РОЗДІЛ III. ПІДГОТОВКА АДВОКАТОМ ДОКАЗОВОЇ БАЗИ

Один з найпоширеніших способів одержання інформації - прийняття на роботу людей, які працювали в конкуруючій юридичній компанії, щоб використати їхні знання та можливості одержання інформації ("перевербування"). Як правило, це можуть дозволити собі великі юридичні компанії. Таке вливання "свіжої крові" може дати позитивний результат. В Україні є випадки впровадження своїх працівників на роботу в суди (насамперед господарські). За певних умов таке впровадження може дати на тривалий час одержання цінної інформації буквально зсередини судової системи, а також у пошуку клієнтів. Недооцінювати масштаби такого явища не варто.

Автору цих рядків окремі колеги нарікали на те, що він "розкриває секрети професії". З цього приводу скажу так. Жодних особливих секретів професії адвоката немає. Проте є певний специфічний набір прийомів і методів, якими має володіти адвокат для того, щоб успішно представляти інтереси клієнта. Для підвищення рівня правосуддя важливо, щоб адвокати обох сторін мали достатній рівень підготовленості, що так чи інакше змусить підтягуватись на цей рівень і суддів. Нині бачимо, на жаль, іншу тенденцію, коли рівень кваліфікації суддів вищий, ніж адвокатів.

Окремі компанії (зокрема у справах про банкрутство тощо) не бажають показувати свою заінтересованість у певній справі. У таких випадках використовують метод залучення компанії-прикриття, яка, своєю чергою, наймає адвокатів для ведення справи із санації конкретного підприємства та викупу. Нерідко для цього залучають відомого їм арбітражного керуючого та за його допомогою одержують певні вигоди від процесу банкрутства.

Успішним є і проникнення до баз даних юридичних фірм, що дає інформацію про клієнтів, справи, які веде юридична фірма, методику підготовки документів тощо. Публікацій на цю тему щодо юридичних фірм майже немає, втім є приклади з практики хакерів.

Студент коледжу одержав доступ до комп'ютерної мережі американського департаменту оборони і повітряних сил, використовуючи домашній комп'ютер. Група підлітків зламала комп'ютерну систему лабораторії ядерної зброї (причому один з них закінчив тільки шеститижневі комп'ютерні курси). Радянські спеціалісти в 1981 році зламали базу даних виробництва літаків у Локхіді, а також дісталися до "Край-1", головної комп'ютерної системи Британії, та вирахували систему ядерної зброї тощо.

Слід зауважити, що у конкурентній боротьбі різних юридичних фірм для одержання інформації може бути використано ті самі прийоми, що й у системі економічного шпіонажу. Особливо успішним вважається залучення жінок-агентів, яких тренують бути "ластівкою", тобто агентом-шпигуном. Так, секретарка, що працювала 26 років на президента Західної Німеччини, передала секретну інформацію про зброю тощо за допомогою фотокамери, вмонтованої в тюбик губної помади — і все заради свого коханця зі Східної Європи[1].

Велика частина інформації може бути одержана під час проведення семінарів, юридичних форумів тощо. Участь у таких семінарах дозволяє зав'язати знайомства із суддями, представниками Міністерства юстиції тощо. Тому відомі юридичні фірми самі намагаються організувати семінари, які забезпечують клієнтів і можливість спілкування із суддями, іншими державними посадовими особами у неофіційній обстановці. Так проводились семінари в Ялті у фешенебельному готелі "Інтер", куди судді Верховного Суду та Конституційного Суду України залюбки приїжджали на семінар.

Це дозволило одержати інформацію про судову практику та поставити запитання "з перших рук".

Новий ЦПК передбачив можливість розкриття інформації, яка становлять банківську таємницю. Розкриття такої інформації через треті фірми може бути використано в інтересах особи-замовника, який має намір подати позов, використавши таку інформацію. Тобто прямо така особа звернутись до суду не може, оскільки її заява ґрунтується на спорі і суд запропонує подати позов на загальних підставах (ст. 289 ЦПК). Щоб обійти це правило, використовують третю фірму, яка може безпосередньо звернутися з вимогою про розкриття інформації.

Існують методи свідомо недобросовісного підходу до усунення конкурентів або небажаного судді. Наприклад, з'ясовують рахунок судді або його родичів у банку і перераховують на цей рахунок певну суму коштів від імені другої сторони (такі факти мали місце). Після цього адвокат у судовому засіданні заявляє відвід судді, стверджуючи, що хоч і немає підстав говорити про наявність корупційних відносин, але чомусь такі кошти надходили конкретному судді.

У справі за позовом прокурора одна зі сторін заявила відвід судді на тій підставі, що вона як дочка прокурора зберігає тісні зв'язки з прокуратурою і через добрі, товариські стосунки може вирішити справу необ'єктивно. Як це не дивно, але відвід було задоволено.

Отже, юридичні фірми, адвокатські об'єднання, володіють великим масивом інформації, яку в недобросовісних руках може бути використано проти клієнтів. За допомогою різних методів і самі юридичні фірми й адвокати можуть одержати інформацію, яка за певних обставин може бути використана як доказ у цивільній справі.

Глава 4. Попередня оцінка та тлумачення змісту доказів і положень закону

Оцінку доказам у кінцевому рахунку дає тільки суд. Одним із перспективних напрямів досудової підготовки до справи є одержання попереднього тлумачення норм закону та доказів. Ці можливості ще не повною мірою використовуються в адвокатській практиці. Тлумачення закону дають у своїх роз'ясненнях суди, в окремих передбачених законом випадках - податкова служба й інші органи. Тлумачення норм права (інтерпретація) - це розумова діяльність суб'єкта, пов'язана зі встановленням їх точного значення (змісту). Тлумачення норм складається з двох елементів:

з'ясування - розкриття значення юридичних норм "для себе";

роз'яснення - розкриття значення юридичних норм "для інших".

Метою діяльності, пов'язаної з тлумаченням норм права, є:

- правильне й однакове розуміння;

- правильне й однакове застосування[1].

Приклад. М. за порадою адвоката перш ніж укласти правочин звернувся за роз'ясненням до податкової служби. Щодо закону податкова служба зобов'язана надати роз'яснення, які стосуються податкових відносин. Пізніше позиція податкової служби змінилася, і проти М. було пред'явлено позов у суд та порушено кримінальну справу. Посилаючись на податкове роз'яснення, адвокат успішно здійснив захист інтересів М. За рішенням суду постанову про порушення кримінальної справи було скасовано, а у задоволенні позову до М. було відмовлено.