Бельгія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Бельгія (Королівство Бельгія) – держава у Західній Європі. На півночі омивається Північним морем. На суходолі межує на півночі з Нідерландами (450 км), на сході – з Німеччиною (167 км) і Люксембургом (148 км), на півдні – з Францією (620 км). Протяжність кордонів: загальна -1482 км, із них – 73,1 км морський кордон.

Вступ до ЄС – 25 березня 1957 р.

Державний Прапор Королівства Бельгії складається з чорної, жовтої й червоної доземних смуг. Чорний колір символізує силу, жовтий означає зрілість, повність сили, що їх досягають мудрістю. Червоний – символ перемоги, досягнутої внаслідок виявленої хоробрості, мужності й жертовності. Державний Герб. Існує три герби – малий, середній та великий. Основним елементом кожного з них є національний символ бельгійців – золотий лев з червоними кігтями та язиком на чорному щиті – це так званий бельгійський лев. Навколо щита золотий ланцюг зі знаком Ордена Леопольда. Щит увінчаний великогерцогською короною. За щитом розміщені перехрещені жезли: один жезл – із золотим левом – символ незалежності Бельгії, другий – із “рукою правосуддя” – символ справедливості. На червоній стрічці золотими літерами написаний національний девіз бельгійців – “Єдність дає силу”. На великому та середньому гербах ще присутні по боках щитотримачі – золоті леви, кожен з яких тримає прапор Бельгії, позаду – увінчана королівська мантія, нагорі якої можна побачити королівську корону – символ королівської влади, яка дотепер присутня в Бельгії. Великий герб також має позаду мантії 9 прапорів та штандарт бельгійських провінцій.

Столиця – м. Брюссель (1,1 млн населення).

Великі міста: Антверпен (511,7 тис. населення), Льєж (195,9 тис.), Гент (248,8 тис.), Шарлеруа (203,81 тис.), Схарбек (130,6 тис.).

Населення

Загальна чисельність населення – 10,3 млн жителів. Населення Бельгії складається з двох груп: фламандців (близько 5 млн населення), які населяють північні та центральні провінції Бельгії (Західна і Східна Фландрія, Фламандський Брабант, Антверпен, Лімбург) та розмовляють нідерландською, і валлонів (близько 4 млн населення), що живуть у південних провінціях (Ено, Намюр, Льєж, Люксембург) і своїми говірками близькі до північних французів. Крім того, у Бельгії живуть італійці (близько 161,5 тис.), французи (близько 55,3 тис.), нідерландці (понад 49,7 тис.). Невелика німецькомовна громада Бельгії проживає на сході країни в провінції Льєж.

Склад населення: фламандці – 58%, франкомовні Валлонії і Брюсселя – 31%, інші – 11%.

Щільність населення – 365 осіб на 1 км2.

Середня тривалість життя

Середній показник тривалості життя у 2012 р. становив: 80,5 року (чоловіки – 77,8, жінки – 83,1).

Мова

Офіційні мови – нідерландська (у Фландрії та Брюсселі), французька (у Валлонії та Брюсселі), німецька (друга офіційна на землях німецькомовної громади). На півночі, у Фландрії, розмовляють здебільшого нідерландською (55% населення країни); на півдні, у Валлонії – французькою (32%); 11% бельгійців двомовні; на самому сході Валлонії – німецька (0,6%). У Брюссельському регіоні розмовляють французькою й нідерландською мовами. У Фландрії за офіційну мову править тільки нідерландська, у Валлонії – французька (на землях Німецькомовної громади ще й німецька), а в Брюсселі за офіційні вважають французьку та нідерландську мови.

Грамотність – 99% населення країни зі шкільного віку вміють читати і писати.

Освіта – за освіту відповідають французька, фламандська і німецько- мовна спільноти. Навчання обов'язкове і безкоштовне для всіх дітей у віці від 6 до 16 років і у вечірніх школах до 18 років. Неграмотність практично відсутня. Існує 8 університетів, частина з яких є державними або “офіційними” на

вчальними закладами. їх фінансування здійснюється за рахунок бюджетів урядів спільнот. Інші – засновані приватними особами та організаціями й мають назву “незалежних” чи “вільних”, фінансування з приватних джерел.

Релігія

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Бельгія“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія
  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща