельності (у 1963-1971 pp. в середньому на 0,1% за рік). Щороку в пошуках роботи країну залишає кілька тисяч осіб, емігруючи переважно до Австралії, Великобританії і Канади (за 1946-1970 pp. виїхало понад 100 тис. осіб). З економічно активного населення (100 тис. осіб, або 31,4% від усього населення) працює: в промисловості 23,3%; будівництві 12,6%; сільському господарстві і рибальстві 6,2%; у сфері обслуговування 57,9%.

Релігія

На Мальті домінуюче становище займає Римсько-католицька церква. 97,3% мальтійців – переконані католики, Атеїстів серед місцевих жителів практично немає. У країні зведено понад 360 церков і каплиць, багато з них являють собою пам'ятки архітектури. Всього в країні зареєстровано близько 30 релігійних об'єднань. На Мальті є свої парафії у англіканської церкви, що зберігаються ще з часів, коли Мальта була британською колонією, синагога, офіційна мечеть. Найпопупярнішою релігією після римсько-католицького християнства є іслам. Представники традиційних християнських конфесій – православної, вірмено-григоріанської – є нечисленними.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мальта“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта
  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща