Розділ ХІІ. Адвокат у цивільному та адміністративному судочинстві

Одна і та ж особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета суперечки або беруть участь у справі на другій стороні. Не можуть бути представниками в суді особи, які діють у цьому процесі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок.

Судді, слідчі, прокурори не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідного органу, що є стороною або третьою особою у справі, чи як законні представники.

Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути засвідчені такими документами:

- довіреністю фізичної особи;

- довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника;

- свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи мав бути засвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.

Повноваження адвоката як представника можуть також засвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням або договором.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, засвідчені суддею, додаються до справи. Фізична особа може надати повноваження представникові за усною заявою, яка заноситься до журналу судового засідання.

Повноваження представника в суді регламентуються ст. 44 ЦПК, згідно з якою:

- представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа;

- обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності;

- підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначається статтями 248-250 Цивільного кодексу України;

- про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви або усної заяви, зробленої у судовому засіданні.

У разі відмови представника від наданих йому повноважень представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони.

Крім осіб, які беруть участь у справі, учасниками цивільного процесу є секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу.

Правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутньою в судовому засіданні.

Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі. Інтереси кожної зі сторін у суді представляє адвокат, до завдань якого входить надання максимально якісної правової допомоги довірителю у доведенні своєї правоти, "своєї" справедливості. Робити це слід, спираючись на закон, дотримуючись поваги до суду і свого колеги, що представляє інтереси протилежної сторони. При розборі доказів неприпустиме зневажання почуттів і гідності учасників судових суперечок. Виконання цих вимог можливе лише за наявності високого професіоналізму, загальної культури і знання законів етики.

При розгляді цивільних скарг поняття справедливості набуває відносного характеру і, нерідко не збігається з вимогами закону. Проте адвокат, що представляє кожну зі сторін, у тому числі і несумлінного, на його думку, відповідача, повинен грамотно відстоювати законні інтереси останнього навіть за тих умов, коли він особисто засуджує поведінку свого довірителя. Подібні питання вирішуються не в суді під час виконання місії представника сторони у справі, а при укладенні угоди з надання правової допомоги.