Комісія 1 – Регіональний розвиток, економічний розвиток, місцеві та регіональні фінанси (підкомісія 1 – Місцеві та регіональні фінанси).
Комісія 2 – Просторове планування, сільське господарство, полювання, рибальство, лісництво, морське навколишнє середовище та гірські райони (підкомісія 2 – Туризм і сільські райони).
Комісія 3 – Транспорт і системи комунікацій (підкомісія 3 – Телезв'язок).
Комісія 4 – Міська політика.
Комісія 5 – Планування та використання землі, довкілля й енергетики.
Комісія 6 – Навчання й виховання.
Комісія 7 – Громадянство Європи, дослідження, культура, молодь і споживачі (підкомісія 7 – Молодь і спорт).
Комісія 8 – Економічна і соціальна єдність, соціальна політика й охорона здоров'я.
Висновки Комітету обговорюються на засіданнях зазначених фахових комісій, після чого виносяться на пленарне засідання для остаточного ухвалення.
Важливу роль у реалізації фінансової та монетарної політики ЄС відіграють фінансові інституції – Європейський інвестиційний банк і Європейський центральний банк.
Європейський інвестиційний банк створено у 1958 р. відповідно до Договору про Європейське економічне співтовариство для сприяння розвитку, інтеграції і співпраці шляхом надання інвестиційних позик. Позики надаються під однаковий відсоток, що забезпечує збалансованість управління позикою в частині погашення заборгованості. Позики надаються для розвитку відсталих європейських регіонів і реалізації проектів, що становлять спільний інтерес.
Відповідно до ст. 267 Договору основне завдання Банку полягає у сприянні за допомогою власних ресурсів і доступу на ринок капіталу збалансованому та стійкому розвитку спільного ринку. Це означає, що Банк переважно має діяти як джерело інвестиційних ресурсів для проектів, які сприяють досягненню певних цілей ЄС. Банк працює на некомерційні основі, уповноважений надавати позики та гарантії для полегшення фінансування трьох типів проектів у всіх секторах економіки:
• проектів для розвитку найменш розвинутих регіонів ЄС;
• проектів для модернізації або конверсії підприємств, розвитку підприємницької діяльності в нових галузях, які є пріоритетними з огляду на прогресивне функціонування спільного ринку;
• проектів, що мають спільний інтерес для кількох країн-членів (підтримка проектів загальноєвропейського масштабу в галузях транспорту, зв'язку, охорони навколишнього середовища, енергетики).
Фінансові ресурси Банку складаються з оплаченої частини статутного капіталу, накопичених резервів, а також запозичених коштів. Проекти, в які Банк вкладає гроші, мають відповідати певним критеріям, а саме:
• сприяти виконанню завдань ЄС, зокрема підвищувати конкурентоспроможність європейської промисловості та малих підприємств, стимулювати розвиток інформаційних технологій;
• здійснюватись переважно на користь найвідсталіших регіонів;
• залучати інші джерела фінансування.
Приблизно 90% від банківських позик Європейського інвестиційного банку призначаються для реалізації проектів у межах держав-членів, а решта – для реалізації проектів поза їх межами. За межами Європейського Союзу Банк здійснює фінансові операції за рахунок як власних коштів, так і (за умови одержання відповідних повноважень) бюджетних коштів ЄС або окремих країн – учасниць Союзу. Крім країн – членів ЄС, Банк надає кредити країнам, які підписали з Європейським Союзом угоди: учасникам Ломейської конвенції; країнам, що підписали угоди про співробітництво, а також перебувають в асоціації з ЄС (наприклад країнам – членам Європейської асоціації вільної торгівлі). Із країн, які не входять до складу ЄС, найбільш численною є група країн, що розвиваються (зокрема Африки, Карибського басейну і Тихого океану, які свого часу у м. Ломе (Тоголезька Республіка) підписали відповідні конвенції, що передбачають досить широку кооперацію між цими країнами і ЄС, у тому числі надання учасникам Ломейської конвенції фінансової допомоги і кредитів).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу“ на сторінці 9. Приємного читання.
