Розділ ХІІ. Адвокат у цивільному та адміністративному судочинстві

Водночас існують моменти, які суттєво впливають на побудову взаємин адвоката з клієнтом.

Дещо іншими є певні умови та обставини такої роботи. У процедурі надання юридичної допомоги у цивільних справах не фігурують такі поняття, як кримінальний злочин, досудове слідство, слідчий ізолятор, суд присяжних, не доводиться стикатися з підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, слідчим, прокурором.

Уся робота адвоката, якщо він запрошується клієнтом до участі в якості представника, відбувається в суді і має такі три послідовні фази,: підготовка до справи, участь у судовому засіданні, процедура оскарження. Статус представника у цивільній справі, його права, обов'язки, а також обставини, що унеможливлюють участь у справі в такій якості, регламентовані Цивільно-процесуальним кодексом.

При виконанні представницьких функцій у цивільній справі адвокат позбавлений психологічних навантажень, пов'язаних із процедурою систематичного контакту з обвинувачуваним (нерідко злочинцем) у слідчому ізоляторі та необхідністю по-діловому розмовляти з людиною, що, можливо, холоднокровно скоїла страшний злочин.

Цивільні справи дуже рідко бувають схожими на багатомісячні судові процеси з сотнями злочинних епізодів та десятками підсудних на лаві. За рідкісними винятками, цивільні справи вирішуються кількагодинним, часом кількаденним судовим засіданням.

Клієнт, з яким, здебільшого, доводиться працювати адвокатові в цивільних справах, - це законослухняна, без кримінального забарвлення людина, що досягнення своєї мети вважає справедливою.

З іншого боку, на адвоката у цивільних справах очікують складнощі, які за своєю психологічною напруженістю не поступаються кримінальним справам.

Приклад. Якось під час чергування Ф. в юридичну консультацію зателефонували з райкому партії і попросили терміново та позачергово прийняти скаржника і надати йому дієву юридичну допомогу. Якби останній звернувся безпосередньо в юридичну консультацію, він на загальних підставах отримав би таку допомогу і без партійних дзвінків. Але дзвінок з райкому всіх насторожив.

Через деякий час поріг консультації переступив невеличкий на зріст, худорлявий, із запалими щоками та з дуже товстою папкою в руках чоловік. Привітавшись, він сповістив, що з явився за дзвінком з райкому партії.

До відвідувачів з подачі високого начальства адвокати ставляться насторожено. Черговий адвокат запропонував останньому сісти і викласти суть справи. "Моє прізвище Н.", - відповів відвідувач і замовк на декілька хвилин, поглядаючи на адвоката. "А що далі?" - спокійно запитав останній. "Як, вам не знайоме моє прізвище? - здивовано потиснув плечима відвідувач, - мене вже і в Києві, і в Москві знають..."

Одним словом, це був той рідкісний екземпляр скаржника, якому не стільки був потрібен результат, скільки сам процес. Більше того, результат позбавив би його від бурхливої діяльності на ниві викривача чужих недоліків.

Він уміло і винахідливо використовував існуючі закони і з кожною інстанцією, куди він звертався, кількість персон, які, на його думку, заслуговували на стягнення та покарання, зростала, скарги множились. Будучи інвалідом, він за тих часів користувався безоплатною допомогою і в такий спосіб міг розтягнути своє хобі на чималий строк.

Протягом 7 місяців Ф. всіма силами уникав втягування в діяльність запеклого скаржника, доки не придумав якусь хворобу і поїхав на кілька тижнів лікуватися.

Далеко не кожний адвокат схильний до такого роду роботи з різних міркувань та обставин. Такими справами займаються переважно адвокати-роботяги, ті що, в основному, практикують консультаційну роботу.

Взаємини з клієнтами у цивільних справах слід будувати на реальності претензій та вимог у своїй позиції. Клієнта слід орієнтувати на реальну можливість у справі і ніколи не балансувати між припущеннями та обіцянками. У стосунках має домінувати повна ясність щодо можливих результатів справи.

Особливості адміністративного процесу.

Нову сторінку в адвокатській діяльності відкриває початок ери функціонування адміністративних судів в Україні. Загальним результатом цієї значної події в житті держави є здійснення реального кроку у збільшенні вагомості судової влади, в наданні їй права вирішувати питання в галузі взаємовідносин гілок влади та впливу на організаційні питання в їхній діяльності.

Для адвокатури це означає появу величезного пласта справ у сфері державного управління і можливості брати участь у вирішенні спорів державного значення.

Юрисдикція цих судових установ визначена ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з Законом, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В адміністративних судах можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.