Хорватія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Хорватія (Республіка Хорватія) розташована на півдні Центральної Європи і заході Балканського півострова, колишня союзна республіка в складі Югославії, що стала незалежною в 1991 р. Межує на північному заході зі Словенією (501 км), на північному сході – з Угорщиною (329 км) та Сербією (241 км), на півдні – з Боснією і Герцеговиною (932 км) та Чорногорією (25 км). Загальна довжина сухопутного кордону становить 2197 км. На заході омивається Адріатичним морем.

Вступ до ЄС – 1 липня 2013 р.

Державний Прапор – прямокутне полотнище з трьох рівновеликих горизонтальних смуг (верхньої – червоної, середньої – білої і нижньої – синього кольору); з гербом Республіки Хорватія посередині.

Державний Герб являє собою щит, на якому в шаховому порядку розташовано 25 червоних і білих квадратів. Зверху щит прикрашає стилізована корона, що складається з п'яти ланок у вигляді історичних гербів Хорватії, Республіки Дубровник, Істрії, Далмації і Славонії.

Столиця – м. Загреб (792,9 тис. населення).

Великі міста: Спліт (167,1 тис. населення), Рієка (128,4 тис. населення), Осієк (84,1 тис. населення), Задар (71,5 тис. населення).

Населення

Населення в 2014 р. становило 4,2 млн жителів.

Щільність населення країни – 76 осіб на 1 км2.

Етнічні групи

Найчисельнішими національностями в 2011 р. були хорвати та серби, на яких припадало близько 95% населення країни. Питома вага сербів значно скоротилася з часів розпаду Югославії (з 12,2% у 1991 р. до 4,4% у 2011 р.), тоді як питома вага хорватів зросла (з 78,1% до 90,4%). У Хорватії проживають також значні громади босняків, італійців, албанців та ін.

Середня тривалість життя

Середній показник тривалості життя в 2012 р. становив: 77,3 року (чоловіки – 77,3, жінки – 80,6).

Мова

Найпоширеніші рідні мови населення Хорватії: хорватська – 4,1 млн осіб (95,6%); сербська – 52,9 тис. осіб (1,23%); італійська – 18,6 тис. осіб (0,43%); албанська – 17,1 тис. осіб (0,40%); боснійська – 16,9 тис. осіб (0,39%); циганська -14,4 тис. осіб (0,34%); угорська -10,2 тис. осіб (0,24%); словенська – 9,2 тис. осіб (0,22%); сербсько-хорватська – 7,8 тис. осіб (0,18%).

Релігія

Релігійний склад населення Хорватії: римо-католики – 86,3%; православні – 4,4%; мусульмани – 1,5%; протестанти – 0,3%; атеїсти та агностики – 4,6%; інше – 3,2%.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хорватія“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія
  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща