Велика Британія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

• Північної Ірландії (6 графств, 24 районів, 2 міста).

Залежні території (столиця):

• Європа: Акротірі і Декелія (Епіскопі); Гібралтар; Мен (Дуглас);

• Нормандські острови: Гернсі (Сент-Пітер-Порт), Джерсі (Сент-Гелієр), Герм, Олдерні (Сент-Енн), Арк;

• Карибські острови: Ангілья (Валлі); Бермудські острови (Гамільтон);

• Британські Віргінські острови (Род-Таун); Кайманові острови (Джорджтаун); Монтсеррат (Плімут); Теркс і Кайкос (Коберн-Таун);

• Атлантичний океан: Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да- Кунья (Джеймстаун); Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови (Кінг- Едвард-Пойнт). Фолклендські острови (Порт-Стенлі);

• Тихий океан: Піткерн (Адамстаун);

• Індійський океан: Британська територія в Індійському океані (військова база Дієго-Гарсія);

• Антарктика: Британська антарктична територія (Ротера).

Королівські округи – Шотландії, Уельсу і Північної Ірландії, кожна з яких

має власний адміністративний устрій.

Історичні провінції: Англія (35 графств, Великий Лондон і 50 унітарних органів влади, з яких 36 є міськими боро), Уельс або Вельс (22 унітарних органи влади – графства і боро), Шотландія (29 унітарних органів влади і 3 острівні адміністративно-територіальні одиниці), Північна Ірландія (26 районів). Острів Мен і Нормандські острови не є частиною Великої Британії, а залежними від Великої Британії територіями.

У районі Карибського басейну Велика Британія має залежні території – Ангілья, Бермудські острови, Віргінські острови, острови Кайман, Монтсеррат, острови Теркс і Кайкос; в Індійському океані – Британська територія в Індійському океані у Південній Атлантиці – Фолклендські острови, Південні Сандвічеві острови, острови Південна Д жорджія, Сент-Гелен (острів Вознесіння та острови Тристан-да-Кунья включно), у східній частині Тихого океану – острови Піткерн; на Європейському континенті британською колонією згідно з Утрехтським мирним договором 1713 р. є Гібралтар. Крім того, Британські Антарктичні території об'єднують Південні Оркнейські острови, південні Шетландські острови й частину Антарктиди.

Форма адміністративно-територіального устрою – унітарна держава, хоча три з чотирьох історичних провінцій (крім Англії) мають значну міру автономії. Держава займає острів Великобританія, північно-східну частину острова Ірландія, острови Англії, Уайт, Нормандські, Оркнейські, Гебридські, Шетландські та низку дрібніших островів. Західні береги Великобританії омиваються водами Атлантичного океану, а східні та південні, звернені до Західної Європи, – Північним морем та неширокими протоками Ла-Манш і Па-де-Кале.

Державний устрій

Сполучене Королівство – конституційна монархія, яку очолює король або королева. За державно-територіальним устроєм – унітарна держава. За змістом правління – конституційна. За найбільш впливовим суб'єктом державної влади – парламентська. За формою правління – монархія.

Як особливості її державної форми правління виділяють три важливих фактори, що відрізняють Сполучене Королівство від систем, де більшими повноваженнями наділений Парламент. Такими факторами є: 1) королівська прерогатива, згідно з якою монарх може здійснювати владу тільки за певних обмежених обставин; 2) суверенний імунітет, відповідно до якого суверенна держава не підпорядковується органам влади інших держав. Цей принцип поширюється як на законодавчу й виконавчу, так і на судову юрисдикцію чужоземної держави; 3) значний духовний вплив, за якого виконавчі, судові органи, поліція і збройні сили є вірними Короні.

Британська Конституція не кодифікована і має як письмові, так і неписьмові джерела. До перших належать акти Парламенту, а також судові рішення. Другі називають конституційними звичаями (конвенціями).

Глава держави

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Велика Британія“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія
  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща