Угорщина

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Угорщина (Мадярщина) розташована в Центральній Європі й межує зі Словаччиною на півночі, Україною – на північному сході (спільний кордон 105 км), Румунією – на південному сході, Сербією та Хорватією – на півдні, Словенією – на південному заході і Австрією – на заході. Максимальна відстань з півночі на південь – 268 км, зі сходу на захід – 528 км.

Вступ до ЄС – 1 травня 2004 р.

Державний Прапор – полотнище з червоної, білої та зеленої горизонтальних смуг. Червоний колір символізує кров угорських патріотів, пролиту в боротьбі за незалежність Угорщини. Білий колір – символ моральної чистоти і благородства ідеалів угорського народу. Зелений колір – символ надії на краще майбутнє країни.

Державний Герб являє собою розділений вертикально надвоє геральдичний щит. Права частина щита – вісім горизонтальних червоних і срібних смуг, що чергуються. У лівій частині щита на червоному полі зображений срібний шестикінечний хрест, який стоїть на увінчаному золотою короною середньому з трьох зелених горбів. Щит увінчаний короною святого Стефана.

Столиця – м. Будапешт (1,7 млн населення).

Великі міста: Дебрецен (207,3 тис. населення), Мішкольц (169,2 тис. населення), Сегед (168,9 тис. населення), Печ (157,7 тис. населення).

Населення

Населення країни становить 10,1 млн осіб. У містах проживає 67,2%, у селах – 32,8% населення.

Переважну більшість населення становлять угорці. Серед національних меншин найбільшою етнічною групою є цигани (190 тис. осіб), далі – німці (62 тис. осіб), словаки (18 тис. осіб), хорвати (15 тис. осіб), румуни (8 тис. осіб), українці (5 тис. осіб), серби (4 тис. осіб), словенці (3 тис. осіб), поляки (З тис. осіб), греки (2,5 тис. осіб), болгари (1,3 тис. осіб).

Щільність населення – 107 осіб на 1 км2.

Середня тривалість життя

Середній показник тривалості життя в 2012 р. становив: 75,3 року (чоловіки – 71,6, жінки – 78,7).

Мова

Державна мова – угорська. Багато угорців знають одну з іноземних мов – англійську, німецьку, російську.

Релігія

Більшість жителів Угорщини – католики (67,5%; у тому числі греко-католики – 2,6%). Близько чверті населення країни належить до різних протестантських деномінацій (кальвіністи – 20%, лютерани – 5%). Православні становлять 2,7%, іудеї 1%, ще 3,8% є прихильниками інших християнських конфесій і нехристиянських релігій, а також атеїстами.

Площа території

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Угорщина“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина
  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща